Зорі типу Алголя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зорі типу Алголя (EA за класифікацією ЗКЗЗ) — клас затемнюваних подвійних зір із чітко вираженими мінімумами, блиск яких поза затемненням залишається практично незмінним[1].

Опис[ред. | ред. код]

Затемнення можуть спостерігатися лише для тих подвійних систем, для яких з промінь зору з Землі майже збігається з площиною орбіти зір або утворює з нею малий кут[1][2]. Коли тьмяніший компонент подвійної системи проходить перед яскравішим, він закриває його від спостерігача з Землі. Частина світла останнього блокується, і загальна яскравість подвійної системи для спостерігача з Землі тимчасово зменшується. Це називається первинним мінімумом подвійної системи. Загальна яскравість також може знижуватись (хоча й меншою мірою), коли гарячий компонент проходить перед холодним. Ці зменшення яскравості мають назву вторинних мінімумів. У деяких випадках вторинний мінімум може не простежуватися[1]. Вважається, що компоненти подвійних систем типу Алголя мають форму близьку до кулястої, що відрізняє їх подвійних систем типу β Ліри та типу W Великої Ведмедиці, у яких зорі розташовані настільки тісно, що вплив гравітації призводить до значного викривлення форми зір.

Період змінності, тобто час між двома первинними мінімумами, є дуже сталий і визначається орбітальним періодом подвійної зорі, часом, який необхідний двом її компонентам, щоб обернутись один довкола одного, і може змінюватися в дуже широких межах. Більшість змінних типу Алголя є подвійними системами з досить близько розташованими компонентами, тому їх періоди короткі — декілька днів чи годин. Найкоротший відомий період — 2 години 48 хвилин (0,1167 доби) — має HW Діви. Найдовший період — 27 років (9892 діб)[3] — має ε Візничого, затемнення в цій системі триває 18 місяців.

Здебільшого амплітуда зміни яскравості становить до однієї зоряної величини, найбільша відома — 3,4 величини (V342 Орла). Компоненти подвійної зорі можуть мати будь-який спектральний клас, хоча зазвичай яскравіший компонент має клас B, A, F або G.

Змінність самого Алголя — прототипу цього класу змінних зір — вперше була письмово відзначена 1667 року Джемініано Монтанарі[4], а механізм змінності вперше правильно пояснив Джон Ґудрайк 1782 року[5].

На сьогодні відомо тисячі подвійних зір типу Алголя: у четвертому виданні Загального каталогу змінних зір 2003 року налічується 3554 таких зір (9% усіх змінних)[6].

Класифікація[ред. | ред. код]

Змінні типу Алголя виділяють серед інших затемнюваних зір за особливостями кривої блиску. За цією класифікацією вони отримують позначення EA. Для подвійних систем застосовують також інші критерії класифікації[6]:

  • за фізичними особливостями компонентів;
  • за ступенем заповнення компонентами своїх порожнин Роша.

Об'єктам можуть призначати позначення за кожною з цих трьох класифікацій, розділяючи їх похилою рискою (наприклад, EA/DS/RS).

Класифікація за фізичними особливостями компонентів[ред. | ред. код]

  • GS (giant and supergiant) — система з одним або обома компонентами — гігантом та/або надгігантом; другий компонент може бути зорею головної послідовності.
  • PN — системи, в яких одним з компонентів є планетарна туманність (UU Sge).
  • RS — системи типу RS Гончих Псів. Характеризуються наявністю в їх спектрах потужних емісійних ліній кальцію та калію змінної інтенсивності, що означає підвищену хромосферну активність сонячного типу, і наявністю рентгенівського та радіовипромінювання. Деякі системи мають на кривих блиску синусоподібні хвилі з амплітудою й фазою, що повільно змінюються. Ці хвилі часто називають «хвилями викривлення» (англ. distortion wave) і пояснюють їх диференційним обертанням зорі та наявністю на поверхні плям.
  • WD (white-dwarf) — системи з білим карликом.
  • WR (Wolf-Rayet) — системи, в яких одним з компонентів є зоря Вольфа—Райє (V444 Cyg).

Класифікація за ступенем заповнення порожнини Роша[ред. | ред. код]

  • D (Detached) — розділена система. Обидва компоненти не заповнили своїх порожнин Роша.
  • SD (Semidetached) — напіврозділена система, в якій один з компонентів майже заповнив свою порожнину Роша.
  • K — контактні системи, обидва компоненти заповнили свої порожнини Роша.

