Зуав (ван Гог)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Зуав»
Vincent Willem van Gogh 026.jpg
нім. Der Zuave
Творець: Вінсент ван Гог
Час створення: 1888
Розміри: 81 × 65 см
Висота: 81 см
Ширина: 65 см
Матеріал: олійні фарби на полотні
Техніка: Олія на полотні
Зберігається: Південна Америка
Музей: приватна колекція
«Зуав» у Вікісховищі?

«Зуав» — маловідомий портрет роботи художника на арабську тему.

Вояки зуави і войовнича Франція[ред. | ред. код]

Мистецьке і культурне надбання Франції, добре знане в світі, надзвичайно камуфлює войовничість Франції як держави. А та сягає в глиб віків. Ще в 17 столітті військові інженери і фортифікатори Франції вважались найкращими в Європі, і французьких військових фахівців запрошуваи будувати фортеці навіть Османська імперія і Річ Посполита. Частка збережених фортець на теренах сучасної України — твори військових інженерів Франції.

Сучасні заморські території Франції не що інше, як військові здобутки не культурної, а войовничої і колоніальної Франції. Воювала Франція і в 19 столітті, серед військових загонів якої були і зуави з 1830 року. Їх рекрутували з напівбандитського населеня Північної Африки, колишніх розбійників і піратів. До лав зуавів в 19 столітті приймали і розбишак — французів.

Зуави мали і свій військовий стрій — темно-червона феска, синя куртка з візерунком, широкі червоні шальвари, що нагадували шаровари українських козаків 17 століття. Їх безжально використовували, і вони гинули десятками, як і всі найманці — мало потрібні і своїй батьківщині, і войовничій Франції.

Портретний твір ван Гога[ред. | ред. код]

Можливо, ніде тематика картин ван Гога не підходила так близько до давньої французької традиції відтворення арабської теми, як в портреті зуава. Алжир і Марокко — давні країни паломництва французьких митців. Свої картини там малювали Ежен Делакруа, Клод Моне та ін.

Ван Гог добре відтворює незвичний, справді екзотичний, варварськи якравий стрій зуава. Його нетутешність, антибурзуазність підкреслює і занадто вільна, недобропорядна і небуржуазна поза. А темно-червона феска з китицею, збита набік, жахає сміливістю дикуна. Обличчя похмуре, як у людини, що залишила злидні на батьківщині, а має невизначене і страшне майбутне.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]