Золочівка (річка)

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Золочівка.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Белзець.

Золочівка
Золочівка (старе русло) у Золочеві, кінець грудня 2018 року
Річка Золочівка
49°45′58″ пн. ш. 25°03′25″ сх. д.
Витік	с. Плугів
• координати	49°45′58″ пн. ш. 25°03′25″ сх. д.
Гирло	Західний Буг
• координати	49°54′32″ пн. ш. 24°44′10″ сх. д.
Басейн	Басейн Західного Бугу
Країни:	Україна Львівська область Золочівський район
Регіон	Львівська область
Довжина	35 км
Площа басейну:	232 км²
Притоки:	Тростянець (права), Млинівка (ліва)

Золо́чівка (стародавня назва — Белзе́ць) — річка в Україні, ліва притока Західного Бугу (басейн Вісли), в межах Золочівського району Львівської області.

Опис

Довжина — 35 км, площа водозбірного басейну — 232 км², похил річки — 1,1 м/км, долина трапецієподібна, завширшки 3 км. Річище завширшки пересічно 10 м, майже на усьому протязі відрегульоване. Використовується в якості технічного та сільськогосподарського водопостачання. Споруджено стави й водосховище — Шевченківський став у місті Золочеві.

Розташування

Річка Золочівка бере початок біля села Плугів. Тече на північний захід. Впадає до Західного Бугу на схід від села Петричі.

Притоки

Праві

• Тростянець
• Лапаївка

Ліві

• Млинівка
• Скварявка

Населені пункти

Над річкою розташоване місто Золочів, а також села (від витоків до гирла): Плугів, Зарваниця, Струтин, Підгородне, Золочівка, Хильчиці, Почапи, Гончарівка (давніше Белзець).

Цікаві факти

• До Другої світової війни річка в пониззі мала назву Белзець (Безелець), про що свідчать довоєнні польські мапи. Назва означає мокра, багниста місцевість, і пов'язана з тим, що тут долина річки колись була дуже заболочена.
• У 1476 та 1488 роках в Актах гродських і земських згадується як fluvio Belzecz — річка Белзеч. Таку саму назву Белзеч мало і село, що отримало назву від місця розташування, на березі цієї річки (нині — село Гончарівка).
• У розмежувальному акті між Жуличами та Лагодичами від 1488 року річка Белзець локалізується на південно-західній межі жулицьких угідь, де стикалися межі землеволодіння Жулич, Лагодич і Хильчич (Хильчиць) — нині — межа між Жуличами і Почапами. На мапі фон Міга (1779—1782), саме тут, на східній стороні від повороту сучасного гостинця Почапи — Білий Камінь, в одне русло сходилися головні жулицькі потоки та головна течія потоку Золочівка після її виходу з Почапського ставу.
• Автор статті про Белзець у «Словнику географічному Королівства польського та інших країн слов'янських» Бр. Густавич зазначає, що «Белзець, — читаємо, — потік, постає в обшарах гміни Жуличі в повіті Золочівськім в Галичині з кількох струмків, які відпроваджують води із жулицьких болотищ, а сходяться на межі тієї гміни з Почапами, творячи потік Белзець, який, поповнений з лівого берега водами потоку Золочівки, плине на захід через луки почапські, пропливає став Белзецький і село Белзець, забирає зайві потоки з сусідніх лук і плине в напрямку північно-західнім, забравши з лівого боку ще один значний доплив Скваржавку в обшарах гміни Острівчика Польного, впадає в західній стороні гміни Пітриче до Бугу, з лівого берега, після 15 км бігу».
• Долина Золочівки є природною межею між двома частинами Подільської височини — Гологорами і Вороняками.

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• М. Р. Забокрицька, В. К. Хільчевський, А. П. Манченко Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 184 с.
• Каталог річок України. — Київ: Видавництво АН УРСР, 1957.
• Квасецький А.Т. Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення над річками Буг і Белзець: Історичний нарис. — Чернівці: Зелена Буковина, 2016. — 84 с.
• М. Р. Забокрицька, В. К. Хільчевський, Манченко А. П. Манченко Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 184 с.
• Bełzec, potok // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 131. (пол.) — S. 131 (пол.)
• Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego Bernardynskiego we Lwowie. — Lwów: Drukarnia Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich, 1868—1903. — T. I—XVII (пол.)
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — с. 216 (Золочівка № 1), с. 38 (Белзець)