Зубна паста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зубна́ па́ста — желеподібна маса (паста або гель) для чищення зубів. Раніше її готували на основі крейди, сучасні зубні пасти в основному виготовляють із силікатів.

Зубна паста

Перша згадка про зубну пасту міститься в єгипетському манускрипті IV століття н. е., її рецептом була суміш порошкоподібної солі, перцю, листя м'яти і квіток півників.

Раніше як абразив у пастах використовували карбонат кальцію, але від нього поступово відмовилися, оскільки він не є хімічно інертним і вступає в реакцію з іншими компонентами пасти. До того ж кристалічна структура карбонату кальцію близька до голчастої, а значить травматична для емалі зубів. Зараз його замінили слабкі абразивні агенти — сполуки кремнію (аеросил, алюмосилікат, діоксид кремнію, гідроксид кремнію, дикальцій фосфат).

Спінювання пасти забезпечують поверхнево-активні речовини (ПАР). Найпоширеніші — додецилсульфат натрію, лаурилсаркозинат натрію, бетаїн. Введення ПАР дозволяє звести мікроушкодження зубної емалі при чищенні зубів до мінімуму. До того ж, згідно з численними соціологічними дослідженнями, більшість людей є прихильниками високопінистих зубних паст.

Для утворення однорідної консистенції застосовують єднальні речовини — препарати агару, пектин, декстран, гліцерин, альгінат натрію, натрій карбоксиметилцелюлозу.

Активними компонентами зубних паст є речовини, що мають лікувально-профілактичну дію: лактат алюмінію, фториди, з'єднання з антимікробною активністю, окремі мікро-, макроелементи і полімінеральні комплекси, екстракти лікарських трав, ферменти, прополіс та ін.

Ароматизаторами виступають як натуральні, так і ідентичні натуральним сполуки. З натуральних найчастіше використовують ароматні компоненти ефірних олій (терпеноїди) — ментол, тимол, корвакрол, лимонен, сквалени та ін. Використання синтетичних ароматизаторів дозволяє понизити собівартість кінцевого продукту.

Варто звернути також увагу на те, що у складі мінеральних компонентів зубних паст є гліцерофосфат кальцію, синтетичний гідроксиапатит, ремодент[1]. Синтетичний гідроксиапатит знижує чутливість зубів, захищаючи поверхневі ділянки емалі, має протизапальні властивості, адсорбуючи мікробні тільця, попереджує розвиток гнійно-запальних процесів, стимулює ріст кісткової і зубної тканини, "замуровуючи" мікротріщини в них (у таких тріщинах часто можуть залишатися маленькі шматочки їжі, які є живильним середовищем для бактерій)[2]. Кристали карбонатгідроксиапатиту представляються стехіометричною формулою де представляє 2-4% маси.

До складу зубних паст може входити також триклозан, який викликає апоптоз, є шкідливим і заборонений у деяких країнах[3] , всупереч прийнятій думці у [2, стор. 405], що триклозан є ефективною добавкою, бактерії можуть з часом ставати резистентними щодо його дії[4]. А також має тератогенний ефект[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Терапевтическая стоматология: руководство: нац. рук. - Под ред. Л.А. Дмитриевой, Ю.М. Максимовского, с.339. 
  2. В.І.Гомонай - Фізична та колоїдна хімія. 
  3. Antibacterial Soap? You Can Skip It -- Use Plain Soap and Water (англ.), UCM378615, FDA (2 September 2016). Дата обращения 4 сентября 2016. 
  4. Antimicrobial Resistance. 
  5. Г.М. Балан, С.Д. Колесник, П.Г. Жминько, Н.Н. Бубало, В.А. Бабич - ВЛИЯНИЕ БИОЦИДА ТРИКЛОЗАНА НА ЗДОРОВЬЕ ЧЕЛОВЕКА И ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ И ОБОСНОВАНИЕ НЕОБХОДИМОСТИ ОПТИМИЗАЦИИ РЕГУЛЯТОРНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ ПРИ ЕГО ИСПОЛЬЗОВАНИИ.