Золотники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Золотники
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Теребовлянський район
Рада/громада Золотниківська
Код КОАТУУ 6125083601
Основні дані
Засноване 1485
Населення 1 789
Площа 5,743 км²
Густота населення 311.51 осіб/км²
Поштовий індекс 48115
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°17′18″ пн. ш. 25°23′01″ сх. д. / 49.28833° пн. ш. 25.38361° сх. д. / 49.28833; 25.38361Координати: 49°17′18″ пн. ш. 25°23′01″ сх. д. / 49.28833° пн. ш. 25.38361° сх. д. / 49.28833; 25.38361
Водойми Стрипа
Відстань до
районного центру
25 км
Місцева влада
Адреса ради 48115, с.Золотники
Карта
Золотники is located in Україна
Золотники
Золотники
Золотники is located in Тернопільська область
Золотники
Золотники

Золотники́ — село Теребовлянського району Тернопільської області. Розташоване у західній частині району, на річці Стрипа.

Поштове відділення — Золотниківське. Центр сільради.

Від вересня 2015 року — центр Золотниківської сільської громади.

До Золотників приєднані хутори Дубники, Млаки, Янова Долина.

Населення[ред.ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, в селі проживають 1789 осіб. Мовний склад населення був таким:

Мова Число осіб Відсоток
українська 1783 99,66
російська 5 0,28
вірменська 1 0,06

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Золотників виявлені римські монети та археологічні пам'ятки давньоруської культури.

Перша писемна згадка — 28 листопада 1435 р.[1] 1485 р. населеному пункту з ініціативи П. Золотницького надано права міста.

Наприкінці 15 — на початку 16 століть родина Вільчеків збудувала замок. Через Золотники пролягав торговий шлях, який вів із Прикарпаття і Західного Поділля на схід.

1581 р. Золотники — власність Я. і П. Вільчеків. 1624 р. кримські татари зруйнували фортецю і спалили місто. 1648 Золотниківський замок здобули козацько-селянські загони Б. Хмельницького.

17851786 р. у Золотниках був маєток галицького каштеляна Ворцеля.

У II половині 19 століття маєток у Золотниках — власність Серватовських.

Діяли «Просвіта», «Союз українок» та інші українські товариства.

Після 1935 р. містечко було волосним центром. Від січня 1940 до 30 грудня 1962 — відповідно до «Указу Президії ВР УРСР» — райцентр.[2]

Від 5 липня 1941 до 21 липня 1944 Золотники — під німецько-нацистською окупацією.

В 1961—1962 роках тут діяла Українська національна партія

До 1984 року Золотники зберігали статус міста. Проте у 1984-1991 рр. воно отримало статус селища міського типу, очевидно через повільне зменшення чисельності населення. З 1991 року Золотники — село.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятники[ред.ред. код]

Споруджено пам'ятники:

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, маслозавод «Альма-Віта», МП «Фортуна» та ТзОВ «Золотники-Агро».

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • Гнат Галька — священик УГКЦ, громадсько-політичний діяч
  • С. П'ятничка — співак.

У місцевій школі навчалися нині доктори економічних наук:

Працювали, проживали[ред.ред. код]

Парламентські посли від Золотників[ред.ред. код]

Послами до Галицького сейму від Золотників були:

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie. — T. XII. — S. 4. — № 47. (лат.)
  2. Газета «До нових перемог». — Бучач, 1965. — № 1. — С. 1.
  3. Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — С. 253. — ISBN 978-966-457-087-6.
  4. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — іл. — С. 104. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.
  5. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… - С. 104; 147.
  6. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 109.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]