Зоринськ
| Зоринськ | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
_en_Zorinsko.jpg) | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Луганська область | ||||||||
| Район | Алчевський район | ||||||||
| Тер. громада | Алчевська міська громада | ||||||||
| Код КАТОТТГ | UA44020010020065957 | ||||||||
| Засноване | 1878 (148 років) | ||||||||
| Статус міста | з 1962 року | ||||||||
| Населення | ▼ 7219 осіб (станом на 01.01.2017)[1] | ||||||||
| Площа | 9 км² | ||||||||
| Густота населення | 802 особи осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 94323 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6441 | ||||||||
| Координати | 48°25′00″ пн. ш. 38°37′00″ сх. д.H G O | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 245 м | ||||||||
| Водойма | р. Лозова | ||||||||
| Назва мешканців | зоринча́нин, зоринча́нка, зоринча́ни | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Мануїлівка | ||||||||
| До районного центру | |||||||||
| - фізична | 18,6 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 56 км | ||||||||
| - автошляхами | 60,6 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - автошляхами | 777 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 94323, Луганська обл., Алчевський р-н, м. Зоринськ, вул. Леніна, 8 | ||||||||
| Вебсторінка | Зоринська міська рада. | ||||||||
| Міський голова | Рижов Семен Сергійович | ||||||||
|
| |||||||||
.svg)
Зо́ринськ — місто в Україні, в Алчевській міській громаді Алчевського району Луганської області.
Місто Зоринськ розташоване на правому березі річки Лозова, правої притоки Лугані (басейн Сіверського Дінця), за 18 км від міста Перевальська автошляхом міжнародного значення М04.
Сусідні населені пункти: селища Оленівка на заході, Старе, Ломуватка та Южна Ломуватка на північному заході, міста Брянка на півночі і Кипуче на північному сході, села Чорногорівка, Новоселівка на південному сході, Малоіванівка на півдні, селища Байрачки і Софіївка на південному заході.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Мануїлівка Оленівської волості, мешкало 281 особа, налічувався 41 двір, існував винокурний завод[2].
Станом на початок 1908 рік населення зросло до 451 особи (227 чоловічої статі та 224 — жіночої), 77 дворових господарства[3].
У 1930 році засноване селище Никанор. У 1932—1933 роках зазнало геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР, кількість встановлених жертв — 265 жителів[4].
Статус міста отримало у 1962 році, шляхом об'єднанням залізничного селища Мануїлівка та селища шахти Ніканор.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», місто увійшло до складу Алчевської міської громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Перевальського району, місто увійшло до складу новоутвореного Алчевського району[6].
| Динаміка чисельності населення | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1886 | 1908 | 1959 | 1979 | 1989 | 2017 | |||||||||
| Кількість мешканців | 281 | 451 | 12100 | 9400 | 9800 | 7289 | ||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 66,96 % |
| росіяни | 30,42 % |
| білоруси | 1,22 % |
| татари | 0,35% |
| азербайджанці | 0,18 % |
| вірмени | 0,12 % |
| інші/не вказали | 0,75 % |
За даними перепису 2001 року 17,02 % населення міста вказали українську мову рідною, 82,74 % — російську, 0,24 % — інші мови[8].
Видобуток кам'яного вугілля здійснюється на ОПП Шахта «Никанор-Нова» ДП «Луганськвугілля», яку російська терористична організація «ЛНР» планувала закрити до 1 лютого 2021 року[9].
- Залізнична станція Мануїлівка на залізничній лінії Дебальцеве — Луганськ Донецької залізниці
- Автошлях міжнародного значення М04E40 (Стрий — Знам'янка — Дніпро — Донецьк — Луганськ — Ізварине), далі — на Волгоград.
- Безрук Віктор Олексійович (нар. 12.04.1950) — український футбольний функціонер. Голова Луганської обласної федерації футболу, член Президії Федерації футболу України.
- Долгов Ігор Олександрович (1964—2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. — 196 с.(рос.)
- Офіційний вебсайт Верховної Ради України.[недоступне посилання з липня 2019]
- Донбаська широта. Український тиждень. № 1-2, 15 січня 2010 [Архівовано 13 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Офіційний вебсайт Зоринської міської ради.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Славяносербскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 351—356 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 7 березня 2016.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області». Урядовий портал (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- ↑ Банк даних — перепис населення 2001.
- ↑ В ОРЛО вирішили закрити ще п'ять шахт. Вчасно. [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Василь Пірко. Заселення Степової України в XVI—XVIII століття (PDF). // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
- М. А. Алфьоров. Урбанізаційні процеси в Україні у 1945—1991 рр: Монографія / М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- М. А. Алфьоров. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Міста Луганської області | ||
|---|---|---|
Алмазна · Алчевськ · Антрацит · Боково-Хрустальне · Брянка · Вознесенівка · Гірське · Голубівка · Довжанськ · Зимогір'я · Золоте · Зоринськ · Ірміно · Кадіївка · Кипуче · Кремінна · Лисичанськ · Луганськ · Лутугине · Міусинськ · Новодружеськ · Олександрівськ · Отаманівка · Перевальськ · Петрово-Красносілля · Попасна · Привілля · Ровеньки · Рубіжне · Сватове · Сіверськодонецьк · Сокологірськ · Сорокине · Старобільськ · Суходільськ · Хрустальний · Щастя |  | |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |