Золочівський район (Харківська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Золочівський район
Zolochiv1.png UKR Золочівський райо́н flag.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Харківська область
Код КОАТУУ: 6322600000
Утворений: 1923
Населення: 26 696 (на 1.02.2015)
Площа: 968.6 км²
Густота: 28.1 осіб/км²
Тел. код: +380-5764
Поштові індекси: 62200—62252
Населені пункти та ради
Районний центр: Золочів
Селищні ради: 1
Сільські ради: 13
Смт: 1
Села: 62
Селища: 10
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 62203, Харківська обл., Золочівський р-н, смт. Золочів, пл. Леніна, 5, 5-15-93
Веб-сторінка: Офіційний сайт
Голова РДА: Горішній Ігор Іванович[1][2]
Голова ради: Канівець Леонід Васильович[3]

Золочівський райо́н — район Харківської області в Україні з районним центром у селищі міського типу Золочів. Населення району становить 27 221 (на 1 лютого 2012 року).

Географічне положення[ред.ред. код]

Золочівський район розташований на північному заході Харківської області. На сході і півдні межує з Дергачівським районом, на заході — з Богодухівським, на північному заході — з Великописарівським районом Сумської області, на півночі — з Грайворонським та Борисовським районами Бєлгородської області Російської Федерації. Площа району 968,6 км², що становить 3,1 % території області. Протяжність державного кордону 26,4 км.

Територією району протікає кілька річок, серед них найбільшими є: Уда, Мерла, Рогозянка та Грайворонка, Лопань, Лозова. Крім того, у районі розташоване Рогозянське водосховище та багато невеликих ставків.

Клімат[ред.ред. код]

Район розташований у лісостеповій зоні. Клімат — помірно-континентальний. Середньорічні температури: літня +20 °C С, зимова −8 °C. Середня кількість опадів — 492 мм.

Історія[ред.ред. код]

Наукові дослідження свідчать, що територія району була заселена в період бронзи (II тисячоліття до н. е.) — є кургани цього часу біля сіл Лютівка, Миронівка, Чорноглазівка. Поселення скіфського періоду і поселення черняхівської культури знайдені в районі Золочева. Біля села Карасівка в 1955 році відкрите поселення сіверян.

У 16 столітті поблизу сучасного Золочева на Муравському шляху знаходилося «Павлове городище» — тимчасова стоянка сторожової служби на південних рубежах Росії (Бєлгородська лінія).

Постійне населення на території району вперше з'явилося у 1677 році. Це були вихідці з містечка Золочів Львівської області. Нове поселення стало однією з надійних баз Запорізької Січі. Основну частину золочівських жителів складали козаки та їх помічники, головним обов'язком яких було несення військової служби і захист від ворогів південних рубежів Російської імперії.

Документи засвідчують, що на початку XX століття у Золочеві було чотири кустарні промисли: ковальський, шкіряний, чоботарський і столярний.

Перший будинок з цегли у Золочеві було збудовано лише у 1879 році, де відразу ж розташувалися такі установи, як міське управління, міський громадський банк і двокласне чоловіче училище.

У ті роки золочівська громада мала запасний капітал у сумі 19 217 крб. 98 коп., використавши з якого 10 000 крб., було відкрито міський громадський банк. Залишок суми знаходився на банківському вкладі за відсотки. І, як не дивно, але боргів Золочів тоді не мав, хоча й грошової допомоги ніхто не виділяв.

У 1897 році у Золочеві було засновано першу бібліотеку. Спочатку вона називалася земською народною, бо кошти для її створення виділило земство Харківського повіту. Пізніше бібліотека стала називатися народною. В 1908 році в Золочеві було завершено будівництво Народного будинку на 400 місць за проектом інженера І. Виноградського. На його спорудження 2 000 крб. виділило товариство за народну тверезість, що діяло при Харківському повітовому комітеті.

На початку XX століття в Золочеві було вже три училища, а саме: чоловіче на 127 хлопчиків, жіноче на 70 дівчаток та ремісниче на 27 хлопчиків. Про це свідчать повідомлення міського старости Тимофія Гур'єва. Варто відзначити, що цей купець прихильно ставився до освітянських проблем і за його кошти було збудовано приміщення нинішньої заочної школи. Згодом було також споруджено й новий будинок для 4-класного училища на Миколаївській площі. В цієї будівлі нині розташовано центральний корпус Золочівської ЗОШ № 2.

