Зоряний десант (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Піхотинці зорельота
Starship Troopers
Зоряний десант обкладинка.jpg
Жанр Військова наукова фантастика
Філософський роман
Автор Роберт Гайнлайн
Мова англійська
Написано 1958—1959
Видавництво G. P. Putnam's Sons[en]
Опубліковано Грудень 1959
ISBN-13: 978-0-450-02576-1
ISBN-10: 0-450-02576-4
Нагороди

«Зоряний десант» (англ. Starship Troopers, дослівно «Піхотинці зорельоту») — науково-фантастичний роман Роберта Гайнлайна, опублікований 1959 року. Публікувався у скороченому вигляді в журналі The Magazine of Fantasy & Science Fiction (жовтневий і листопадовий номери за 1959 рік) під назвою «Зоряний солдат» (англ. Starship Soldier). На Заході зазвичай відноситься до жанру бойової фантастики. Проте значна частина критиків називають жанр твору фантастикою мілітаристською.

«Зоряний десант» — один з найбільш суперечливих і неоднозначних творів Гайнлайна: попри захоплюючий сюжет, у романі обговорюється ряд серйозних політичних і соціальних питань[1]. Деякі критики звинувачували Гайнлайна у пропаганді фашизму і мілітаризму[2]. 1960 року роман удостоєний премії «Г'юго», а 1997 року в полемічній манері екранізовано режисером Полом Верховеном. Режисер радикально змістив акценти, залишивши незмінними лише імена героїв та деякі сюжетні ходи.

Задум[ред.ред. код]

У книзі «Розширений Всесвіт» Гайнлайн стверджував, що ідея роману спала йому на думку 5 квітня 1958 року після оприлюднення заклику до одностороннього ядерного роззброєння з ініціативи Національного комітету з питань ядерної політики[en]. У відповідь подружжя Гайнлайн створило проурядову «Лігу Патріка Генрі» та проголосили право США на продовження ядерних випробувань. В результаті Гайнлайн зазнав запеклої критики як з боку колег-фантастів, так і з боку американського суспільства. Тому роман може розглядатися як вираження тогочасних політичних і соціологічних поглядів Гайнлайна[3].

Зміст[ред.ред. код]

Дія роману відбувається в майбутньому, але без конкретної часової прив'язки. Оповідання ведеться від імені Хуана «Джонні» Ріко, представника середнього класу Земної Федерації, що веде космічну війну з комахоподібними мешканцями планети Клендату («жуками»). Лінійний сюжет переривається відступами, мало характерними для поетики Гайнлайна. Відступи містять політичні міркування, а також психологічний самоаналіз головного героя і опис політичних реалій світу, в якому живе Ріко[4].

Роман відкривається описом висадки десанту Мобільної Піхоти, в якій служить Ріко, з борту космічного корвета «Роджер Янг» на планету-колонію раси «скіні». Рейд проходить відносно вдало, взвод вражає заплановані цілі, зачищає свою зону і повертається з двома пораненими на борт корабля. Один з поранених помирає.

Далі дія переноситься в минуле, з моменту закінчення Ріко середньої школи, після якої він приймає рішення поступити на федеральну службу замість вступу до університету. Це єдина глава, присвячена цивільним реаліям світу Гайнлайна. У Земної Федерації всю повноту громадянських прав мають тільки особи, що добровільно відслужили строкову Федеральної служби (два роки або скільки буде потрібно). Ця система, згідно з романом, виникла після краху американської моделі демократії у XX столітті. Докладно описано мотиви рішення Ріко та його спілкування зі шкільним учителем «історії та моральної філософії» — полковником Дюбуа, і чиновником федеральної служби — сержантом Хо. На Федеральну службу також поступають його однокласники Карл та Кармен.

Ріко потрапляє до військового табору у канадських преріях, де тренується полк новобранців. Докладно описується жорстока система відбору кандидатів, що включає тілесні покарання, виконувані публічно. В процесі тренувань Ріко не розуміє мотивів, якими керуються солдати і вже вирішує відмовитися від права на громадянство. Проте після одержання листа від полковника Дюбуа він усвідомлює всю важливість і необхідність військової служби в цілому і суворих тренувань зокрема. Після подальших тренувань в іншому таборі біля Ванкувера, із 2009 новобранців завершують підготовку 187 десантників.

Під час навчання Ріко починається війна між Земною федерацією й інсектоїдною формою життя з планети Клендату, внаслідок якої піддаються бомбардуванню мегаполіси Землі та гине мати Ріко. Його батько залишається в живих, оскільки не встиг приєднатися до дружини в день бомбардування. Ріко бере участь у десантуванні на Клендату — домашню планету «багів», яке завершається катастрофічною поразкою для Земної федерації. Корабель Ріко «Долина Фордж» стикається з іншим транспортником, і більшість десантників гине ще до початку десантування. Залишки підрозділу переводять на «Роджер Янг» під команду лейтенанта Расжака та старшини Джелала. Підрозділ здійснює декілька рейдів. Лейтенант Расжак гине, а Ріко підвищують до капрала.

Далі Ріко підписує контракт професійного військового і одразу поступає до офіцерського училища. Він перетинається зі своїм батьком, який після загибелі сім'ї теж вступив до десанту і направляється в колишній підрозділ Ріко. Кармен відвідує Ріко в училищі, вона тепер служить пілотом корабля військового флоту. Вона повідомляє про смерть Карла під час бомбардування наукової бази на Плутоні.

Перед випуском з офіцерської школи, Ріко присвоюють тимчасове звання третього лейтенанта і відправляють керувати бойовим підрозділом під наглядом капітана Блекстоуна. Старшиною підрозділу виявляється його інструктор з табору новобранців — сержант Зім. Їхній підрозділ бере участь у рейді по захопленню в полон інтелектуальної касти «багів». Зіму вдається захопити живим одного із «інженерів» і Ріко допомагає йому вибратись із підземного міста «багів». Ріко присвоюють лейтенантське звання і назначають командувати його колишнім підрозділом на «Роджер Янг».

У фіналі Ріко разом зі своїм батьком, який після загибелі сім'ї теж вступив до лав армії, десантується на Клендату.

Проблематика[ред.ред. код]

Значна частина роману є, по суті, політичним трактатом, поданим у вигляді опису шкільних занять Ріко і його міркувань. Основна тема роману: соціальна відповідальність передбачає готовність віддати своє життя за безпеку соціуму. Ця алегорія показує, що політичні права перетворилися на щось саме собою зрозуміле, а отже, втратили свою цінність. Політичні права — це не просто можливість поставити хрестик у бюлетені для голосування, це відповідальність, підтверджена справою[5].

Екранізації[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Джеймс, Едвард; Мендельсон, Фарах (2003). The Cambridge Companion to Science Fiction. Cambridge University Press. с. 231. ISBN 9780511998805. doi:10.1017/CCOL0521816262. 
  2. Розенберг, Скотт (7 листопада 1997). Melrose vs. the monsters (англійською). Salon. Архів оригіналу за 8 лютого 2001. Процитовано 20 лютого 2017. 
  3. Ank (7 жовтня 2009). Фарватер. Неизвестный доклад Хайнлайна [Фарватер. Невідома доповідь Гайнлайна]. Фантлаб (російською). Процитовано 20 лютого 2017. 
  4. Паншин, Олексій (квітень 1968). Heinlein in Dimension (російською). Чикаго: Advent:Publishers, Inc. Архів оригіналу за 20 листопада 2013. Процитовано 20 лютого 2017. 
  5. Гайнлайн, Роберт (1959). Звёздный десант. Фантлаб (російською). Процитовано 20 лютого 2017.