Зорі спектрального класу F

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Зо́рі спектра́льного кла́су F здебільшого мають білий, або жовто-білий колір, що відповідає ефективним температурам 6000°K — 7600°K.[2] Ці зорі містять у своїх спектрах сильні H і K лінії поглинання Ca II. Також тут присутні лінії неіонізованих металів, серед яких є FeI та CrI. Їхні спектри характеризуються слабкими лініями водню та іонізованих металів, які стають дещо сильнішими в зорях пізніх F класів (гарячіші зорі класу F0-F2). Всередньому, одна з 33 зір Головної Послідовності в околі Сонця належить до спектрального класу F.[3]

Зорі Головної Послідовності класу F[ред.ред. код]

Зорі Головної Послідовності спектрального класу FV спалюють у своїх надрах водень й мають клас світності V. Маса цих зір загалом сягає 1.0 — 1.4 мас Сонця. [2] Їх іноді ще називають «жовто-білими карликами» внаслідок малої маси й відповідного кольору, хоча фізично до карликів вони не відносяться.


Фізичні параметри зір Головної Послідовності класу F[ред.ред. код]

В таблиці подано усереднені значення параметрів.[4] Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

Клас B-V V-R b-y MV BC Teff, °K R/RΟ log g M/MΟ Vsin(i),
км/сек.
F0 0.31 0.30 0.16 2.7 0.04 7178 1.62 4.3 1.66 180
F2 0.36 0.35 0.22 3.0 0.04 6909 1.48 4.3 1.56 135
F5 0.44 0.40 0.29 3.5 0.02 6528 1.40 4.3 1.41 20
F8 0.53 0.47 0.33 4.0 -0.01 6160 1.20 4.4 1.25 9


Приклади: Алракіс, Дубхе B, Проціон, Гама Діви A та B.[5]

Хімічно-пекулярні зорі класу F[ред.ред. код]

Приклади: HD573 (F0), HD2202 (F1), HD154 (F2)

Субгіганти спектрального класу F[ред.ред. код]

Приклади:


Гіганти спектрального класу F[ред.ред. код]

Спектр зорі спектрального класу F2 III


Фізичні параметри зір гігантів класу F[ред.ред. код]

В таблиці подано усереднені значення параметрів.[4] Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

Клас B-V V-R b-y MV BC Teff, °K R/RΟ log g M/MΟ Vsin(i),
км/сек.
F0 0.31 - - 1.0 0.04 7178 7.0 - - 135
F2 0.36 - - 0.9 0.04 6909 - - - 128
F5 0.44 - - 0.8 0.02 6528 - - - 115
F8 0.54 - - 0.7 -0.02 6160 8.0 3.4 - 95
Приклади:

Надгіганти спектрального класу F[ред.ред. код]

Надгіганти в процесі зоряної еволюції досить часто змінюють свій спектральний клас від O чи B (голубі надгіганти) до K чи M (червоні надгіганти) кілька раз, то в один, то в інший бік, внаслідок загорання в їх надрах гелію, вуглецю й т.д.


Фізичні параметри зір надгігантів класу F[ред.ред. код]

В таблиці подано усереднені значення параметрів.[4] Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

Клас B-V V-R MV BC Teff, °K R/RΟ log g M/MΟ Vsin(i),
км/сек.
F0 0.16 0.03 -5.0 -0.12 9550 70 - - -
F2 0.21 0.07 -5.0 -0.12 9000 70 - - -
F5 0.33 0.12 -5. 0.01 8500 70 - - -
F8 0.35 - -4.9 0.02 8300 70 - - -
Приклади: Полярна зірка, Канопус, Везен

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]

  1. «SIMBAD Object query : CCDM J02319+8915». Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2010-06-10. 
  2. а б Empirical bolometric corrections for the main-sequence, G. M. H. J. Habets and J. R. W. Heintze, Astronomy and Astrophysics Supplement 46 (November 1981), pp. 193–237. Таблиця VII та VIII.
  3. LeDrew, G.; The Real Starry Sky, Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, Vol. 95, No. 1 (whole No. 686, February 2001), pp. 32–33.
  4. а б в David F. Gray "The observations and analysis of Stellar Phorospheres", Cambridge University Press 2005
  5. SIMBAD, entries on Gamma Virginis A and Gamma Virginis B, accessed June 19, 2007.