І ще декілька фактів, що свідчать про поступовий розвиток освіти у Золочівському краї напередодні першої світової війни: у районі тоді діяло 15 церковно-приходських шкіл й нараховувалося 700 учнів і 18 вчителів.

Друга світова війна[ред.ред. код]

Танк встановлений на честь воїнам-танкістам 18 танкового корпусу 5 гвардійської танкової армії, що віддали свої життя за визволення селища Золочів від німецько-фашистських загарбників в серпні 1943 року.

Восени 1941 року Золочівщина стала ареною жорстоких боїв. 10 тисяч золочівців пішли на фронти війни і воювали в лавах Радянської армії та партизанських загонах. Не повернулися додому біля 5 тисяч чоловік.

22 жовтня 1941 року, під тиском переважаючих сил ворога, радянські війська залишили Золочів. А вже через два дні в селищі розгорнув свою роботу підпільний райком партії. Комсомольці поширювали листівки, проводили бесіди з селянами, разом з підпільниками-комуністами знищували поліцаїв та гітлерівців.

Окупація Золочіва тривала 2 роки. В ніч на 6 серпня 1943 року війська 18-го танкового корпусу та 42-ої гвардійської стрілецької дивізії здійснили 30-кілометровий кидок й увірвалися в Золочів після тривалого бою. Над ранок 8 серпня 1943 року над визволеним селищем знову замайорів червоний прапор.

1944–1991 роки[ред.ред. код]

За післявоєнні роки відбулися зміни в економіці й сільському господарстві району. Важливим етапом колгоспного будівництва було укрупнення артілей у 19501953 роках. Замість 11 колгоспів у селищі було організовано 4 великі багатогалузеві господарства. Найбільше господарство селища — колгосп імені Кірова. Створений у 1929 році, він за післявоєнні роки став економічно міцним, багатогалузевим господарством. У 19571958 роках колгосп був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки і одержав диплом 1-го ступеня. 11 передовиків виробництва було нагороджено золотими і срібними медалями ВДНГ. Чистий прибуток колгоспу у 1963 році становив 572 тисячі карбованців, у 1965 році — 1 млн.65 тисяч карбованців. Неподільні фонди за один тільки 1964 рік збільшилися на 110 тисяч карбованців. Протягом чверті століття колгосп очолював Герой Соціалістичної Праці С. Кравченко.

Повоєнні роки позначені великим будівництвом у Золочеві та селах району. Тільки в райцентрі було побудовано районний будинок культури, районну лікарню, середню школу, будинок піонерів, будинок ДТСААФ, два універмаги, будинок побуту, комбінат громадського харчування, багато магазинів і житла.

В селі Івашки було збудовано Івашківську птахофабрику, де щороку одержували до 100 млн шт. яєць. В Івашках тоді спорудили також житловий комплекс, школу, будинок культури, універмаг. Помітною подією в ті роки було й спорудження Рогозянського водосховища площею в 500 га для зрошення 5 тис. га землі у Золочівському та Дергачівському районах. В засушливі роки це дозволяло на поливі одержувати гарантовані врожаї зеленої маси багаторічних трав, овочів, картоплі.

Поступово здійснювалася й телефонізація району. В 80-90 роках було збудовано районний будинок зв'язку з новою АТС. В кінці 80-их на Золочівщині діяло 24 АТС.

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

В адміністративно-територіальному відношенні район поділений на 1 селищну раду та 13 сільських рад, які об'єднують 73 населені пункти та підпорядковані Золочівській районній раді[4].

