Зоряний десант (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зоряний десант M:
Starship Troopers
Starship Troopers - movie poster.jpg
Жанр Фантастика
Бойовик
Режисер Пол Верховен
Продюсер Джон Девісон
Алан Маршал
Сценарист Едвард Ньюмайер
На основі однойменного роману
Роберта Гайнлайна
У головних
ролях
Каспер Ван Діен
Деніс Річардс
Діна Маєр
Джейк Басей
Оператор Йост Вакано
Композитор Бейзіл Поледурис
Монтаж Марк Голдблатт
Керолайн Росс
Кінокомпанія TriStar Pictures
Дистриб'ютор TriStar Pictures
Тривалість 129 хв.
Мова англійська
Країна США
Рік 1997
Дата виходу 7 жовтня
Кошторис 100,000,000 $
Касові збори 121,100,000 $
IMDb ID 0120201
Наступний Зоряний десант 2: Герой Федерації
CMNS: Зоряний десант на Вікісховищі

Зоряний десант (англ. Starship Troopers) — американський сатиричний військово-фантастичний бойовик 1997 р. режисера Пола Верховена і сценариста Едвард Ноймайєра за мотивами однойменного роману письменника-фантаста Роберта Гайнлайна.

Сюжет розгортається навколо молодого солдата Джонні Ріко і його подвигів у мобільній піхоті, футуристичній військовій частині. Військова кар'єра Ріко прогресує від новобранця до унтер-офіцера й офіцера на тлі міжзоряної війни між людством і арахнідами.

Зоряний десант номінований на премію Оскар за найкращі візуальні ефекти на 70-й церемонії вручення премії Оскар в 1998 р. Режисер Верховен заявив, що його сатиричне використання іронії та гіперболи — це "гра з фашизмом або фашистське зображення, щоб звернути увагу на деякі аспекти американського суспільства… Звичайно, фільм про «Давайте всі на війну, і давайте всі помремо».[1]

Сюжет[ред.ред. код]

Дія фільму відбувається в далекому майбутньому. Згідно із законами, що діють на Землі, громадянство можна отримати тільки після служби в армії. Громадянин отримує виборче право, пільги, оплату навчання, позачерговий дозвіл мати дітей, можливість займатися політикою. Тим часом, над людством нависнула смертельна загроза. Полчища гігантських розумних арахнідів (комахоподібних істот) з далекої зоряної системи Клендату загрожують Землі, обстрілюючи її метеоритами. Відбуваються криваві сутички за колонізовані планети.

Четверо колишніх однокласників: солдати елітного підрозділу Джоні Ріко і Діззі Флорес, пілот Кармен Ібанес і вчений Карл Дженкінс у складі зоряного десанта землян на космічній військовій базі «Тікондерога» відправляються на планету, щоб у вирішальній сутичці знищити арахнідів та врятувати людську расу. Жуки успішно відбивають першу, погано організовану, атаку сил Федерації. Землянам доводиться змінити тактику.

Кадр із фільму

Джоні разом із Діззі у складі свого нового загону «Шибайголови» відправляються на завдання. За збігом обставин командиром загону є колишній вчитель Джоні і Діззі, лейтенант Расчек. Десантники відображають напад комах і святкують перемогу, але вночі до них приходить сигнал SOS від загону генерала Оуена, що знаходиться на розташованій на планеті заставі. Прибувши на місце вони виявляють, що всі бійці, які знаходились на заставі, убиті, а дивом уцілілий генерал збожеволів. Сигнал SOS виявився пасткою комах, які атакували заставу, зайняту прибулими десантниками. Несучи великі втрати, загін відбивається від полчищ арахнідів до прибуття рятувального зорельота. Расчек і Діззі гинуть в бою.

Карл, що швидко дослужився до звання полковника, по дружбі призначає Джоні командиром «Шибайголів», земні сили готуються до масштабної операції. «Шибайголови» Джоні Ріко отримують наказ знайти мозковий центр у вулику арахнідів, а в цей час військово-космічний флот на орбіті потрапляє під могутній обстріл комах-плазмоїдов з поверхні планети. Серед підбитих зорельотів виявляється і корабель «Роджер Янг», на якому несе службу Кармен. Кармен і її напарникові Зандеру Баркалоу вдається дістатися до рятувальної шлюпки («шатла»), вони здійснюють екстрену посадку на планеті. Опинившись в лігві арахнідів вони посилають сигнал лиха, який уловлює команда Ріко.

