Зустрічі на краю світу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зустрічі на краю світу
Encounters at the End of the World
Жанр документальний
Режисер Вернер Герцог
Продюсер Генрі Кайзер[1]
Філ Феркло
Дейв Гардінг
Джуліан Гоббс
Андреа Медіч
Ерік Нельсон
Сценарист Вернер Герцог
У головних
ролях		 Вернер Герцог
Скотт Роуланд
Стефан Пашов
Оператор Пітер Цайтлінгер[1]
Композитор Генрі Кайзер
Девід Ліндлі[1]
Монтаж Джо Біні[1]
Кінокомпанія Discovery Films
Дистриб'ютор THINKFilm (США)
Тривалість 99 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 2007
Дата виходу 1 вересня 2007 (США)
IMDb ID 1093824
encountersfilm.com

«Зустрічі на краю світу» (англ. Encounters at the End of the World) — американський документальний фільм 2007 року Вернера Герцога. Фільм досліджує людей і місця на Антарктиді. Він вийшов у Північній Америці 11 червня 2008 року за сприяння THINKFilm[2].

Сюжет[ред. | ред. код]

Герцог та оператор Пітер Цайтлінгер їдуть до Антарктиди, щоб познайомитися з людьми, які там живуть і працюють, та зняти унікальні місця континенту. Голос Герцога за кадром пояснює, що його фільм не буде типовим фільмом про «пухнастих пінгвінів» Антарктики, а буде досліджувати мрії людей і ландшафт. Подорож починається зі станції Мак-Мердо, де вони опитують деяких працівників з технічного обслуговування та підтримки, а також геолога айсбергів Дугласа Мак-Аєла. Шлях проходить поруч з табором тюленів, яким керує зоолог Олав Офтедал. Далі вони приєднуються до композитора / продюсера фільму, дослідника-дайвера Генрі Кайзера та беруть інтерв'ю у клітинного біолога Семюеля Боузера і зоолога Яна Павловського. Кайзер і Боузер влаштовують гітарний концерт на даху.

Герцог і Цайтлінгер повертаються до Мак-Мердо для ще кількох інтерв'ю, крім того вони відвідують збережену базу Ернеста Шеклетона. Після короткого знімання на Південному полюсі Герцог поспілкувався з Девідом Ейнлі — вченим, який досліджує пінгвінових. Цей сюжет включає відео про пінгвіна, який йде на вірну смерть, рухаючись в неправильному напрямку по безплідному континенту.

Потім Герцог і Цайтлінгер відвідують гору Еребус та опитують вулканологів. Далі йде унікальне знімання глибоко в тунелях зі снігу і льоду під станцією Південний полюс. Різні дрібнички та сувеніри, зокрема банка російської ікри та цілий заморожений осетер, розміщені у різьблених полицях на крижаних стінах, збережені завдяки надзвичайно холодному та сухому повітрю. На схилі вулкана Герцог і Цайтлінгер досліджують крижані печери, утворені фумаролами.

У фільмі показано запуск гігантського шарльєру, який використовується в проєкті як нейтринний детектор, також демонструється інтерв'ю з фізиком Пітером Горемом. Він завершується кількома філософськими словами від робітника з обслуговування, кадрами із крижаних печер від фумаролів та занурень Кайзера.

Виробництво[ред. | ред. код]

Герцога потягнуло в Антарктиду після перегляду підводних кадрів, знятих Генрі Кайзером. Кайзер працював над музикою для «Людини-грізлі» Герцога і показував кадри другові, які помітив Герцог[3]. Кайзер бував в Антарктиді на наукових дайвінг-експедиціях, а також брав участь за програмою Національного наукового фонду для свого проєкту «Слайд-гітара навколо світу»[4]. Протягом двох років Герцог випустив стрічку «Далека синя височінь», у якій було широко використано кадри Кайзера.

Фільм знімали в Антарктиді в рамках програми «Митці та письменники Антарктики» Національного наукового фонду[5]. Уся знімальна група складалася з Герцога, який записав усі звуки, та оператора Пітера Цайтлінгера. Вони поїхали до Антарктиди, не маючи жодної можливості запланувати місця знімання або інтерв'ю, і у них було лише сім тижнів на зйомки. Герцог часто зустрічався зі своїми співрозмовниками всього за кілька хвилин до початку зйомок[6].

Знімання в Антарктиді зазвичай контролює медіа-офіс Національного наукового фонду, який затверджує та контролює всю кінопродукцію. Через грант Герцога від програми «Митці та письменники Антарктики» йому дозволили знімати без супроводжувачів та без нагляду з боку ННФ. Це дозволило зняти кадри, які зазвичай не вважаються придатними для відкритої публікації[3].

Звуки тюленів були записані Дугласом Квіном, експертом зі звуків і професором Школи суспільних зв'язків у ім. С. І. Ньюгауза при Сірак'юському університеті, а також одержувачем гранту за програмою «Митці та письменники Антарктики»[3].

Фільм присвячений американському критику Роджеру Еберту[7].

Випуск[ред. | ред. код]

Фільм показали на кінофестивалі в Теллурайді 2007 року[8]. Офіційна прем'єра[9] відбулась через тиждень, 10 вересня, на Міжнародному кінофестивалі в Торонто[10]. 2008 року його демонстрували на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі; Единбурзькому міжнародному кінофестивалі; Кембридзькому кінофестивалі та Мельбурнському міжнародному кінофестивалі. 24 квітня 2009 року Revolver Entertainment випустив фільм у Великій Британії[11].

Фільм показали 28 березня 2008 року в Гонконзькому культурному центрі на Гонконзькому міжнародному кінофестивалі 2008 року; 30 квітня на Міжнародний кінофестивалі у Міннеаполісі-Сейнт-Пол.

Сприйняття[ред. | ред. код]

Критика[ред. | ред. код]

Фільм отримав переважно позитивні відгуки критиків. На сайті Rotten Tomatoes 94 % критиків дали фільм позитивні відгуки, спираючись на 72 огляди, — з одностайною думкою, що фільм «пропонує глибоке дослідження психіки людини на тлі нав'язливих ландшафтів»[12]. На Metacritic середній бал стрічки 80 зі 100 на основі 25 оглядів[13]. 22 січня 2009 року він був номінований на премію «Оскар» як найкращий документальний фільм.

Списки найкращих фільмів[ред. | ред. код]

Кінокартина з'явилася у кількох списках десятки найкращих фільмів 2008 року[14] зокрема:

  • 1 місце — Керрі Ріклі, «Філадельфія інквайрер»[14]
  • 1 місце — Денніс Гарві, «Вераєті»[14]
  • 2 місце — Девід Ансен, «Ньюсвік»[14]
  • 4 місце — Ендрю О'Геір, «Салон»[14]
  • 4 місце — Дана Стівенс, «Стейт»[14]
  • 4 місце — Пітер Рейнер, «Крісчен саєнс монітор»[14]

Номінації та нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації фільму «Зустрічі на краю світу»[15]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
2008 Готем Найкращий документальний фільм Вернер Герцог, Генрі Кайзер Номінація
Національна рада кінокритиків США Найкращі п'ять документальних фільмів «Зустрічі на краю світу» Перемога
Супутник Найкращий документальний фільм «Зустрічі на краю світу» Номінація
Асоціація кінокритиків Юти Найкраща актор / акторка другого плану «Зустрічі на краю світу» Номінація
2009 Оскар Найкращий документальний повнометражний фільм Вернер Герцог, Генрі Кайзер Номінація
Незалежний дух Найкращий документальний фільм Вернер Герцог Номінація
Національна спілка кінокритиків США Найкращий документальний фільм «Зустрічі на краю світу» Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Film details [Архівовано 2007-09-27 у Wayback Machine.] at the 2007 Toronto International Film Festival
  2. ↑ Goldstein, Gregg (13 березня 2008). The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 23 листопада 2008.
  3. ↑ а б в Herzog, Kaiser, Zeitlinger, DVD audio commentary for Encounters at the End of the World
  4. ↑ «Slide Guitar & Exorcism @ The South Pole», featurette on DVD release of Encounters at the End of the World
  5. ↑ Artists and Writers Program (PDF). National Science Foundation. 18 липня 2007. Архів оригіналу (PDF) за 11 липня 2017. Процитовано 19 червня 2019.
  6. ↑ Werner Herzog: "Tell me about the iceberg, tell me about your dreams." Chicago Sun-Times. Архів оригіналу за 24 вересня 2012. Процитовано 24 березня 2022.
  7. ↑ Roger Ebert, A letter to Werner Herzog [Архівовано 31 грудня 2008 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Program [Архівовано 2007-10-09 у Wayback Machine.] of the 2007 Telluride Film Festival
  9. ↑ Official screening times. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 3 вересня 2007.
  10. ↑ Encounters At the End of the World. web.archive.org. 28 вересня 2007. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 17 січня 2020.
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 жовтня 2007. Процитовано 17 січня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Encounters at the End of the World Movie Reviews, Pictures - Rotten Tomatoes. Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 23 листопада 2008.
  13. ↑ Encounters at the End of the World (2008): Reviews. Metacritic. Архів оригіналу за 12 лютого 2010. Процитовано 13 червня 2008.
  14. ↑ а б в г д е ж и к л м н Metacritic: 2008 Film Critic Top Ten Lists. Metacritic. Архів оригіналу за 2 січня 2009. Процитовано 11 січня 2009.
  15. ↑ Нагороди та номінації фільму Зустрічі на краю світу на сайті IMDb (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Encounters at the End of the World на сайті IMDb (англ.) 7.7/10 stars (станом на 17.01.2020)
  2. Encounters at the End of the World на сайті Rotten Tomatoes (англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих 7.6/10 stars (станом на 17.01.2020)
  3. Encounters at the End of the World на сайті Metacritic (англ.) 7.5/10 stars (станом на 17.01.2020)
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зустрічі_на_краю_світу&oldid=41466526