Місцеві ради Золочівського району[ред.ред. код]

Рада Населення Дата утворення Селищ міського типу Селищ сільського типу Сіл
Золочівська селищна рада 13 129 1923 1 - 9
Великорогозянська сільська рада 1 394 1921 - - 3
Гур'їво-Козачанська сільська рада 829 1918 - - 4
Довжицька сільська рада 2 227 1921 - - 3
Жовтнева сільська рада 1 248 1920 - 1 3
Лютівська сільська рада 792 1921 - - 2
Малорогозянська сільська рада 1 251 1924 - 1 3
Одноробівська Перша сільська рада 1 354 1924 - 2 2
Одноробівська сільська рада 1 896 1926 - 2 9
Олександрівська сільська рада 2 177 1921 - 1 4
Писарівська сільська рада 1 946 1920 - - 7
Світличненська сільська рада 937 1920 - - 5
Удянська сільська рада 1 548 - - 4
Феськівська сільська рада 3 324 - 2 5

Населені пункти[ред.ред. код]

20 найбільших населених пунктів району
Золочів 11 495 Рясне 643
Довжик 2 180 Перемога 633
Олександрівка 1 671 Лютівка 631
Феськи 1 633 Цапівка 587
Уди 1 402 Сковородинівка 547
Одноробівка 1 100 Велика Рогозянка 503
Пролетар 1 003 Мала Рогозянка 495
Івашки 942 Світличне 369
Писарівка 826 Макарове 363
Жовтневе 649 Макариха 348

Населення[ред.ред. код]

Населення
Дата Все населення
1.01.2009 28 798
1.01.2011 27 884

За січень 2011 року народилося 26 чоловік, померло 65 чоловік. Одружилося 9 пар. Коефіцієнт народжуваності становить 11,1 (на тисячу мешканців), смертності — 27,6. Загальний приріст населення негативний — −16,5. Коефіцієнт одружень становить 3,8.[5]

У районі негативний міграційний приріст. За січень 2011 року до району мігрувало 2 людини, в той же час виїхало 6 чоловік.[6]

Економіка[ред.ред. код]

Промисловість[ред.ред. код]

Золочівський район має сільськогосподарську спрямованість, тому промисловість не дуже розвинута. В районі нараховується 4 промислових підприємства: ТОВ «Євротехпласт», ТОВ «Харчові технології», ЗАТ «Золочівський молокозавод», ДП «Івашківський спиртзавод». Причому перші три підприємства розташовані у Золочеві, а спиртзавод у селі Івашки.

У 2010 році промисловими підприємствами району вироблено продукції на 34 190,3 тис. грн. (у діючих цінах). Темпи зростання промислового виробництва до рівня 2009 року становлять 143,3 % (у порівняльних цінах).

Криза 2008–2009 років дуже негативно вплинула на промисловий розвиток району. Значна кількість потужностей підприємств простоювала.

Серед працюючих підприємств були ТОВ «Євротехпласт», яке в 2010 році виробило продукції на 33 270,9 тис. грн., що становить 155,6 % до рівня 2009 року. Це підприємство виробило понад 97 % всього об'єму району. ТОВ «Харчові технології» в 2010 році виробило продукції на 822,7 тис. грн., що становить 110,7 % до рівня 2009 року.

Серед непрацюючих підприємств опинилися такі великі підприємства, як ДП «Івашківський спиртзавод» та ЗАТ «Золочівський молокозавод».

На ДП «Івашківський спиртзавод» товарна продукція (спирт етиловий, дріжджі хлібопекарські) у 2010 році не вироблялась. Завод не працює з 18 грудня 2008 року. Зупинка виробництва на Івашківському спиртзаводі є головною причиною скорочення обсягів промислового виробництва, зменшення бюджетних надходжень, зниження темпів росту заробітної плати як по промисловості, так і в цілому по району.

ЗАТ «Золочівський молокозавод» не працює з травня 2009 року.

У 2010 році вироблено 2 074 тонн ПВХ-профілю, що на 26,1 % більше рівня минулого року, 17,8 тонн сушеної продукції (118,7 % до рівня минулого року); інші види промислової продукції (спирт етиловий, маргарин) у 2010 році не вироблялись.

Сільське господарство[ред.ред. код]

В сільськогосподарському виробництві зайняті 93 підприємства різних організаційно-правових форм та підпорядкування: 5 приватних підприємств, 18 господарських товариств, 67 фермерських господарств, 3 підприємства інших форм.

