Зубарєв Микола Гаврилович

Зубарєв Микола Гаврилович
рос. Зубарев Николай Гаврилович
Микола Зубарєв у ролі Остапа («Тарас Бульба» Миколи Лисенка)
Микола Зубарєв у ролі Остапа («Тарас Бульба» Миколи Лисенка)
Основна інформація
Дата народження	1 (13) грудня 1886
Місце народження	Єлабуга, Вятська губернія, Російська імперія
Дата смерті	11 вересня 1964(1964-09-11) (77 років)
Місце смерті	Львів, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія і СРСР
Професії	співак, музичний педагог
Освіта	Музично-драматичне училище Московського філармонічного товаристваd (1911)
Вчителі	Донський Лаврентій Дмитровичd і Іван Вулпе
Відомі учні	Мокренко Анатолій Юрійович і Радченко Клавдія Павлівна
Співацький голос	бас-баритон
Нагороди

Микола Гаврилович Зу́барєв (рос. Николай Гаврилович Зубарев; нар. 13 грудня 1886, Єлабуга — пом. 11 вересня 1964, Львів) — український і російський оперний співак (спочатку бас, потім баритон); заслужений артист УРСР з 1931 року.

Біографія

Народився 1 [13] грудня 1886(18861213) року в місті Єлабузі (тепер Татарстан, Російська Федерація). Впродовж 1902—1905 років брав уроки співу у Івана Вулпе. У 1906 році співав у Московському філармонійному товаристві (антреприза Максиміліана Максакова). З 1907 по 1911 рік навчався в Музично-драматичному училищі Московського філармонічного товариства (викладачі Лаврентій Донський, Д. Корсі-Соколов).

У 1911—1912 роках — соліст Казанської, у 1912—1915 роках — Єкатеринбурзької, у 1915—1918 роках — Тифліської опер. У 1922—1923 роках співав у Баку і Ташкенті. У 1923 році — соліст Одеської, у 1923—1925 роках — Київської опер, у 1925—1927 роках — соліст Большого театру в Москві, у 1927—1928 роках — соліст Свердловської; у 1928—1937 роках — знову Київської опер.

Впродовж 1945—1950 років викладав у Львівській, а у 1950—1961 роках — Київській консерваторіях. Серед учнів — Анатолій Мокренко, Клавдія Радченко. Помер у Львові 11 вересня 1964 року.

Творчість

партії

• Остап («Тарас Бульба» Миколи Лисенка);
• Самійло Кішка («Дума чорноморська» Бориса Яновського);
• Кармелюк («Кармелюк» Валентина Костенка);
• Тугар Вовк («Золотий обруч» Бориса Лятошинського);
• Мазепа, Онєгін, Томський, Чуб («Мазепа», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Черевички» Петра Чайковського);
• Грязной, Мізгир, Веденецький гість («Царева наречена», «Снігуронька», «Садко» Миколи Римського-Корсакова);
• Борис Годунов («Борис Годунов» Модеста Мусоргського);
• Демон, Віндекс («Демон», «Нерон» Антона Рубінштейна);
• Скарпіа («Тоска» Джакомо Пуччині);
• Яґо, Жермон, Рамфіс, Амонасро, Ренато («Отелло», «Травіата», «Аїда», «Бал-маскарад» Джузеппе Верді);
• Ескамільо («Кармен» Жоржа Бізе);
• Тельрамунд («Лоенгрін» Ріхарда Вагнера);
• Валентин («Фауст» Шарля Гуно);
• Тоніо («Паяци» Руджеро Леонкавалло);
• Суддя («Вертер» Жуля Массне).

Автор «Спогадів про Шаляпіна» (збереглися в рукописі; частково надруковані в журналі «Музика», 1971, № 4).

Література

• Зубарєв Микола Гаврилович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 271. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Лисенко І. М.. Зубарєв Микола Гаврилович // Словник співаків України, Київ, видавництво «Рада», 1997, сторінка 116;
• Антонюк В. Г. Зубарев Микола Гаврилович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.