Зоф'я Налковська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зофія Налковська
пол. Zofia Nałkowska
Zofia Nalkowska.jpg
Ім'я при народженні пол. Zofia Nałkowska
Народилася 10 листопада 1884(1884-11-10)
Варшава, Російська імперія[1]
Померла 17 грудня 1954(1954-12-17) (70 років)
Варшава, ПНР[1]
Поховання Військові Повонзки
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Діяльність драматург
журналістка
Сфера роботи поезія і есей
Мова творів польська[2]
Magnum opus Medallions[d]
Членство Польська академія літератури
Батько Wacław Nałkowski[d]
Автограф Zofia Nałkowska Signatur 1929.jpg
Нагороди
медаль «10-річчя Народної Польщі» Золоті академічні лаври Великий Хрест ордену Відродження Польщі Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі офіцерський хрест ордену Відродження Польщі Work Flag Order, 1st class Золотий Хрест заслуги

CMNS: Зофія Налковська на Вікісховищі

Зофія Налковська (пол. Zofia Nałkowska, 10 листопада 1884(18841110), Варшава — 17 грудня 1954, там само) — польська письменниця, журналістка, публіцистка і драматург. Лауреат Державної премії ПНР (1953).

Біографія[ред. | ред. код]

Повне прізвище — Зофія Гожеховська, прізвище першого чоловіка — Рігер, дівоче прізвище — Налковська. Народилася у Варшаві. Її батько, Вацлав Налковскі, походив з Новогрудка, що біля Любартова, і був відомим вченим-географом; мати Анна походила з Моравії, а молодша сестра — Ганна Налковська — була відомим різьбярем. З. Налковська закінчила приватний пансіон і таємний Літаючий університет. Найбільшу частину знань отримала завдяки самоосвіті.

Зоф'я Налковська була заміжня двічі. Її першим чоловіком був поет і педагог Леон Рігер (1875—1948). Вони жили у Кельце і Кракові, а з 1922 року — у Варшаві, деякий час у Гродно і неподалік від Вільнюса. Подружжя розпалося близько 1909 року, хоча розлучення відбулось лише у 1918 році. Її другим чоловіком у 1922 році став Ян Юр-Гожеховскі, керівник жандармерії Польських легіонів. У 1929 році подружжя розлучилось.

У міжвоєнний період З. Налковська працювала для польського уряду. Брала участь в організації союзу польських літераторів, працювала у Бюро закордонної пропаганди при президії Ради і у Товаристві опіки над в'язнями.

З 1928 року — віце-президент польського ПЕН-клубу. Після Другої світової війни продовжувала працювати на цій посаді. У 1930-х роках брала активну участь у виступах проти санаційного режиму. Була одним з організаторів акцій протесту проти політичних переслідувань у Польщі. з 1933 року — член Польської академії літератури.

Під час німецької окупації займалася підпільною літературною діяльністю. Брала участь у роботі Міжнародної Комісії з Дослідження гітлерівського злочину у Польщі — результатом цієї діяльності стали «Медальйони»(пол. — Medaliony) — збірка оповідань, які допомогли задокументувати період Другої світової війни.

Після закінчення війни була депутатом Державної національної ради. Проживала в Кракові і Лодзі, а з 1950 року — у Варшаві. Брала участь у роботі Головної комісії з вивчення нацистських злочинів на території Польщі. З 1945 р — працювала у редакції літературно-громадського тижневика «Kuźniса». У 1947 р. — депутат Установчого сейму, після прийняття нової Конституції Польщі, у 1952 р. — депутат нижньої палати Національної Асамблеї ПНР — Сейму Республіки Польща. Активний діяч Комітету захисників світу.

Письменниця померла 17 грудня 1954 року о 18:00 у результаті крововиливу в мозок. Останні миті провела у лікарні на вулиці Емілії Платер.

Похована на цвинтарі «Військові Повонзки» у Варшаві.

Поетичний дебют[ред. | ред. код]

Поетичний дебют Зофії Налковської відбувся, коли їй було 14 років, у «Przeglądzie Tygodniowym» за 1898 р., вірш «Пам'ятаю»(«Pamiętam»). Свої вірші друкувала у варшавських журналах, між іншим, у модерністичній «Химері»(пол. — Chimera). Однак вона швидко покінчила із поезією заради прози. Її прозаїчний дебют припав на 1904 рік, коли у світ вийшла її повість «Lodowe pola» (перша з трилогії «Kobiety»), надрукована у «Prawdzie».

