Зухвалість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зухва́лість, зухва́льство (рос. дерзость, англ. impertinence) — порок та вада особистості, негативний поведінковий прояв, симптом хамства, в релігії — гріх. Безманерне втручання чи твердження. Протистоїть сором'язливості, м'якості.

Соціальні прояви[ред. | ред. код]

Може проявлятися у зухвалій «хоробрості» чи «сміливості», зухвалих вчинках — поглядах, дотиках, словах, зухвалій поведінці з підлеглими чи колегами, зухвалому насильництві, зухвалому одязі, зухвалому мовленні, зухвалому ігноруванні інших і т. д.

Кримінальна зухвалість[ред. | ред. код]

Особлива зухвалість, як кваліфікуюча ознака злісного хуліганства проявляється в діях, що відзначаються особливою нахабністю, грубістю. На ступінь зухвалості хуліганства впливають форма хуліганських дій та їх тривалість.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]