Золототисячник гарний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Золототисячник гарний
CentauriumPulchellum.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Тирличеві (Gentianaceae)
Рід: Золототисячник (Centaurium)
Вид: Золототисячник гарний
Біноміальна назва
Centaurium pulchellum
(Sw.) Druce, 1898
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Centaurium pulchellum
EOL logo.svg EOL: 582592
IPNI: 366703-1
ITIS logo.svg ITIS: 30036
IUCN logo.svg МСОП: 164149
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 172069
The Plant List: kew-2708736

Золототисячник гарний,[1] золототисячник гарненький,[2] центурія гарненька[2] (Centaurium pulchellum (Swartz) Druce) — трав'яниста рослина роду Золототисячник (Centaurium) родини Тирличеві (Gentianaceae)[1]. Лікарська рослина.

Будова[ред.ред. код]

Багаторічна або однорічна трав'яниста рослина заввишки 10-20 см. Стебла прямі 5-15 см, гострочотиригранні, від основи розчепіренео-розгалужене, у верхній частині гіллясті. Листки супротивні, довгасті, ланцетні, еліптично-довгастої форми, загострені[1]. Цвіте з середини літа до осені. Квітки чотири-, п'ятичленні, зібрані в багатоквіткових щитковидно-волотистих суцвіттях на різній висоті. Чашечка п'ятироздільна трубчаста, глибоко розрізана, 4 −6 мм завдовжки. Віночок рожевий завдовжки 12-15 мм, трубка його жовтувата, завдовжки близько 10 мм, з яскраво-рожевим відгином та овальними лопатями. Частки віночка овальні, тупі[1]. Плід — коробочка завдовжки близько 10 мм.

Ареал[ред.ред. код]

Зустрічається на вологих луках, узліссях і галявинах по всій території України, крім гірських районів і полинового Степу[1]. За межами України зустрічається в Східній та Центральній Європі, на Кавказі, по Західній Азії[1].

Використання[ред.ред. код]

Цінна лікарська рослина. Золототисячник гарний стимулює секрецію залоз травного тракту, підвищує жовчовиділення, посилює перистальтику кишок і скорочення м'язів матки, виявляє протизапальну, болетамувальну, глистогінну і слабку проносну дію. Стебла і трава містять 0,6—1% алкалоїдів (генціанін), гіркі глікозиди (еритаурин, еритроцентаурин), флавоноїди (апіїн, лютеолін, космозеїн, апігенін, скутеляреїн, рутин, астрагалін, кверцимеритрин, кемпферол, кверцетин, хризоеріол), тритерпеноїди (переважно олеанолова кислота), фітостерини та ефірну олію. Щойно зірвана трава містить аскорбінову кислоту й каротиноїди, що руйнуються під час сушіння.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — 208 с.

Посилання[ред.ред. код]