Зубов Андрій Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зубов Андрій Борисович
Зубов Андрей Борисович
A-Zubov.jpg
професор Андрій Зубов
Народився 16 січня 1952(1952-01-16) (66 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Громадянство Росія Росія
Діяльність історик, викладач університету
Відомий завдяки історія, релігієзнавство, політологія
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин
Науковий ступінь доктор історичних наук
Володіє мовами російська
Заклад Московський державний інститут міжнародних відносин
Magnum opus Q4204707?
Посада професор Московського державного інституту міжнародних відносин
Партія Партія народної свободи «За Росію без свавілля і корупції»[d] і Республіканська партія Росії — Партія народної свободи

Андрі́й Бори́сович Зу́бов (* 16 січня 1952, Москва, РРФСР, СРСР) — російський історик, релігієзнавець і політолог, доктор історичних наук, професор Московського державного інституту міжнародних відносин, член Синодальної біблійно-богословської комісії і Міжсоборної присутності Російської Православної Церкви, один з авторів «Основ соціальної концепції Російської Православної Церкви».

Біографія та наукова діяльність[ред. | ред. код]

1973 року закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин.

1978 року захистив кандидатську дисертацію «Досвід дослідження парламентської демократії в Таїланді».

Доктор історичних наук (1989, тема дисертації — «Парламентська демократія та політична традиція Сходу»).

До 2001 року працював в Інституті сходознавства РАН. Спочатку спеціалізувався на вивченні питань політичної історії Таїланду, парламентаризму в країнах Сходу. Останнім часом займався проблемами релігієзнавства та історії Росії.

Професор кафедри релігієзнавства та філософії Філософсько-богословського факультету Російського православного інституту св. Іоанна Богослова.

Професор кафедри філософії МДІМВ[1]. Генеральний директор Центру «Церква та Міжнародні відносини» МДІМВ.

Володіє англійською, тайською та французькою мовами.

Був відповідальним редактором двотомника «Історія Росії. XX століття» (1 том: 1894—1939 і 2 тому: 1939—2007). Авторський колектив об'єднав більше 40 авторів з Росії та закордону. Проект спочатку створювався під керівництвом А. І. Солженіцина, але потім Солженіцин дистанціювався від авторського колективу[2].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Православний християнин. Хрестився в Лазареву суботу 1978 року народження, після дев'яти місяців Катехуменства[3].

Член Спілки письменників Москви. Член редколегії журналу «Континент». 1998 року нагороджений премією фонду журналу «Знамя».

Координатор Громадського комітету «Спадкоємність та відродження Росії», метою якого є «відновлення правового та культурно-історичного спадкоємності з дореволюційною Росією як основи її відродження».

Член Народно-трудового Союзу російських солідаристів (НТС) з 2003. Член Ради НТС з травня 2006 до квітня 2008, Голова Виконавчого Бюро НТС (2006—2008), член редколегії журналу «Посів» (до квітня 2008).

Прихожанин та читець в храмі Різдва Богородиці в Крилатському (Москва).

Один з авторів Основ соціальної концепції Російської Православної Церкви[4].

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Виступ А. Б. Зубова на мітингу «Марш правди» (Москва, 13 квітня 2014)

З 2009 року є членом Синодальної біблійно-богословської комісії Російської Православної Церкви[5].

З 2010 року — член Комісії з питань взаємодії Церкви, держави та суспільства Міжсоборної присутності Російської Православної Церкви.

З 2014 року — почесний доктор НаУКМА. Розпорядженням Патріарха Кирила був включений до редакційної ради з написання підручника та методичних матеріалів з навчального курсу «Основи православної культури» для середньої школи[6].

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Виступив у пресі в зв'язку з справою Pussy Riot [7]. На його думку, покарання учасницям групи було неадекватно жорстким, і навіть у Російській імперії до подібних вчинків ставилися поблажливіше.

