Зосима Прокопович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єпископ Зосима
Єпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський
Церква: Київська Митрополія
Попередник: Іона
Наступник: Лазар Баранович
 
Смерть: 1656(1656)

Зосима Прокопович (*невідомо — †1656) — український релігійний діяч доби Богдана Хмельницького. Єпископ Чернігівський Київської митрополії Константинопольського патріархату. Останній архієрей перед захопленням кафедри Московською православною церквою.

Біографія[ред. | ред. код]

1631 року згадується ієромонахом Київського Михайлівського монастиря, потім настоятелем Чернігівського Єлецького Успенського монастиря.

У 1648 році хіротонізований на єпископа Чернігівського.

Він був першим архіпастирем звільненім від уніатів єпархії. У складній, напруженій обстановці протікала діяльність преосвященного Зосими. На кожному кроці він зустрічав протидії, неприємності та утиски. Він навіть не мав засобів до існування і змушений був залишатися в Києві у званні охоронця Антонієвих печер, щоб отримувати допомогу від лаври.

Характерною особливістю преосвященного Зосими було шанування пам'яті покійних. У Єлецькому монастирі він займався складанням «Єлецького синодика», зібраного від «давняго тоея обителі помінніка».

Помер в 1656 році.