Зубра (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Зубра
Zubra s.png Zubra h.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район/міськрада Пустомитівський
Громада Солонківська сільська громада
Код КОАТУУ 4623683301
Облікова картка Зубра 
Основні дані
Засноване XIV століття (перша згадка)
Населення 2491
Площа 3,35 км²
Густота населення 743,58 осіб/км²
Поштовий індекс 81135[1]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°46′09″ пн. ш. 24°02′48″ сх. д. / 49.76917° пн. ш. 24.04667° сх. д. / 49.76917; 24.04667Координати: 49°46′09″ пн. ш. 24°02′48″ сх. д. / 49.76917° пн. ш. 24.04667° сх. д. / 49.76917; 24.04667
Середня висота
над рівнем моря
338 м
Водойми р. Зубра
Відстань до
обласного центру
12 км
Відстань до
районного центру
16 км
Найближча залізнична станція Сихів
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Карта
Зубра. Карта розташування: Україна
Зубра
Зубра
Зубра. Карта розташування: Львівська область
Зубра
Зубра

Зубра у Вікісховищі?

Зу́бра — село в Україні, у Пустомитівському районі Львівської області, розташоване на річці Зубра. Межує із південною частиною обласного центру, а відстань до центру Львова становить 12 км.

Межує з Сихівським районом м. Львова — на півночі та заході; з с. Кротошин та Жирівка — на півдні; с. Горішній та Пасіки-Зубрицькі — на сході.

Через Зубру проходить автомагістраль Київ — Чоп, яка ділить село навпіл.

Населення[ред. | ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 2 491 особа[2], а мовний склад був наступним:

Мова Число ос. Відсоток
українська 2 459 98,72
польська 23 0,92
російська 8 0,32
інші мови 1 0,04

Топоніми[ред. | ред. код]

Дослідники вважають, що в долину річки, яка носить нині таку ж назву, в давнину сходилися на водопій потужні лісові зубри, що дали назву річці і селу. Про походження назви Зубра в польському «Географічному словнику» 1895 року говориться, що село виникло в пущах, де водилися зубри. Трохи видозмінив версію походження назви села сучасний історик Василь Лаба, який відзначає, що в «Галицько-Волинському літописі» (1219) говориться, що «князь Мстислав стояв на Зубрі», і тисяцький Дмитро під натиском польсько-угорського війська відступив до неї. Тобто, Зубра згадується як оборонний рубіж, яким цілком реально могла бути річка.

Від назви села пішла назва Зубрицької культури.

Історія[ред. | ред. код]

Рання згадка про Зубру відноситься до XIV століття коли вона була власністю боярина Гліба Дядковича.[3]. Також село згадується у 1407 році: тоді 27 жовтня, перебуваючи в Медиці, польський король Ягайло за вірну службу подарував дідичним правом Янові з Берави[4] (може, гербу Стріла[5]) і його спадкоємцям с. Зубру Львівського повіту, але з умовою, щоб він оселився в ньому на постійно і з'являвся на кожен військовий похід з одним воїном зі списом і двома стрільцями. Вже за рік Владислав II, на прохання Яна з Зубри, переводить село з польського на німецьке право.

1630 року в селі заснована перша школа, що тоді утримувалася за рахунок костелу та сільської громади, друга школа була заснована у 1790 році.

У 1900 році в Зубрі мешкало 1198 осіб.

Після Другої світової війни склад населення села змінився. Поляків репатріювали до Польщі, натомість до села прибули українці, яких під час операції «Вісла» було насильно виселено з Надсяння, Посяння, Підляшшя та Холмщини (с. Радруж, Дев'ятир, Верхрата, Горинець і Сянік).

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Костел Архистратига Михаїла, збудований 1833 році та діяв до 1939 р.. Наприкінці 1940-х роках колишній костел переназвано на честь Преподобної Параскеви Тарнавської. У наш час проведено повну реконструкцію храму, 30 жовтня 2016 року оновлений храм був освячений архиєпископом і митрополитом Львівським УГКЦ Владикою Ігорем Возьняком.[6] Адміністратором храму є о. Олег Пігій.[7] 15 квітня 2018 року Високопреосвященний владика Ігор з душпастирським візитом відвідав Храм преподобної Параскевії, де звершив Архиєрейську Божественну Літургію, по завершенні якої освятив три бічні Кіоти з копіями чудотворних ікон Матері Божої: Унівської, Крехівської та Зарваницької. Освячення цих Кіотів з іконами Богородиці є завершенням чотирирічної реставрації та оздоблення Храму, яку розпочали у 2014 р.. [8]
  • 1848 року на честь скасування панщини у двох місцях в селі було висаджено по чотири липи, три з яких ростуть й донині.
  • Церква св. Володимира Великого — великий п'ятикупольний православний храм, збудований 1991 р. та належить УАПЦ.[9] Настоятелем храму є о. Ігор Цимбала.[10]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися:

Освіта[ред. | ред. код]

29 жовтня 2017 року в Зубрі відкрито сучасний дитячий садочок «Дубочок», розрахований на 150 місць. В дошкільній установі для дітей облаштовано яскраві ігрові та спальні кімнати, оснащено спортзал, актова зала та комп’ютерний клас[11].

Підприємництво[ред. | ред. код]

У селі мають головні офіси аграрне підприємство ТзОВ АПП «Львівське»[12], що займається рослинництвом та технічними культурами, а також ТОВ «Корпорація КРТ»[13], що спеціалізується на виробах зі сталі.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Zubrza, wś, pow. lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — T. XIV : Worowo — Żyżyn. (пол.) — S. 673—674. (пол.)
  • Sperka Jerzy. Panowie z Zubrzy. Z dziejów szlachty ruskiej pochodzenia śląskiego w XV wieku // Княжа доба: історія і культура. — 2014. — Вип. 8. — С. 339—349. (пол.)
  • Владика Возьняк освятив храм Пресвятої Параскеви в Зубрі// Голос народу. — Пустомити: 5 листопада 2016. — № 44 (1596).

Посилання[ред. | ред. код]