Зубайр аль-Мутазз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зубайр аль-Мутазз
араб. محمد المعتز بالله
Dinar of al-Mu'tazz, AH 253.jpg
Динар аль-Мутазза
Ім'я при народженні محمد بن جعفر المتوكل
Народився 847
Самарра, Салах-ед-Дін, Ірак
Помер 16 липня 869
Самарра, Салах-ед-Дін, Ірак
Громадянство Багдадський халіфат
Національність араб
Титул Багдадський халіф
Посада Caliph of the Abbasid Caliphated
Термін 866—869 роки
Попередник аль-Мустаїн
Наступник аль-Мухтаді
Конфесія іслам
Рід Аббасиди
Батько аль-Мутеваккіль
Мати Кабіха
Брати, сестри  • Мухаммад аль-Мунтасір, Ахмад аль-Мутамід, Аль-Муваффак і Al-Mu'ayyadd
У шлюбі з Фатім-хатун

Зубайр аль-Мутазз (*847 — 869) — 13-й володар Багдадського халіфату в 866869 роках. Тронне ім'я з арабської мови перекладається як «Могутній». Повне ім'я — «Абу Абдуллах Зубайр Мухаммад ібн Джафар аль-Мутеваккіль аль-Мутазз Біллах».

Життєпис[ред. | ред. код]

Боротьба за владу[ред. | ред. код]

Походив з династії Аббасидів. Син халіфа аль-Мутеваккіля від грецької наложниці Кабіхи. Народився у 847 році в Самаррі. При народженні отримав ім'я Зубайр. З ранніх років поринув у палацові інтриги. У 861 році після заколоту тюркської гвардії проти його батька, внаслідок чого того було вбито, а халіфом став старший брат Зубайра — Мухаммад аль-Мунтасір. Останній змусив Зубайра зректися прав на спадкування трону.

У 862 році після раптової смерті аль-Мунтасіра зубайр висунув свої права на трон, які були підтримані Багдадом, арабською військовою знаттю. Втім останні зазнали поразки від тюркської гвардії, яка посадила на трон стриєчного брата Зубайри — Ахмада аль-Мустаїна. Останній запроторив Зубайра разом з братами до в'язниці в Самаррі. Тут він перебував до 865 року, коли між халфом та тюрками виник конфлікт. Того ж року тюркські гвардійці звільнили зубайра, оголосивши того халіфом. Він прийняв ім'я аль-Мутазз.

Після цього почалася війна з аль-Мустаїном, який отаборився у Багдаді. Зрештою на початку 866 року той здався. Того ж року за наказом аль-Мутазза було страчено аль-Мустаїна. Зубайр залишився єдиним халіфом.

Володарювання[ред. | ред. код]

З самого початку новий халіф намагався відновити таку владу, яку мали перші халіфи — Аббасиди. Тому він став інтригувати проти тюркських військовиків, намагаючись їх зіштовхнути з берберами, що також були частиною гвардії халіфа. Водночас став формувати нубійську гвардію. Водночас 866 року за наказом аль-Мутазза було страчено брата аль-Муйєяда, а іншого брата Абу Ахмада запроторено за ґрати. Слідом за цим вислав із САмарри двох впливових тюркських військовиків — Богу і Васіфа. Останніх було вбито у 867 році за наказом аль-Мутазза.

Разом з тим постійні інтриги та заколоти підірвали фінансову потугу халіфа: він заборгував платню гвардії, що дорівнювала 2-річному доходу всієї держави. Водночас по всьому халіфату прокотилися численні селянські та міські повстання (декілька відбулося у Багдаді). У великих провінціях послі фактично незалежні династії, які лише номінально визнавали владу халіфа й навіть не спрямовували до державної скарбниці податки: Аглабіди — в Тунісі, Сицилії та Триполітанії, Тулуніди — в Єгипті та Киренаїці, Аліди — в Табаристані, Тахіриди — Хорасані, Саффариди — в Сістані.

Зрештою у 869 році виник заколот на чолі із тюрком Саліхом ібн-Васіфом, який на чолі вояків увірвався до палацу, де було схоплено аль-Мутазза, запроторено до підземелля, де той помер від голоду і спраги. Новим халіфом було поставлено аль-Мухтаді, сина халіфа аль-Ватіка.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Tabari, La Chronique, vol. II, Actes-Sud (ISBN 2-7427-3318-3), " L'âge d'or des Abbassides "
  • C. E. Bosworth: al-Muʿtazz bi ’Llāh. In: The Encyclopaedia of Islam. New Edition. Band VII, S. 793b–794a.