Зцілення Петрової тещі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зцілення Петрової тещі. (Рембрандт).

Зцілення Петрової тещі — євангельська подія, одно з чудес Ісуса Христа описана у синоптичних Євангеліях: Мк. 1:29-30, Лк. 4:38-39, Мт. 8:14-15.

Подія[ред. | ред. код]

В Євангеліях від Марка та Луки цей епізод відбувається після того, як Ісус проповідував у синагозі в Капернаумі.

Вийшовши з синагоги, він пішов до Симонової хати. Теща ж Симона була в тяжкій гарячці, і його за неї попросили. І, нахилившися над нею, він погрозив гарячці, та й гарячка відійшла від неї і, зараз же підвівшись, теща почала їм услуговувати. (Лк. 4:38-39)

В Євангелії від Марка додано, що разом із Ісусом і Симоном, пішли також Яків і Йоан до дому Симона і Андрія. Оскільки теща Симонова лежала у гарячці, тож йому негайно сказано про неї. Ісус підійшов і підвів її, взявши за руку, й покинула її гарячка. І вона заходилась вона їм услуговувати, щоби вшанувати тако гостя.

В Євангелії від Матвія подія є третьою в серії зцілень, записаних у розділі 8, які відбуваються після проповіді Ісуса на горі. Дія описана у двох-трьох віршах та має просту структуру:
1. Представлено тип страждання. 2. Слідує зцілююче втручання. 3. Встановлюється зцілення.
У представлені апостола Петра різні євангелія виявляють певні акценти. Так євангелисти Марко і Лука називають його ще Симон, а Матвій називає його вже Петром, хоча Симон отримає назву Петро пізніше, лише у Мт. 16:18.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]