Золоєв Теймураз Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Теймураз Олександрович Золоєв
Таймураз (Тимур) Александрович Золоев
Дата народження 20 листопада 1931(1931-11-20)
Місце народження Орджонікідзе, СРСР
Дата смерті 4 лютого 2019(2019-02-04) (87 років)
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія кінорежисер
Кар'єра з 1965
Заклад Київська кіностудія науково-популярних фільмів
Членство НСКУ
Нагороди Заслужений діяч мистецтв України
IMDb ID 0957752

Теймураз Олександрович Золоєв (20 листопада 1931, Орджонікідзе — 4 лютого 2019) — радянський, український кінорежисер та сценарист. Лауреат премії ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1973). Заслужений діяч мистецтв України (2000).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 20 листопада 1931 р. в м. Орджонікідзе в родині вчителя. Закінчив педагогічний інститут в м. Орджонікідзе (1954) та режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1965).

Працював учителем на Уралі, потім в геологічній партії та на Свердловській кіностудії.

З 1965 р. — режисер Київської кіностудії науково-популярних фільмів.

З 1971 р. — режисер Одеської кіностудії.

Знявся в декількох епізодичних ролях.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Помер після тяжкої та тривалої хвороби 4 лютого 2019 року.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Створив документальні та науково-популярні стрічки:

  • «Гімнаст» (1966, І тіремія на Всесоюзному фестивалі спортивних фільмів 1967 р. у Москві; І премія Міжнародного фестивалю короткометражних фільмів 1967 р. в Оберхаузені; І приз Асоціації спортивної преси Міжнародного фестивалю спортивних фільмів 1967 р. в Кортіна д'Ампеццо)
  • «Фехтувальники» (Золота медаль і Приз «Комсомольської правди» на II Всесоюзному кінофестивалі спортивних фільмів, Почесний диплом журі Міжнародного кінофестивалю спортивних фільмів 1967 р. в Кортіна д'Ампеццо)
  • «Шахтарські бувальщини» (Срібна медаль за режисерську роботу, Москва, 1968)
  • «Шахтарський характер» (Перший приз на кінофестивалі у Жданові та приз шахтарів Донбасу, нагорода на кінофестивалі фільмів про робітничий клас у Горькому)
  • «Микола Амосов» (1971. Ломоносівська премія, II ст., 1973)
  • «За і проти бокса»
  • «Ода ботаниці» (1999, авт. сцен., реж.)
  • «Кому повідаю печаль мою?» (1999, авт. сцен., реж.; фільм про Володимира Винниченка з телециклу «Обрані часом»)
  • «Земле моє, доле моя» (2000)
  • «Шлях до себе. Григорій Усач. Письменник» (2002)
  • «Ти пам'ятаєш наші зустрічі?..» (2003, фільм про співачку Клавдію Шульженко з телециклу «Обрані часом»)
  • «Друг мій Льонька» (2004, реж.; фільм про режисера Леоніда Осику, з телециклу «Обрані часом»)
  • «Сергій Бондарчук. Батьківщина» (2004, реж.; з телециклу «Обрані часом»)
  • «Брати Коломійченки» (2005, реж.; фільм про Михайла та Олексія Коломійченків з телециклу «Обрані часом») та ін.

Поставив художні фільми:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.62.

Посилання[ред. | ред. код]