Золотник (техніка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коробчастий золотниковий розподільник.
1 — золотник, 2 — золотникова тяга, 3 — золотникове дзеркало, 4, 5 — прямокутні вікна для сполучення з циліндром, 6 — порожнина впускної труби, 7 — порожнина випускної труби
Циліндричний золотниковий розподільник.
1, 2 — поршні, 3 — шток, 4 — втулка з вікнами
Золотниковий розподільник кранового типу.
1 — золотник, 2 — втулка (корпус), 3, 4 — вікна, 5 — нерухома вісь, 6 — порожнина випускної труби, 7 — порожнина впускної труби

Золотни́к, золотниковий клапан, сува́к[1] — пристрій, що спрямовує потік рідини або газу шляхом зміщення рухомої частини (власне, золотника) відносно вікон в поверхні корпусу (гільзи у випадку циліндричної конструкції), по якій золотник ковзає. Назва «золотник» пов'язана з мірою ваги золотник і відбиває важливість цієї деталі для механізму («на вагу золота»)[2].

Застосування[ред. | ред. код]

Переваги[ред. | ред. код]

  • невелика маса золотникового розподільника;
  • компактність конструкції;
  • простота та малі зусилля керування.

Недоліки[ред. | ред. код]

  • неможливість роботи при тисках більших за 32 МПа;
  • значні витоки робочої рідини, що зростають із збільшенням терміну експлуатації розподільника; це призводить до того, що розподільники з великим терміном експлуатації не можуть утримувати в статичному положенні під навантаженням, і навіть якщо розподільник встановлений в положення «замкнуто», навантажений вал гідромотора або шток гідроциліндра поступово переміщується;
  • облітерація, тобто явище поступового зарощування вузьких щілин поляризованими молекулами рідини, що призводить до поступового збільшення зусилля зрушення золотника.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Укр. відповідник терміну золотник: І. Шелудько, Т. Садовський (1928). Російсько-український словник технічної термінології. с. 422. Архів оригіналу за 19 червня 2016. Процитовано 19 червня 2022. 
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

Література[ред. | ред. код]

  • Гідроприводи та гідропневмоавтоматика: Підручник /В. О. Федорець, М. Н. Педченко, В. Б. Струтинський та ін. За ред. В. О. Федорця. — К.: Вища школа, 1995. — 463 с.

Посилання[ред. | ред. код]