Зяблик блакитний
| Зяблик блакитний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Male
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Fringilla teydea Webb, Berthelot & Moquin-Tandon, 1841 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Зяблик блакитний[2] (Fringilla teydea) — різновид горобцеподібних пташок з родини в'юркових. Цей вид є ендемічним для островів Тенерифе і Гран Канарія в іспанських Канарських островах. Ця пташка — природний символ острова Тенерифе, разом із драконовим деревом Канарских островів.[3].
Середовище проживання[ред. | ред. код]
Це ендемік на Тенерифе на Канарських островах, Іспанія. Популяція оцінюється в 1000–2500 пар, що еквівалентно 2000–5000 зрілих особин, хоча це може бути заниженою оцінкою. Загальний ареал і популяція виду фактично збільшуються завдяки позитивним тенденціям у зоні відповідного середовища проживання на Тенерифе. Блакитний зяблик значною мірою залежить від канарської сосни Pinus canariensis і буде населяти відновлені ліси в тих місцях, де вони входять до природного поширення цього дерева. Хоча насіння канарської сосни є основним джерелом їжі, птахи іноді харчуються поза сосновими лісами під час суворої погоди. Протягом сезону розмноження зустрічається в соснових лісах на висоті 1000–2000 м над рівнем моря. В інший час вид був зафіксований на висотах від 700 до 2300 м: наприклад, у високогірних чагарниках навколо Піко-дель-Тейде[1].
Відтворення[ред. | ред. код]
Період розмноження триває з квітня до початку серпня. Зазвичай відкладаються два яйця, потенційно може бути два виводки на пару на рік[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в BirdLife International (2012). Fringilla teydea: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ley 7/1991, de 30 de abril, de símbolos de la naturaleza para las Islas Canarias — in spanish. Архів оригіналу за 8 серпня 2011. Процитовано 16 серпня 2015.
|