Виробництво зерна (у вазі після доробки) в господарствах усіх організаційно-правових форм (без населення) склало у 2010 році 36,85 тис. тонн, що на 67,6 тис. тонн або на 64,7 % менше, ніж у 2009 році. Середня урожайність зернових і зернобобових культур склало 21,0 ц/га, що на 11,8 ц/га менше, ніж у 2009 році. Найращі показники по урожайності показали ТОВ АФ «Агрокомплект» (51,0 ц/га), ФГ «Альфа» (27,2 ц/га), ТОВ «Козачанське» (26,7 ц/га), ТОВ «Перше травня» і ТОВ «Відродження» (26,0 ц/га).

Виробництво соняшнику (у вазі після доробки) в господарствах усіх організаційно-правових форм (без населення) склало у 2010 році 16,9 тис. тонн, що на 1,8 тис. тонн або на 11,7 % більше, ніж у 2009 році. Середня урожайність насіння соняшнику становить 17,3 ц/га, що на 4,7 ц/га менше, ніж у 2009 році. Найкращі показники по урожайності показали у ФГ «Альфа» (30,4 ц/га), ТОВ «Перше травня» (25,0 ц/га), ТОВ «Козачанське» (20,7 ц/га).

Виробництво цукрових буряків (у заліковій вазі) в господарствах усіх організаційно-правових форм (без населення) склало у 2010 році 27,35 тис. тонн, що на 12,4 тис. тонн або на 31,1 % менше, ніж у 2009 році. Середня урожайність коренів становить 96,4 ц/га, що на 134,0 ц/га менше, ніж у 2009 році. Найкращі показники по урожайності показали у ТОВ «Перше травня» (201,1 ц/га).

Також у 2010 році вирощено овочів 9,7 тис. тонн (57,6 % до 2009 року) та 6,6 тис. тонн картоплі (28,4 % до 2009 року). Надої молока у 2010 році склали 5,793 тис. тонн (78,9 % до 2009 року). Отримано м'яса (до реалізації) 400 тонн (112,9 % до рівня 2009 року) та яєць — 17,1 тис. штук (27,7 % до рівня 2009 року).

Поголів'я великої рогатої худоби станом на 01 січня 2011 р. становить 5 834 гол., протягом 2010 року воно зменшилось на 471 гол. або на 7,5 %. Поголів'я корів — 2 516 гол., протягом року воно зменшилось на 102 гол. або на 3,9 %. Поголів'я свиней зросло на 706 гол. або на 9,2 % і склало 8 415 гол.

Капітальне будівництво[ред.ред. код]

Програмою капітального будівництва на 2010 рік було передбачено освоїти 15 210,0 тис. грн. капіталовкладень, фактично освоєно 8 176,1 тис. грн., річна програма виконана на 53,7 %. Порівняно з обсягами 2009 року (11 026,4 тис. грн.) виконання зменшилось на 25,8 %.

Завершено будівництво 6 житлових будинків загальною площею 452 м². Станом на 1 січня 2011 року газифіковано 33 населених пункти, 11 загальноосвітніх шкіл, 6 дитячих дошкільних закладів, дитячий будинок змішаного типу, 57,0 % квартир і домоволодінь (7 145 із 12 535).

В районі функціонують 3 будівельних організації.

Фінансове становище[ред.ред. код]

Протягом 2010 року територіальні надходження до бюджетів усіх рівнів склали 21 078,0 тис. грн., що на 7 212,8 тис. грн. або на 25,5 % менше рівня 2009 року (28 290,9 тис. грн.). Планове завдання по надходженнях до бюджетів усіх рівнів виконане на 105,7 %, надходження на 1 138,9 тис. грн. більші, ніж було передбачено завданням (19 939,1 тис. грн.).

Заборгованість з виплати заробітної плати станом на 1 січня 2011 р. становить 138,6 тис. грн. Середня заробітна плата одного штатного працівника у грудні 2010 року склала 1633 гривень, ріст порівняно з груднем 2009 року склав 211 гривень або 12,9 %. Рівень безробіття станом на 1 січня 2011 року — 3,44 % порівняно з 3,21 % рік тому.

В районі працюють 4 банківських установи (усі в районному центрі): Відділення: Приватбанку, АБ «Аваль», Мегабанку та Ощадбанку.