Після нетривалого нерівного бою з арахнідами, поранені Кармен і Зандер потрапляють в полон і зустрічаються з жуком-мозком, який висмоктує мозок у Зандера за допомогою особливого порожнистого «жала», проте перед смертю Зандер встигає потайки передати Кармен ніж. Цим ножем Кармен відсікає «жало» жука при спробі жука висмоктати її мозок. На допомогу Кармен приходить Джоні з двома товаришами. Зав'язується бій і, важко поранений, капрал Воткінс стримує натиск арахнідів, даючи іншим час піти, а після підриває себе разом з комахами. Вибравшись назовні, молоді люди бачать що вся армія тріумфує — жук-мозок був схоплений і в ході війни повинен нарешті відбутися перелом. Фінальна сцена показує, що вчені Федерації проводять дослідження над жуком в лабораторії, намагаючись розгадати таємниці комах.

Кармен, уже на посаді капітана зорельоту, оголошує про висадку десанту, серед яких і загін Джоні Ріко. «Вони б'ються, і вони переможуть!» — звучить завершальне гасло.

В ролях[ред.ред. код]

Актор Роль
Каспер Ван Дін Джоні Ріко Джоні Ріко
Деніз Річардс лейтенант Кармен Ібанес лейтенант Кармен Ібанес
Діна Меєр Діззі Флорес Діззі Флорес
Ніл Патрік Гарріс Карл Дженкінс Карл Дженкінс
Джейк Б'юзі Ейс Леві Ейс Леві
Кленсі Браун сержант Зім сержант Зім
Майкл Айронсайд Жан Расчак Жан Расчак
Патрік Малдун Зандер Барклоу Зандер Барклоу
Сет Гілліам Шугар Воткінс Шугар Воткінс
Ру Маккленаган учитель біології учитель біології
Актор Роль
Маршалл Белл генерал Оуен генерал Оуен
Ерік Браскоттер Брекінрідж Брекінрідж
Метт Левін Кіттен Сміт Кіттен Сміт
Блейк Ліндслі Катріна Катріна
Ентоні Руйвівар Шуджимі Шуджимі
Бренда Стронг капітан Деладьє капітан Деладьє
Дін Норріс командир командир
Крістофер Каррі містер Ріко містер Ріко
Ленор Касдорф місіс Ріко місіс Ріко
Темі-Едріан Джордж Джана Джана


Виробництво[ред.ред. код]

Теглайни[ред.ред. код]

  • «Геноцид не зрівняється з цим».
  • «У кожному віці є підстава для боротьби, але в майбутньому найбільша загроза нашого виживання не буде людиною взагалі. Тепер молодь завтрашнього дня повинна подорожувати по зорях, щоб протистояти ворогові настільки руйнівному, ніж можна собі уявити».
  • «Підготуйтеся до битви».
  • «Десантники майбутнього тут... і їхні вороги не люди».
  • «Новий вид ворога. Новий вид війни».
  • «Людство просто стало зникаючим видом».[2]

Сценарій[ред.ред. код]

Фільм знятий за мотивами роману Роберта Гайнлайна «Зоряний десант» (Starship Troopers, 1959).

Спочатку за сценарієм ручним звіром Карла мала бути жаба.[3]

Режисер Пол Верховен визнав, що не прочитав оригінальний роман до кінця, тому що після перших кількох глав йому стало нудно та депресивно.[4]

Улюблений фільм режисера Пола Верховена, за його власним визнанням.[5]

На випускному вечорі Девід Боуї грає пісню під назвою «I Have Not Been To Oxford Town». Текст пісні переробили трохи, щоб звернутися до двадцять третього століття, а не 21-го. Кавер-версію цієї пісні, до речі, виконкє Зое Поледуріс, старша донька композитора Безіла Поледуріса.[6]

Ібанез — це іспанська версія прізвища «Еванс».[7]

Зйомки[ред.ред. код]

На початку фільму старша школа, в якій навчаються Кармен, Карл і Діззі, — це лікарня Кайзера Перманента.[8]

Каспер Ван Дін (Джонні) зламав ребро під час трюку, стрибаючи з жука-танкера.[9]

Коли Ріко, Кармен і Карл зустрілися з офіцером-вербувальником, і офіцер тисне руку Ріко, показано, що він втратив обидві ноги. Це робиться не за допомогою якихось спеціальних ефектів. Роберту Девіду Холу — актор, який грає офіцера — довелося ампутувати обидві ноги після аварії в 1978 році.[10]

Фільм, в якому була використана найбільша кількість боєприпасів, ніж у будь-якому попередньому проекті.[11]

Джейк Б'юзі (грає Ейса) навчився грати на скрипці для цього фільму.[12]

Сцени за участю вибуху і пожежі після руйнування в Буенос-Айресі насправді взяті з відео пожежі на Окленд Хіллз в жовтні 1991 року.