Зазвичай зорі типу Алголя — це розділені (Detached) та напіврозділені (Semidetached) системи[7].

Приклади змінних типу Алголя[ред. | ред. код]

Позначення (назва) Сузіря Відкриття змінності Видима зоряна величина (Максимум)[Прим. 1] Видима зоряна величина (Мінімум)[Прим. 1] Різниця в величині Період Підтип Спектральні типи
(затемнювані компоненти)
Коментар
ε Aur Візничий J.H. Fritsch, 1821 !B9989284163837 2m.92 !B9986571351968 3m.83 !D0000943106794 0.91 !B9908013071983 27,08 років GS F0 Iab + ~ B5V  
U Цефея Цефей   !B9980904574951 6m.75 !B9977764581143 9m.24 !B9990877172895 2.49 !B9990864931395 2.49305 дн.
R CMa Великий Пес   !B9982595338251 5m.70 !B9981531212315 6m.34 !D0004462871026 0.64 !B9998725394979 1.13594 дн. SD потрійна зоря
S Cnc Рак Гайнд, 1848 !B9978849500308 8m.29 !B9976727222944 10m.25 !B9993270555267 1.96 !B9977503358410 9.48455 дн. DS  
α CrB (Гемма або Альфекка) Північна Корона   !B9992070074844 2m.21 (B) !B9991584328143 2m.32 (B) !D0022072749131 0.11 !B9971458364751 17.35991 дн. DM A0V + G5V  
U CrB Північна Корона   !B9979639880162 7m.66 !B9978263852883 8m.79 !B9998777823672 1.13 !B9987609882910 3.45220 дн. SD  
u Her (68 Her) Геркулес   !B9984545674175 4m.69 !B9983191720914 5m.37 !D0003856624808 0.68 !B9992816578940 2.05103 дн. SD  
VW Гідри Гідра   !B9976486247428 10m.5 !B9973538252026 14m.1 !B9987190661545 3.6 !B9990080750327 2.69642 дн. SD  
δ Ori (Мінтака) Оріон Джон Гершель, 1834 !B9992391941709 2m.14 !B9991846351867 2m.26 !D0021202635362 0.12 !B9982538517531 5.73248 дн. DM O9.5 II + B0.5III  
VV Ori Оріон   !B9983304081647 5m.31 !B9982665761077 5m.66 !D0010498221244 0.35 !B9996043293682 1.48538 дн. KE  
Алголь (β Per) Персей Джемініано Монтанарі, 1669 !B9992485839113 2m.12 !B9987791700786 3m.39 !B9997609830995 1.27 !B9989466291795 2.86730 дн. SD B8V + K0IIV прототип, потрійна зоря
ζ Phe Фенікс   !B9986364626260 3m.91 !B9985138603039 4m.42 !D0006733445532 0.51 !B9994873141076 1.66977 дн. DM B6 V + B9 V можливо чотирикратна зоряна система
U Sge Стріла   !B9981359198691 6m.45 !B9977721384532 9m.28 !B9989597232883 2.83 !B9987819408753 3.38062 дн. SD  
λ Tau Телець Баксенделл, 1848 !B9987850872556 3m.37 !B9986364626260 3m.91 !D0006161861394 0.54 !B9986255378643 3.95295 дн. DM B3 V + A4 IV потрійна зоря
BL Tel Телескопа Лейтен, 1935 !B9980413146594 7m.09 !B9979106081274 8m.08 !D0000100503358 0.99 !B9933432734758 778 дн. GS F4Ib+M один компонент може бути фізично змінною зорею

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б (візуальна величина, крім випадків, коли є примітка (B) (= блакитна) or (p) (= фотографічна))

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Фотометричні подвійні // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 500—501. — ISBN 966-613-263-X.
  2. A consideration of close binary systems in relation to light variation.. Report of the South African Association for the Advancement of Science 1: 110–111. 1903. Процитовано 11 August 2010. 
  3. Variable Star Index (VSX). Процитовано 22 лютого 2016. 
  4. Geminiano Montanari. Encyclopedia Britannica. Процитовано 22 лютого 2016. 
  5. Алголь // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 16—17. — ISBN 966-613-263-X.
  6. а б N.N. Samus, O.V. Durlevich (18-June-2015). GCVS Variability Types and Distribution Statistics of Designated Variable Stars According to their Types of Variability. Архів оригіналу за 10 вересень 2015. Процитовано 10 жовтень 2015. 
  7. Зорі типу Алголя // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 177. — ISBN 966-613-263-X.