Зосим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Зосім)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зосим
грец. Ζώσιμος
Народився 460
Помер 520
Країна  Візантійська імперія
Діяльність історик, письменник
Галузь Пізня Античність
Знання мов давньогрецька[1]
Роки активності 5 століття[2]6 століття[2]
Magnum opus Нова історія Зосима
Конфесія політеїзм

Зосим або Зосима (грец. Ζώσιμος, кінець V — початок VI ст) — візантійський історик початку Візантійської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Жив та діяв у столиці імперії — Константинополі. Його часи — правління перших візантійських імператорів. Водночас він служив на державних посадах за часів імператора Анастасія I як імперський адвокат. Розквіт літературної діяльності — 490-ті — 510-ті роки.

Основний твір Зосима — це «Нова історія». Охоплює події від Августа до 410 року. Особливо в подробицях викладені події від правління імператора Діоклетіана до часів імператора Феодосія II. Головний висновок Зосима — занепад Римської імперії пов'язаний із занепадом поганських вірувань, стародавньої релігії.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Walter A. Goffart: Zosimus, The First Historian of Rome's Fall. // The American Historical Review 76 (1971), S. 412—441. (англ.)
  1. CONOR.Sl
  2. а б Czech National Authority Database