Зоряна карта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зоряна карта
Maps to the Stars
Український постер фільму
Жанр драма
Режисер Девід Кроненберг
Продюсер Саїд Бен Саїд
Мартін Кац
Мішель Меркт
Сценарист Брюс Вагнер
У головних
ролях		 Джуліанна Мур
Міа Васіковська
Джон К'юсак
Роберт Паттінсон
Олівія Вільямс
Еван Берд
Сара Гадон
Нив Вілсон
Керрі Фішер
Емілія МакКарті
Оператор Пітер Сушицький
Композитор Говард Шор
Кінокомпанія Integral Film GmbH
Prospero Pictures
SBS Productions
Sentient Entertainment
Дистриб'ютор Netflix
Тривалість 112 хв.
Мова англійська
Країна Канада Канада
Рік 2014
Дата виходу 19 травня 2014 Канський кінофестиваль
Франція Франція 21 травня 2014
Канада Канада 31 жовтня 2014
Україна Україна 11 грудня 2014
США США 27 лютого 2015
Кошторис 13 000 000 $
Касові збори 4 000 000 $
IMDb ID 2172584
focusfeatures.com/maps_to_the_stars
CMNS: Зоряна карта у Вікісховищі

«Зоряна карта» — сатирична драма режисера Девіда Кроненберга, що вийшла у 2014 році. Головні ролі у фільмі зіграли Джуліана Мур, Міа Васиковська, Джон К'юсак, Роберт Паттінсон, Олівія Вільямс та Еван Берд. Сценарій написав Брюс Вагнер, відомий за культовим фантастичним серіалом «Дикі пальми».

Фільм підіймає теми жорстокого життя у Голлівуді, капіталізму, а також слави і способів, якими вона досягається.[1][2] Прем'єра стрічки відбулася на 67-му Каннському кінофестивалі, де Джуліана Мур отримала приз за найкращу жіночу роль.[3] Також стрічка отримала номінації на «Золотий глобус» та Canadian Screen Award. Пізніше фільм вийшов у прокат в усьому світі, в тому числі і в Україні. [4] Попри успіх серед критиків, стрічка стала комерційним провалом і не змогла навіть окупити бюджет.[5][6]

Зміст[ред. | ред. код]

Місце дії — два голлівудських будинки. В одному мешкає немолода акторка, яка сподівається зіграти роль своєї мертвої матері — легенди чорно-білого кіно. В іншій резиденції живе сім'я успішного психотерапевта — він, його дружна та син. Життя персонажів перевертається, коли вони зустрічають нікому не відому дівчину з Флориди, яка в інтернеті знайомиться з Керрі Фішер і сподівається з її допомогою підкорити Лос-Анджелес.

Ролі[ред. | ред. код]

Створення та реліз фільму[ред. | ред. код]

Девід Кроненберг познайомився зі сценаристом Брюсом Вагнером на початку 90-х. Разом вони працювали над серіалом «Фаєрвол» про боротьбу корпорацій Microsoft та Apple. Однак, проєкт так і не побачив світ. Пізніше Кроненберг та Вагнер почали розробляти стрічку «Зоряна карта». Робота над фільмом тривала десять років. Вперше режисер анонсував «Зоряну карту» у 2012 році. Тоді Кроненберг зазначив, що запросив зіграти у новому фільмі Роберта Паттінсона, і додав, що стрічка буде «екстремальною, агресивною і сатиричною». Також на ролі у фільмі розглядалися Вігго Мортенсен і Рейчел Вайс, але пізніше актори вибули з проєкту. Їх замінили Джон К'юсак і Джуліана Мур.[7][8][9][10]

Знімання фільму почали у 2013 році. «Зоряна карта» — перший фільм Кроненберга, який він знімав на території США. Також знімання відбувалося в Канаді. З цього приводу Кроненберг відзначив: «Ми знімали влітку і нас врятували пальмові дерева. У Торонто є місця, які дивним чином схожі на Лос-Анджелес. Там дуже сучасні будинки і архітектура».[11] Крім того, фільм знімався у багатьох відомих локаціях, зокрема, Родео-драйв, Голлівудській Алеї Слави та Голлівудському бульварі.[12]Бюджет фільму склав 13 мільйонів доларів. Кроненберг пояснив: «Одна з причин, чому я знімаю незалежні фільми, — це свобода творчості. Студія не втручається в процес. Насправді незалежні фільми — як Франкенштейн: отримуєш шматки з усього світу, зшиваєш їх та сподіваєшся, що в результаті вийде живий організм».[11]

