Золота гілка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Назва «Золота гілка: Дослідження магії і релігії»
Автор Джеймс Джордж Фрейзер
Назва мовою
оригіналу
The Golden Bough: A Study in Magic and Religion
Країна Велика Британія Велика Британія
Мова Англійська
Тема comparative religion[d]
Жанр Наукове дослідження
Ориг. видавництво Macmillan Publishers
Виданий 1890

«Золота гілка: Дослідження магії і релігії» (англ. The Golden Bough: A Study in Magic and Religion) — порівняльне дослідження міфології і релігії, написане шотландським антропологом сером Джеймсом Джорджем Фрейзером у 1890 році.

Зміст[ред. | ред. код]

«Золота гілка» Вільяма Тернера

Назва праці взята від картини Вільяма Тернера «Золота гілка», що присвячена епізодові з епосу про міфічного героя Енея. Від опису ландшафту Фрейзер переходить до спроби пояснення давньогрецького культу Діани Немейської, жерцем якої міг стати тільки той, хто уб'є попереднього жерця. Дослідник розглядає суміщення в стародавніх народів функцій царя і жерця та детальніше зупиняється на місці магії в культурі. Фрейзер виділяє два типи магії: гомеопатичну (засновану на подібності речей) та контагіозну (засновану на контакті речей).

Виходячи з цієї типології, Фрейзер пояснює виникнення поклонінь предметам і істотам, табу, жертвопринесень, уявлень про душу і її перевтілення тощо. Наприклад, родючість дерева ототожнюється з родючістю жінки, а завдання шкоди символу істоти, схожому на неї, нібито завдає шкоди і самій істоті. З часом такі уявлення та дії розвиваються в релігію з її канонами та обрядами. Міфи Фрейзер розглядає як своєрідну первісну науку, що мала на меті обґрунтувати походження і проведення існуючих магічних ритуалів. Дослідник вказує на існування численних ритуалів і серед його сучасників.

Повертаючись до міфу про Енея, дослідник ілюструє свої ідеї тим, що Золота гілка — це омела, якій в силу золотистого кольору приписувалася здатність знаходити золото та, через схожість з вогнем, відганяти недругів, а Цар лісу, в якого її слід було забрати — дух дуба, поклоніння котрому було поширене в народів Європи. Завершується праця роздумом про те, чи будуть назавжди магічні уявлення замінені науковими, чи можливо цивілізація знову повернеться до магічного мислення.

Видання[ред. | ред. код]

  • First edition, 2 vols., 1890. (Vol. I — II)
  • Second edition, 3 vols., 1900. (Vol. I — II — III)
  • Third edition, 12 vols., 1906-15. The last volume (1915) is an index. (Vol. V, VI, XII)
  • Abridged edition, 1 vol., 1922. This edition abridges Frazer's references to Christianity.
  • Aftermath: A supplement to the golden Bough, 1937
  • Abridged edition, edited by Robert Fraser for Oxford University Press, 1994. It restores the material on Christianity purged in the first abridgement. ISBN 0-19-282934-3


Посилання[ред. | ред. код]