У сцені, коли Ріко танцює з Діззі, мелодія Ейса на скрипці — це відома народна мексиканська пісня «Las Golondrinas». [13]

Більшість жуків створені за допомогою комп'ютерних спецефектів, але також були побудовані кілька моделей в натуральну величину. Під час бойових сцен актори дивилися на Пола Верховена, який знаходився поряд і постійно стрибав і кричав, щоб викликати більш достовірні емоції з боку акторів.[14]

Під час зйомок Джейк Б'юзі (Ейс) зазнав теплового удару після роботи протягом усього дня на 120 градусах пустельного сонця. Це зупинило зйомки на тиждень. Коли актор відновився, йому зробили кілька великих отворів у формі для охолодження. Таку ж модифікацію зазнали інші костюми для запобігання подальших випадків. В середньому 25 осіб на день піддавалися тепловому удару під час зйомок.[15]

Каспер Ван Дін сказав, що його часто запитують, чому синьоокий блондин-актор зіграв аргентинського Хуана Ріко. Він припустив, що його персонаж — нащадок засланих німців. Аргентина була знаменитим місцем схованки німецьких військових злочинців після Другої світової війни.[16]

Кастинг[ред.ред. код]

Джеймс Марсден розглядався на роль Джонні Ріко, а Марк Волберг відмовився від неї.[17]

Лейтенанта Віллі грає Стівен Форд, син колишнього президента Джеральда Форда.[18]

Агресивний чоловік з Буенос-Айреса, який заявляє «Хороший жук — мертвий жук!», — це продюсер фільму Джон Дейвісон.[19]

Сценарист Едвард Ноймейер з'являється камео у ролі злочинця, засудженого до смерті під час перерви в засобах масової інформації.[20]

Каспер Ван Дін, Діна Меєр і Деніз Даус знімалися разом у т/с Беверлі-Гіллз 90210.[21]

Реліз[ред.ред. код]

Фільм присвячений Гевіну Гарріті і Томові О'Галлорану, двом операторам, які працювали над фільмом Верховена «Шоугьорлз» (1995).[22]

Перед релізом тестувалася реакція аудиторії, тому перед випуском бойовика в кінотеатрах проект пережив кілька сюжетних змін. Спочатку був присутній конфлікт між Кармен, Ріко і Зандером: стандартний любовний трикутник, де дівчина буквально розривається подумки між двома чоловіками. Тести аудиторії, незалежно від статевої приналежності, показали, що жінка не може кохати двох чоловіків одночасно, тому сцени, що зображують романтичний конфлікт між трьома персонажами, були максимально скорочені. Аудиторія також вважала, що для Кармен аморально вибирати кар'єру замість її лояльності до Ріко. Багато глядачів обурено коментували, що таким чином Кармен повинна загинути замість Діззі. Вважаючи, що не змінивши фільм згідно із зауваженнями критиків, це вдарить по ньому в комерційному плані, творці вирізали сцену поцілунку між Кармен і Ріко після смерті Зандера, яка, за словами аудиторії, робила попередню зраду ще більш аморальною.[23]

Використання нацистських образів для американських героїв викликало жваві коментарі під час релізу в кінотеатрах. Творці фільму не пояснювали причин цього вибору. В результаті деякі глядачі інтерпретували такі знаки, як сатиру, тоді як інші вважали прославлянням фашизму.[24]

«Зоряний десант» разом із «Робокопом» (1987), «Основним інстинктом» (1992), «Шоугьорлз» (1995) і «Невидимкою» (2000), є одним з п'яти окремих кінофраншиз, в яких перший фільм (режисер Пол Верховен) був набагато успішнішим, ніж їхні відповідні продовження (не режисовані Верховеном). Усі продовження мали низькі касові збори або були випущені безпосередньо на DVD.[25]

Фільм вийшов спочатку в кінотеатрах Великої Британії з рейтингом «не молодше 15 років», але британські цензори відчували, що були занадто м'якими, тому нова версія була оновлена до рейтингу «не молодше 18 років» для відео та DVD.[26]

Алюзії[ред.ред. код]