Перший трейлер фільму вийшов у 2014 році. Журналісти відзначили, що з першого погляду «Зоряна карта» здається «типовим прикладом пізнього Кроненберга» і додали, що стрічка є «однією з найважливіших у 2014 році».[13] Фільм увійшов до основної програми у Каннах, а також його показали на кінофестивалях у Торонто, Нью-Йорку, Токіо і Стокгольмі.[14][15][16][17] «Зоряна карта» отримала рейтинг R — дітям до 17 років рекомендовано дивитися стрічку у присутності батьків.[11]

Критика[ред. | ред. код]

Фільм отримав змішані відгуки іноземних критиків. На агрегаторі Rotten Tomatoes на основі 141 рецензії стрічка отримала 61 бал зі 100. У висновку автори сайту зазначили: «Не дивлячись на хитромудру лінію оповідання і змішану тональність, „Зоряна карта“ сповнена злободенного драматизму і потішить тих фанатів Девіда Кроненберга, які жадають чергової дози крижаної кислоти».[18]

Оглядач видання Time Out відзначив «дику атмосферу фільму, від якої нормальна людина буде бігти якомога швидше».[19] У The Daily Telegraph стрічку назвали «божевільним голлівудським кошмаром» і додали: «Зоряна карта» — це фільм, про який ви хочете забути. Потім знову побачити — і знову забути".[20] Сайт Indiwire відзначив гру акторів: «Джон К'юсака грає тут свою найкращу роль за останні десять років, а Джуліана Мур уособлює всю трагічність марнославства».[21] The Guardian похвалив трагічність фільму і додав: «Кожне обличчя тут — маска болю. Весь фільм — це клаустрофобія, кошмар та відчай». Також журналісти видання порівняли «Зоряну карту» із класичними фільмами «Бульва Сансет», «Китайський квартал» і «Долина ляльок».[22] Втім, деякі оглядачі були налаштовані більш критично. Variety написав: «Ви будете сміятися, але деякі моменти, які мали б стати веселими, насправді виявляються нудними».[23]

Також критики відзначили вірш Поля Елюара «Свобода», що є лейтмотивом фільму. Видання The Brooklyn Rail писало: «Мрійливі та сумні уривки вірша Поля Елюара з'являються у божевільній творчості Девіда Кроненберга. Ніби цей твір письменника-сюреаліста є одним з багатьох примарних видінь стрічки».[24]

Українські критики оцінили фільм в цілому позитивно. Оглядачі газети «Вести» зазначили: «Ідея фільму тягне на комедію, але насправді „Зоряна карта“ — важка психологічна драма. Одна з тих, які Кроненберг блискуче знімає вже не перше десятиріччя».[25] Веніамін Кінчук з порталу «Культура» написав: «Фасадна радість і безрозмірна посмішка, якими зірки блищать на червоній доріжці, — не більше ніж неприродна маска, під якою ховається набрякле від наркотиків та алкоголю справжнє обличчя лос-анджелеського кіношника».[26] Журналісти видання «Рівність» зазначили: «Кроненберг свідомо маніпулює свідомістю публіки, направляючи глядача по помилковому сліду, починаючи свою картину як досить легковажну енциклопедію голлівудської моралі, а потім вносячи в неї мотиви нуара, містики і вбивчого гротеску».[27]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Canadian Screen Awards

  • Найкращий актор другого плану (Джон К'юсак)
  • Найкращий саундтрек (Ховард Шор)

Каннський кінофестиваль

  • Найкраща акторка (Джуліана Мур)
  • Найкращий саундтрек (Ховард Шор)

International Cinephile Society Awards

  • Найкраща акторка другого плану (Джуліана Мур)

