Золоте око (Каннський кінофестиваль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Золоте око M:
фр. L'Œil d'or
Логотип нагороди
Присуджується за Нагороди за найкращий документальний фільм
Засновник(и) Громадянська спільнота авторів мультимедіа[fr] (SCAM)
Каннський кінофестиваль
Країна Франція Франція
Вручення Канни
Рік заснування 2015

«Золоте око» (фр. L'Œil d'or) — нагорода (приз) для документальних кінофільмів, започаткована у 2015 році. Присуджується за найкращий документальний фільм, що бере участь в одній із секцій Каннського міжнародного кінофестивалю (Офіційна програма, Двотижневик режисерів, Міжнародний тиждень критиків та Класика Канн)[1]. Нагорода ініційована Громадянською спільнотою мультимедійних авторів (фр. Société Civile des Auteurs Multimédia — SCAM) і її президентом Жулі Бертучеллі та присуджується у партнерстві з французьким Національним аудіовізуальним інститутом за підтримки Каннського міжнародного кінофестивалю та його генерального директора Тьєррі Фремо[2].

Приз, який складається з 5000, вручається режисерові фільму-переможцю на офіційній церемонії нагородження в Каннах. Вперше він був вручений у Палаці фестивалів на 68-му Каннському кінофестивалі 23 травня 2015 року[3].

Голови журі «Золотого ока»[ред. | ред. код]

Лауреати «Золотого ока»[ред. | ред. код]

Рік Фільм Оригінальна назва Режисер Країна Нагорода
2015 [4][5] Альєнде, мій дідусь Альєнде Allende, mi abuelo Allende Марсія Тамбутті Альєнде Чилі Чилі, Мексика Мексика Золоте око
2016 [6] Нове кіно Cinema Novo Ерік Роча Бразилія Бразилія Золоте око
2017[7] Обличчя, села Visages, Villages Аньєс Варда та JR Франція Франція Золоте око
2018 Доро́га Самуні La strada dei Samouni Стефано Савона Італія Італія Золоте око
2019 Кордільєри мрій La Cordillera de los sueños Патрисіо Гусман Франція Франція
Чилі Чилі
Золоте око
Для Сама For Sama Вад Аль Катеаб та Едвард Ваттс Велика Британія Велика Британія

«Золоте око» — спеціальна згадка[ред. | ред. код]

Окрім лауреатів «Золотого ока», деякі фільми, які не стали переможцями, отримали спеціальну згадку.

Рік Фільм Оригінальна назва Режисер Країна Нагорода
2015 [4][5] Інгрід Бергман: За її власними словами Jag är Ingrid Стіґ Бйоркман Швеція Швеція Спеціальна згадка
2016 [8] Мандрівні кінотеатри The Cinema Travelers Ширлі Абрахам та Аміт Мадхеш'я Індія Індія Спеціальна згадка
2017 Макала Makala Еммануель Гра Франція Франція Спеціальна згадка
2018 Безкоштовно Libre Мішель Тоеска Франція Франція Спеціальна згадка
Очі Орсона Уеллса The Eyes of Orson Welles Марк Кузенс Велика Британія Велика Британія

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cannes 2015 : Création d'un prix du documentaire. Canal+. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
  2. Une nouveauté pour cette 68e édition du festival de Cannes !. La Scam. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
  3. Festival de Cannes: L'Œil d'or récompensera le meilleur documentaire. 20 minutes. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 26 травня 2017.
  4. а б L'Œil d’or, premier prix du documentaire à Cannes, pour "Au-delà d'Allende, mon grand-père". Télérama. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
  5. а б L'œil d'Or 2015 est attribué à Marcia Tambutti Allende. La Scam. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 26 травня 2017.
  6. 2016: Cinema Novo wins the Œil d'or for best documentary. Ecran Noir. 21 травня 2016. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 21 травня 2016.
  7. Cannes: Agnes Varda's 'Faces Places' Takes Golden Eye Documentary Prize. The Hollywood Reporter. 27 травня 2017. Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 28 травня 2017.
  8. 2016: Cinema Novo wins the Œil d'or for best documentary. Ecran Noir. 21 травня 2016. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 26 травня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]