Більшість дорослих у фільмі травмовані якимось чином: у Расжчака (Майкл Айронсайд) не вистачає руки; вчитель біології має шрами на обличчі і сліпий; сержант-рекрутер втратив обидві ноги. Режисер Пол Верховен включив їх як символ воюючої історії Федерації.[27]

База, яка знаходиться в Академії флоту, названа «Терешкова», на честь космонавта Валентини Терешкової, першої жінки в космосі. Є багато інших прикладів у фільмі про майбутнє, де підкреслюється гендерна нейтральність (тобто там немає фанатизму залежно від статі), наприклад, змішана душова сцена.[28]

Стіни класів мають відображення портретів великих філософів; Арістотель, Спіноза, Ніцше і Ханна Арендт. Всі ці мислителі, як відомо, мали вплив на політику та політичні теорії. Арендт зокрема працювала над тоталітаризмом, важливою темою для фільму.[29]

Військовий мотиватор «Ви (мавпи) хочете жити вічно?» хвацько використовувався Фрідріхом Великим, в той час, як Пруссія була у стані війни з Австрією.[30]

Ім'я персонажа Емі Смарт не згадується у фільмі, проте диктор на FedNet звертається до неї як «Лейтенант Стек Ламбрезе», що цілком може бути посиланням на одного з продюсерів фільму — Стейсі Ламбрезе.[31]

Битва у фортеці має в діалогах масу відсилань до класичної військової драми «Зулуси» (1964): «ми все помремо», «вогонь за бажанням» і «повертаємося до складу», включаючи деякі аналогічні кути камери.[32]

Перед битвою на Клендату лейтенант Віллі (грає Стівен Форд) каже своїм підлеглим: «Пам'ятайте про свою підготовку, і ви повернетеся назад живими». Іронізм ситуації в тому, що лейтенант Віллі першим загинув під час битви з жуком, що показує, він не пам'ятав про власні тренування.[33]

Коли Кармен зустрічає Джонні в космопорті, вона розповідає, що «мій тато вирішив мені допомогти раптово спакувати речі, він боїться, що більше не побачить мене». Це явне передбачення руйнування Буенос-Айреса, яке вбиває батьків Джонні та батька Кармен.[34]

Відмінності від роману[ред.ред. код]

У фільмі Джонні Ріко та деякі інші національності персонажів були істотно змінені. У романі Роберта А. Гайнлайна ця історія зосереджена на оповіданні від першої особи Хуана «Джонні» Ріко, сина багатючої філіппінської родини.[35]

У той же час Джонні Ріко зарахували до Мобільної піхоти — це футуристична військова частина, оснащена живими бронею й арсеналом просунутої зброї. У фільмі замість елітної бойової сили, оснащеної живими костюмами, вони є звичайною армією, озброєною звичайною зброєю, але без бронетехніки, артилерії, важкої зброї та іншого важливого обладнання. Нанокостюми з'являються тільки в третій частині «Зоряний десант 3: Мародер» (2008).[36]

У романі Діззі — чоловічої статі.[37]

У романі Карл загинув під час рейду на дослідницькій станції.[38]

Після того, як Ріко здобув посаду сержанта, у романі присутня сцена його возз'єднання з батьком.[39]

У романі бійці носили бойові костюми. Кожен костюм давав солдату неймовірну силу і величезну вогневу міць. Таким чином, війська і називаються «Мобільна піхота».[40]

Кармен не була дівчиною Ріко. Вона була другом для всіх. Вони зустрічаються на кораблі, коли він вже є «лейтенантом третього класу».[41]

Сприйняття[ред.ред. код]

У 2012 р. журнал Slant Magazine помістив фільм на 20 місце в своєму списку 100 найкращих фільмів 1990-х рр.[42]

Франшиза[ред.ред. код]

Фільми[ред.ред. код]

Список фільмів, сюжет яких розгортається в тому ж всесвіті, що й оригінальний 1997 року, включає: Зоряний десант 2: Герой Федерації та Зоряний десант 3: Мародер. Два анімаційні фільми — Зоряний десант: Вторгнення та Зоряний десант: Зрада Марса сюжетно ігнорують події перших трьох фільмів і містять в собі оригінальні події.

Інше[ред.ред. код]

Sega Pinball випустила пінбол-машину на основі цього фільму.[43]

Рімейк[ред.ред. код]

У 2012 стало відомо, що компанія Sony Pictures почала роботу над римейком «Зоряного десанту». Продюсером нової версії фільму став Ніл Моріц, відомий фільмами «Я — легенда» та «Битва за Лос-Анджелес»[44].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]