Золотники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Золотники
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Теребовлянський район
Рада/громада Золотниківська
Код КОАТУУ 6125083601
Основні дані
Засноване 1485
Населення 1 789
Площа 5,743 км²
Густота населення 311.51 осіб/км²
Поштовий індекс 48115
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°17′18″ пн. ш. 25°23′01″ сх. д. / 49.28833° пн. ш. 25.38361° сх. д. / 49.28833; 25.38361Координати: 49°17′18″ пн. ш. 25°23′01″ сх. д. / 49.28833° пн. ш. 25.38361° сх. д. / 49.28833; 25.38361
Водойми Стрипа
Відстань до
районного центру
25 км
Місцева влада
Адреса ради 48115, с.Золотники
Карта
Золотники. Карта розташування: Україна
Золотники
Золотники
Золотники. Карта розташування: Тернопільська область
Золотники
Золотники

Золотники́ — село Теребовлянського району Тернопільської області. Розташоване у західній частині району, на річці Стрипа.

Поштове відділення — Золотниківське. Центр сільради.

Від вересня 2015 року — центр Золотниківської сільської громади.

До Золотників приєднані хутори Дубники, Млаки, Янова Долина.

Населення[ред.ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, в селі проживають 1789 осіб. Мовний склад населення був таким:

Мова Число осіб Відсоток
українська 1783 99,66
російська 5 0,28
вірменська 1 0,06

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Золотників виявлені римські монети та археологічні пам'ятки давньоруської культури.

Перша писемна згадка — 28 листопада 1435 р.[1] 1485 р. населеному пункту з ініціативи П. Золотницького надано права міста.

Наприкінці 15 — на початку 16 століть родина Вільчеків збудувала замок. Через Золотники пролягав торговий шлях, який вів із Прикарпаття і Західного Поділля на схід.

1581 р. Золотники — власність Я. і П. Вільчеків. 1624 р. кримські татари зруйнували фортецю і спалили місто. 1648 Золотниківський замок здобули козацько-селянські загони Б. Хмельницького.

17851786 р. у Золотниках був маєток галицького каштеляна Ворцеля.

У II половині 19 століття маєток у Золотниках — власність Серватовських.

Діяли «Просвіта», «Союз українок» та інші українські товариства.

Після 1935 р. містечко було волосним центром. Від січня 1940 до 30 грудня 1962 — відповідно до «Указу Президії ВР УРСР» — райцентр.[2]

Від 5 липня 1941 до 21 липня 1944 Золотники — під німецько-нацистською окупацією.

В 1961—1962 роках тут діяла Українська національна партія

До 1984 року Золотники зберігали статус міста. Проте у 1984-1991 рр. воно отримало статус селища міського типу, очевидно через повільне зменшення чисельності населення. З 1991 року Золотники — село.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятники[ред.ред. код]

Споруджено пам'ятники:

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, маслозавод «Альма-Віта», МП «Фортуна» та ТзОВ «Золотники-Агро».

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • Гнат Галька — священик УГКЦ, громадсько-політичний діяч
  • С. П'ятничка — співак.

У місцевій школі навчалися нині доктори економічних наук:

Працювали, проживали[ред.ред. код]

Парламентські посли від Золотників[ред.ред. код]

Послами до Галицького сейму від Золотників були:

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie. — T. XII. — S. 4. — № 47. (лат.)
  2. Газета «До нових перемог». — Бучач, 1965. — № 1. — С. 1.
  3. Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — С. 253. — ISBN 978-966-457-087-6.
  4. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — іл. — С. 104. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.
  5. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… - С. 104; 147.
  6. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 109.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]