На початку ХХ століття вона опублікувала свої повісті «Kobiety», «Książe». Їхня тематика була тісно пов'язана із молодопольським напрямком. Однак з плином часу письменниця все більше уваги присвячувати психологічній стороні людини, людським почуттям у різних життєвих ситуаціях. Переломним моментом у творчості З. Налковської був час Першої світової війни. Особливо яскраво виражене прагнення до пізнання людської психіки письменниця подає у «Характерах» (пол. — Charaktery), циклі нарисів, які розширювались протягом довгих років — перші з'явилися у 1922 році, наступні — у 1948 році.

Письменниця була нагороджена багатьма відзнаками. За свій найвизначніший твір міжвоєнного періоду — Межа (пол. — Granica) — отримала Державну літературну нагороду у 1936 році. Повторно їй було присуджено цю нагороду у 1953 році. Вона також отримала Золоті академічні лаври Польської Академії Літератури.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Міжнародний астрономічний союз прийняв рішення про те, щоб один з кратерів на Венері отримав назву Налковська, на честь Зоф'ї Налковської.

Творчість[ред. | ред. код]

Повісті[ред. | ред. код]

  • 1906 — Жінки (пол. — Kobiety)
  • 1907 — Принц (пол. — Książę)
  • 1909 — Однолітки (пол. — Rówieśnice)
  • 1914 — Вужі і троянди (пол. — Węże i róże)
  • 1922 — На торфовищах (Na torfowiskach)
  • 1923 — Роман Терези Хеннерт (Romans Teresy Hennert)
  • 1925 — Дім на луками (Dom nad łąkami)
  • 1935 — Межа (Granica)
  • 1938 — Нетерплячі (Niecierpliwi)
  • 1948 — Вузи життя (Węzły życia)
  • 1953 — Мій батько (Mój ojciec)

Драми[ред. | ред. код]

  • 1930 — Дім жінок (Dom kobiet)
  • 1931 — День його повернення (Dzień jego powrotu)
  • 1935 — Рената Слушаньська (Renata Słuczańska) — на основі повісті Niedobra miłość

Збірки новел, оповідань і нарисів[ред. | ред. код]

  • 1909 — Кішка, тобто білі тюльпани (Koteczka, czyli białe tulipany)
  • 1914 — Дзеркала (Lustra)
  • 1915 — Між тваринами (Między zwierzętami)
  • 1917 — Таємниці крові (Tajemnice krwi)
  • 1925 — Подружжя (Małżeństwo)
  • 1927 — Книга про друзів (Księga o przyjaciołach)
  • 1931 — Стіни світу (Ściany świata)
  • 1946 — Медальйони (Medaliony)
  • 1957 — Бачення далеке і близьке (Widzenie bliskie i dalekie)

Щоденники[ред. | ред. код]

  • «Щоденники часів війни» — писалися протягом ІІ світової війни, видані у 1970 році.
  • Том 1 — писалися у 1899—1905 рр.
  • Том 2 — писалися у 1909—1917 рр.
  • Том 3 — писалися у 1918—1929 рр.
  • Том 4 — писалися у 1930—1939 рр.
  • Том 5 — писалися у 1940—1944 рр.
  • Том 6 — писалися у 1945—1954 рр.

Екранізації[ред. | ред. код]

На цю тему більше можна дізнатись за посиланням: pl:Kategoria:Filmowe adaptacje utworów Zofii Nałkowskiej

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Krzyż Wielki Orderu Odrodzenia Polski (pośmiertnie, 20 grudnia 1954)[4]
  • Krzyż Komandorski z Gwiazdą Orderu Odrodzenia Polski (1952)[5]
  • Krzyż Oficerski Orderu Odrodzenia Polski (1930)[6]
  • Order Sztandaru Pracy I klasy (1949)[7]
  • Złoty Krzyż Zasługi (1946)
  • Medal 10-lecia Polski Ludowej (1954, pośmiertnie)[8]
  • Złoty «Wawrzyn Akademicki» (1936)
  • Nagroda państwowa I stopnia za całokształt twórczości literackiej w związku z 50-leciem twórczości[9].
  • Państwowa nagroda literacka — dwukrotnie (1936 za Granicę, 1953 za całokształt twórczości)
  • Nagroda miasta Łodzi (1929)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]