Зорі спектрального класу S
Зо́рі спектра́льного кла́су S — спектральний клас помаранчевих зір-гігантів, близьких за властивостями до зір класу K5-M. Класоформуюча відмінність полягає у наявності спектральних ліній цирконію в спектрах цих зір[1]. Також, як і для зір класів К та M, для зір класу S характерні лінії титану, а також рідкісноземельних металів — ітрію та лантану. Через це, цей клас іноді називають рідкісноземельними зірками, а також зустрічається назва «цирконієві зірки».
Температура фотосфери зорі класу S — 2000—3000 К. Ці зорі червоніші за своїх аналогів у К та М класі, що мають таку ж температуру. Більшість цих зір — довгоперіодичні змінні зорі типу Міри (омікрон Кита)[2].
Особливості фізики класу[ред. | ред. код]
Було висловлено припущення, що більшість зір спектрального класу S знаходяться на проміжній стадії еволюції і лежать на асимптотичній вітині зір-гігантів, тобто AGB-зірок, перетворюючись зі звичайних гігантів спектрального класу М у вуглецеві зорі класу CN. AGB-зорі зазвичай беруть енергію з горіння водню у тонкій оболонці, що оточує інертне ядро, та під час «температурних пульсацій», характерних для мірид, знову може запалати гелієва оболонка[3]. Також в результаті s-процесу в зорях цього класу підвищується кількість таких елементів і з'єднань, як оксид ітрію і технецій, що вказує на захоплення нейтронів елементами 5-го та більш старших періодів періодичної системи елементів. У цих зірок також можуть бути особливості розподілу ціану та літію.
Різновид зір спектрального класу S, який називають «зовнішніми» S-зорями, може бути означений як більш холодні версії барієвих зір, де вуглецевмістні елементи, а також елементи, що виникають у результаті s-процесу та спостерігаються у спектрі зорі, є залишками масообміну між членами подвійної зорі. У таких системах не синтезується надлишкового вуглецю і не йде S-процес, тож швидше за все, весь матеріал було синтезовано на більш ранніх стадіях еволюції супутника, який в той час був вуглецевою зорею. Ми ж спостерігаємо ці системи через довгий час, коли супутник вже перетворився у білого карлика.
Представники[ред. | ред. код]
Типовий представник — Хі Лебедя. Це змінна зоря — мірида. Під час максимальної яскравості вона є найяскравішою зорею серед спектрального класу S (до 3.3m), а під час спалахів змінює спектр від S7 до S10 та іноді доходить до проміжного класу MS. Її спектр збагачено цирконієм, титаном, та оксидом ванадію.
Також до цього класу відноситься зірка S Великої Ведмедиці.
HR 1105 є прикладом «зовнішньої» зорі спектрального класу S.
| Зірка | Альтернативне позначення | Видима зоряна величина | Тип змінної зорі |
|---|---|---|---|
| BD Жирафа | HR 1105 | 5,11 | Сімбіотична зоря |
| π1 Журавля | HD 212087 | 6,14 | Пульсуюча змінна |
| HR Пегаса | HD 216672 | 6,47 | |
| Хі Лебедя | HD 187796 | 6,80 | Мірида |
| S Великої Ведмедиці | HD 110813 | 7,40 | Мірида |
| V1261 Оріона | HD 35155 | 6,87 | Затемнювана змінна |
| R Малого Пса | HD 54300 | 7,25 | Мірида |
| R Андромеди | HD 1967 | 7,39 | Мірида |
| V Рака | HD 70276 | 7,50 | Мірида |
| R Рисі | HD 51610 | 7,56 | Мірида |
| R Близнюків | HD 53791 | 7,68 | Мірида |
| S Кассіопеї | HD 7769 | 7,90 | Мірида |
Примітка: Таблицю створено на основі даних SIMBAD
Див. також[ред. | ред. код]
- Зорі спектрального класу O
- Зорі спектрального класу B
- Зорі спектрального класу A
- Зорі спектрального класу F
- Зорі спектрального класу G
- Зорі спектрального класу K
- Зорі спектрального класу M
- Зорі спектральних класів C, N та R
- Зорі спектрального класу W
- Барієва зоря
- Технецієва зоря
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ p. 77, Observing Variable Stars, Gerry A. Good, Springer, 2003, ISBN 1-85233-498-3.(англ.)
- ↑ S star [Архівовано 6 квітня 2009 у Wayback Machine.], The Internet Encyclopedia of Science, David Darling. Accessed on line September 9, 2008(англ.)
- ↑ page 284 [Архівовано 4 травня 2022 у Wayback Machine.] in Robert D. McClure: The carbon and related stars [Архівовано 2 листопада 2015 у Wayback Machine.](англ.)