4 березня 2014 року публіковав у російському часописі «Ведомости» статтю під назвою «Це вже було» (рос. «Это уже было»). У ній, аналізуючи дії Росії відносно України і введення російських військ до Криму, вказав на схожість рис нинішньої кризи з приєднанням Австрії до нацистської Німеччини в 1938 році і заявив про згубність таких дій для Росії.[8] Після публікації згаданої статті 4 березня 2014 року Зубова було звільнено з роботи[9]. Того ж дня Київський університет запропонував Зубову посаду професора Інституту міжнародних відносин[10]. Масове обурення, яке виникло в Росії та світі з приводу звільнення Зубова за антивоєнну статтю, змусило «відіграти назад». Історику винесли «серйозну догану» та сказали, що він може продовжувати викладати[11]. 24 березня 2014 р. за дії А. Зубова, які «йдуть врозріз із зовнішньополітичним курсом Росії, піддають безоглядній і безвідповідальної критиці дії держави, завдають шкоди навчально-освітньому й виховному процесу» адміністрація Московський державний інститут міжнародних відносин (університет) ухвалила рішення щодо розірвання трудової угоди із професором[12]. Однак Комісія ради при президенті РФ щодо трудових прав визнала звільнення незаконним. Згідно висновку комісії, наказ про звільнення Зубова «не відповідає положенням статей 1, 2, 6, 13, 15, 29, 44 Конституції РФ, статей 3, 81, 192, 193, 336 Трудового кодексу РФ, статті 47 ФЗ» Про освіту " ". 11 квітня 2014 рішення про звільнення А. Б. Зубова було скасовано.

У червні 2018 виступив на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[13]

Родина[ред. | ред. код]

Батько — Борис Миколайович Зубов (1912—2007), кораблебудівник, контр-адмірал, начальник управління Міністерства суднобудівної промисловості СРСР[3].

Мати була доцентом кафедри загальнохімічної технології, закінчила Менделєєвський інститут, захистила кандиданьську дисертацію. Її батьки мали садибу в Вітебську. Дід по матері, Євген Петрович, закінчив Московське комерційне училище і був банківським службовцем в Банку комерційного кредиту, в радянський час працював у бухгалтерії в Міністерстві харчової промисловості. Бабуся по матері — вірменка, закінчила Строгановский інститут в Москві[14].

Брат — Сергій, старший за Андрія на 8 років[3].

Дочка — Ірина Бобринська.

Основні праці[ред. | ред. код]

Автор п'яти монографій та близько 150 наукових та публіцистичних статей, зокрема:

Книги[ред. | ред. код]

  • Парламентаризм в Таиланде: Опыт исследования современного восточного общества методом анализа избирательной статистики. — М., вид-во Наука, 1982.
  • Парламентская демократия и политическая традиция Востока. — М., Наука, 1990.
  • L'Euroasia del Nord: Il rischio del caos dopo l'impero sovetico. — Ed. San Paolo, Turin — Milano, 1994.
  • Обращение к русскому национальному правопорядку как нравственная задача и политическая цель. — М., Группа Гросс, 1997.
  • История религии. Кн. 1. Доисторические и внеисторические религии. — М., «Планета детей», 1997.
  • Під ред. А.Зубова: История России. XX век. — М., АСТ, 2009.

Вибрані статті[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зубов, Андрей Борисович // Офіційний сайт МДІМВ
  2. Причини розкриваються в листі Солженіцина Зубову, копія листа доступна в блозі russia_xx: О Солженицыне и книге «История России. ХХ век»
  3. а б в Профессор Андрей Зубов: От Церкви сегодня ждут добра (рос.)
  4. В споре с воинственным секуляризмом православные должны апеллировать к принципам классического либерализма (рос.)
  5. Патриархия.ру Обновлен состав Синодальной Богословской комиссии (рос.)
  6. Распоряжение Святейшего Патриарха Кирилла об образовании Редакционного совета по написанию учебника (рос.)
  7. Андрей Зубов Побойтесь Бога! Новая газета № 30 19.3.2012
  8. Радіо Свобода: «Останусь свободным человеком»
  9. У Москві звільнили професора, який порівняв ситуацію в Криму з аншлюсом Австрії
  10. «Українська правда»: Київський університет пропонує роботу професорові з Росії, звільненому за критику
  11. http://gordonua.com/day_question/putins-plans.html#comm_1_2
  12. О Зубове А. Б. (рос.)
  13. Олег — ты победил! // Obozrevatel, 26.06.2018
  14. Радиопрограммы и подкасты / Мифы и репутации Учителя Андрея Зубова (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]