Золотий дах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Золотий дах в Інсбруку, Австрія

Золотий дах (нім. Goldenes Dachl) — візитівка австрійського міста Інсбрук, його емблема і туристичний символ[1]. Будинок 15 століття, що знаходиться в районі Старого міста (нім. Altstadt), досі зберігає готичну архітектурну автентичність епохи середньовіччя.


Історія[ред. | ред. код]

Будинок було побудовано в 1420 році і його первісне призначення — резиденція тірольських правителів («Neuhof»). Спочатку будинок належав герцогові Фрідріху IV. У ХV столітті ця будівля виконувала фунцію резиденції імператора Максиміліана I. Власне він і дав вказівку, щоб до будівлі прибудували золотий еркер — «королівську лоджію». Балкон із позолоченим дахом розміщений на рівні третього поверху будівлі. На нижніх ярусах тієї ж споруди розмістився ще один балкон із витонченою балюстрадою.
Сама прибудова була приурочена до особливої події — третього за рахунком одруження імператора з Марією Б'янкою Сфорца. Еркер будинку був покритий мідною позолоченою черепицею з 2657 пластин і виконаний у пізньоготичному стилі[2]. За іншими даними, черепичних пластин налічується 2738 штук[3]. Архітектором прибудови був Ніколаус Тюринг Старший. Стіни будинку прикрашено кам'яними рельєфами, що зображують дивовижних звірів, багатим і колоритними розписами. У сюжетах розписів — сцени на тему імператорського весілля, родинні герби, фрагменти значимих історичних подій. Зі своєї лоджії імператорська родина могла спостерігати за різними дійствами, святами і турнірами а також театральними постановками, що відбувалися на міській площі.

25 лютого 1536 року на площі перед будинком з золотим дахом, під час правління ерцгерцога Фердинанда, внука Максиміліана I, було живцем спалено анабаптиського проповіднкиа Якоба Гуттера.

Вид з півдня на будинок з золотим дахом з боку вулиці Herzog-Friedrich-Straße

Сучасність[ред. | ред. код]

1 лютого 1960 року національний оператор поштового звязку Австрії випустив поштову марку із серії «Австрійські пам'ятники» вартістю 6,40 шилінгівАвстрійський шилінг і приурочив її саме до цього цікавого історичноого обєкта.
В 1996 році в цьому приміщенні було відкрито музей імператорської династії («Museum Maximilianeum»). В 2007 році він став музеєм Золотого даху після проведених грунтовних ремонтних та реставраційних робіт. В цьому ж приміщенні з 2003 року знаходиться секретаріат Альпійської конвенції. До цієї організації входить вісім альпійських держав, а її мета — координація політики у сфері охорони та захисту Альп. Зараз в будинку, окрім музею, знаходиться також державна установа реєстрації шлюбів. Бодинок із золотим дахом є тезкою щорічного легкоатлетичного заходу нім. Internationale Golden Roof Challenge, який проводиться з 2005 року в пятницю або в суботу (кінець травня - початок червня) на вулиці, що веде до славнозвісного еркера.
Музей золотого даху в Інсбруку був закритий на плановий ремон, що тривав з початку серпня 2018 року до середини січня 2019 року. В його результаті музей став безбар'єрним. Серед іншого було знято гвинтові сходи і замінено їх автоматичною підйомною системою[4].

Галерея фото Золотого даху (Інсбрук)
Золотий дах
Золотий дах у Старому місті (Інсбрук)
Золотий дах (вид з міської вежі)
Золотий дах
Різдвяний Інсбрук з видом на будинок із золотим дахом

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Schulte-Peevers 2007, p. 168.
  2. Parsons 2000, p. 367.
  3. Будинок «Золотий Дах» (Goldenes Dachl). Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  4. Museum im Goldenen Dachl wird umgebaut. tirol.orf.at. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 17 грудня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Herwig Brätz, Johanna Felmayer: Neues zum Goldenen Dachl. Innsbruck und seine verlorene Geschichte. Vorwort von Walter Klier, Monsenstein und Vannerdat, Münster 2006, 150 S., ISBN 978-3-86582-344-1.
  • Johanna Felmayer: Das Goldene Dachl in Innsbruck. Maximilians Traum vom Goldenen Zeitalter, Edition Tirol, Reith i. A. 1996, 156 S., 160 Abbildungen (größtenteils in Farbe und erstmals veröffentlicht), ISBN 3-85361-010-2 (Inhaltsangabe [Архівовано 22 грудня 2021 у Wayback Machine.]).
  • Peter Diem: Das Goldene Dachl und seine Symbolik. In: Die Symbole Österreichs.
  • Erhard Maroschek: Das Spruchband am Goldenen Dachl. In: Extra Verren, Jahrbuch 2020, Museumsverein Reutte (Hrsg.).

Посилання[ред. | ред. код]