Sitges Film Festival

  • Найкраща акторка (Джуліана Мур)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ GQ.ru. www.gq.ru (рос.). Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 9 липня 2017.
  2. ↑ Афиша Воздух: «Звездная карта»: Дэвид Кроненберг против Голливуда – Архив. Афиша (ru-RU) . Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 9 липня 2017.
  3. ↑ Каннський кінофестиваль: переможці. euronews. 26 травня 2014. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 9 липня 2017.
  4. ↑ Зоряна карта, фільм 2014 г. | KinoFilms.ua. kinofilms.ua. Процитовано 2017-97-09.
  5. ↑ Maps to the Stars (2015) - International Box Office Results - Box Office Mojo. www.boxofficemojo.com (англ.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 липня 2017.
  6. ↑ Telefilm Canada. issuu (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 9 липня 2017.
  7. ↑ Julianne Moore, John Cusack, Sarah Gadon Join Robert Pattinson and in Maps to the Stars - ComingSoon.net. ComingSoon.net (амер.). 18 квітня 2013. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
  8. ↑ Jagernauth, Kevin. Rachel Weisz Drops David Cronenberg’s ‘Map To The Stars,’ Has No Problem Getting Cut From ‘To The Wonder’ | IndieWire. www.indiewire.com (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
  9. ↑ «Звездная карта»: Интервью Дэвида Кроненберга | Актеры. twilightrussia.ru. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 10 липня 2017.
  10. ↑ Davis, Edward. Exclusive: David Cronenberg Talks ‘Maps To The Stars,’ Hopes Viggo Mortensen Will Join Robert Pattinson In Cast | IndieWire. www.indiewire.com (англ.). Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
  11. ↑ а б в Дэвид Кроненберг: «Я никогда не забывал, ради чего снимаю фильмы». THR Russia (ru-RU) . Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
  12. ↑ Mandy (20 серпня 2013). New HQ Pictures and Video of Rob on the 'Maps To The Stars' Set - August 20. Robert Pattinson Life. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
  13. ↑ First Trailers for David Cronenberg’s ‘Maps to the Stars,’ Featuring Robert Pattinson, Mia Wasikowska & More. The Film Stage (амер.). 14 квітня 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 10 липня 2017.
  14. ↑ Stockholm film festival to honour Uma Thurman (англ.). Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
  15. ↑ Schilling, Mark (15 жовтня 2014). Tokyo Filmex Selects Nine Asian Pictures for Competition. Variety (амер.). Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 10 липня 2017.
  16. ↑ Hollywood Reporter | Entertainment News. The Hollywood Reporter (англ.). Архів оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 11 липня 2017.
  17. ↑ Punter, Jennie (22 липня 2014). Toronto Film Festival Lineup Includes Denzel Washington’s ‘Equalizer,’ Kate Winslet’s ‘A Little Chaos’. Variety (амер.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2015. Процитовано 10 липня 2017.
  18. ↑ Maps to the Stars (англ.), архів оригіналу за 30 серпня 2017, процитовано 11 липня 2017
  19. ↑ Maps to the Stars. Time Out London (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  20. ↑ Cannes 2014, Maps to the Stars, review: 'a nightmare you don't want to wake from'. Telegraph.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 11 липня 2017.
  21. ↑ Lyttelton, Oliver. Cannes Review: David Cronenberg’s ‘Maps To The Stars’ With Robert Pattinson, Mia Wasikowska & Julianne Moore | IndieWire. www.indiewire.com (англ.). Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  22. ↑ Bradshaw, Peter (18 травня 2014). Cannes 2014 review: Maps to the Stars - Hollywood dreams turn queasy in David Cronenberg's brilliant nightmare. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  23. ↑ Debruge, Peter (19 травня 2014). Cannes Film Review: ‘Maps to the Stars’. Variety (амер.). Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  24. ↑ DIRTY PRETTY THINGS David Cronenberg’s Maps to the Stars. brooklynrail.org. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  25. ↑ 4 фильма недели (рос.). 12 грудня 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 11 липня 2017.
  26. ↑ Координати «Зоряної карти». cultua.media. Процитовано 11 липня 2017.[недоступне посилання з серпня 2019]
  27. ↑ У прокат вийшла сатирична драма Девіда Кроненберга «Зоряна карта» : Новини України від Rivnist.ia.ua. www.rivnist.in.ua (ua) . Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 11 липня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Фільми Це незавершена стаття про кінофільм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зоряна_карта&oldid=41405153