Зовнішньоекономічна діяльність[ред.ред. код]

Обсяги зовнішньоекономічної діяльності склали 868,8 тис. грн., у тому числі: експорту — 851,5 тис. грн., імпорту 17,3 тис. грн. Порівняно з відповідним періодом 2009 року загальні обсяги ЗЕД зменшились на 73,2 %, обсяги експорту зменшились на 55,0 %, обсяги імпорту зменшились на 98,7 %. Експортними операціями займалось ТОВ «Альянс С» і ТОВ «Караван», імпортними операціями — ТОВ «Касандра». Прямі іноземні інвестиції в економіку району не надходили.

Підприємницька діяльність[ред.ред. код]

Станом на 1 січня 2011 року в районі нараховується 116 малих підприємств та 1 293 підприємці-фізичні особи. Протягом 2010 року державну реєстрацію пройшли 8 малих підприємств та 141 підприємець-фізична особа, скасували діяльність 3 СПД-ЮО і 62 ФОП. У сфері малого та середнього підприємництва зайнято близько 2,8 тис. осіб, що становить 18,7 % працездатного населення району.

В районі нараховується 136 магазинів та 38 кіосків. Крім того є 97 закладів ресторанного господарства. У районі є один ринок у районному центрі та торгівельний майданчик у селі Одноробівка.

Транспорт[ред.ред. код]

У районі присутній залізничний і автомобільний транспорт.

Через район проходить автомобільна дорога місцевого значення Т 2103 (Харків-Мала Данилівка-Дергачі-Золочів-Олександрівка-кордон з Росією). Більшість населених пунктів району пов'язано автобусним сполученням з Золочевим, а деякі й з Харковом. Втім слабка розвинутість автомобільних доріг призводить до того, що деякі населені пункти (наприклад, Феськи) зовсім на мають автобусного сполучення.

Також через територію району проходить електрифікована залізнична гілка лінії Харків-Готня Південної залізниці. Ходять лише потяги місцевого значення (в тому числі електропотяги).

Найближчий аеропорт — Міжнародний аеропорт «Харків». Водний вид транспорту відсутній.

Партнерські стосунки[ред.ред. код]

Золочівський район підтримує й розвиває партнерські зв'язки з Грайворонським та Борисівським районами Бєлгородської області, Кобеляцьким районом Полтавської області, Тростянецьким районом Сумської області, Коломацьким та Красноградським районами Харківської області.

Побратимом району є — Обоянський район Курської області, Росія[7]

Культура[ред.ред. код]

ЗМІ[ред.ред. код]

Районні ЗМІ представлені газетою «Зоря» та районним радіо.

Освіта[ред.ред. код]

У 20092010 навчальному році в районі діяли 31 навчально-освітній заклад, у тому числі: 1 загальноосвітня школа І ступеню, 3 загальноосвітніх школи І-ІІ ступенів, 14 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, гімназія, вечірня (змінна) школа. У них навчалося 2 562 учня. В навчально-виховних закладах працює 433 педагогічних працівників.

Крім Того в районі діяло 11 дошкільних навчальних закладів (575 дітей). Функціонують два позашкільні заклади: будинок дитячої та юнацької творчості (58 гуртків) та дитячо-юнацька спортивна школа (41 секція), позашкільними закладами охоплено 1 139 дітей.

У 2006 році в районі відкрито дитячий будинок змішаного типу. У цьому закладі зараз виховується 49 дітей-сиріт, дітей батьків, позбавлених батьківських прав та дітей із соціально неспроможних сімей.

У районі діє професійний аграрний ліцей у селі Одноробівка, в якому працює 19 педагогів та майстрів, навчається 95 осіб.

Працює оздоровчий табір «Берізка», в якому щорічно відпочиває близько 500 учнів.

Релігія[ред.ред. код]

На території району зареєстровано 7 релігійних громад:

  • Свято-Вознесенська, Української православної церкви;
  • Свято-Покровська, Української православної церкви (с. Писарівка);
  • Свято-Успенська, Української православної церкви;
  • Свято-Покровська, Української православної церкви (с. Карасівка);
  • Євангельські християни-баптисти (смт. Золочів);
  • Євангельські християни-баптисти (с. Лютівка);
  • Євангельські християни-баптисти (с. Цапівка).

Пам'ятки[ред.ред. код]

У Золочівському районі Харківської області на обліку перебуває 55 пам'яток історії.

У Золочівському районі Харківської області на обліку перебуває 51 пам'ятка археології.

Відомі земляки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]