Зяблюк Михайло Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зяблюк Михайло Павлович
Народився 17 січня 1939(1939-01-17) (80 років)
Романківці
Діяльність журналіст
Alma mater факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка
Науковий ступінь кандидат юридичних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» III ступеня

Миха́йло Па́влович Зяблю́к — (нар. 17 січня 1939, Романківці, тепер Сокирянський район Чернівецька область) — український видавець, журналіст, правознавець, кандидат юридичних наук (1974). Заслужений працівник культури України. Лауреат Міжнародної премії імені Дмитра Нитченка.

Життєве кредо Михайла Зяблюка[ред. | ред. код]

Коли чогось постійно прагнеш, ставиш мету — обов'язково досягнеш її.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 17 січня 1939 року в селі Романківці, тепер Сокирянського району Чернівецької області. У 1963 році закінчив факультет журналістики Львівського держуніверситету імені Івана Франка, у 1974 році — Академію суспільних наук у Москві по кафедрі держави і права, здобув ступінь кандидата юридичних наук. З 1956 року працював у пресі: два роки (1956–1958) коректором, літпрацівником у Сокирянській районній газеті «Колгоспне життя» (тепер «Дністрові зорі»), редактором районного радіомовлення у Сокирянах Чернівецької області, відтак — відповідальним секретарем Красилівської районної газети «Прапор комунізму» Хмельницької області, літературним працівником Одеської обласної газети «Чорномаорська комуна», завідуючим відділу теорії і практики ідейно-виховної роботи, згодом заввідділом міжнародного життя журналу «Комуніст України» (1974–1979). Впродовж 1966–1971 років та 1980–1986 років був на партійній роботі: в апараті Львівського обкому — інструктор з питань преси і ЦК Компартії України — консультант, завідувач сектора газет і журналів.

М. П. Зяблюк — видавець[ред. | ред. код]

Видавничою справою займається з 1963 року: редактор видавництва «Каменяр» (Львів, до 1966 року), головний редактор видавничого об'єднання «Вища школа» (Київ, 1979–1980 роки). Від 1986 року — у [[Енциклопедичне видавництво|видавництві «Українська радянська енциклопедія» (керівник М. П. Бажан): заступник головного редактора, головний редактор, виконувач обов'язки директора, а з 1998 р. — директор.

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

М. П. Зяблюк публікується з 1954 року. У колі його наукових і публіцистичних інтересів — політично-правові погляди сучасного лівого екстримізму, проблеми політичної організації суспільства, політичної культури, суспільно-політичні функції преси, видавничої справи.

Авторські праці[ред. | ред. код]

  • Політична інформація в газеті (1969).
  • Дієвість друкованого слова (1969).
  • Критика сучасних анархістських державно-правових поглядів (1974).
  • Критика політичних поглядів сучасного анархізму(1974).
  • Лівий екстримізм — зброя світової реакції" (1980),
  • Прискорення" (1986),
  • Рукотвориний пам'ятник часові. Українська енциклопедія: вчора, сьогодні. А завтра?" (1998). * Інтелектуальний паспорт держави (1999).
  • Енциклопедист"…

М. П. Зяблюк — керівник науково-редакційної підготовки фундаментальних енцеклопедичних видань: Українська літературна енциклопедія в 5 томах, 2-томна Червона книга України (1994–1996), Енциклопедія української мови (1999), довідник «Живий світ геральдики» (1997) та інших. Заступник голови редколегії і керівник науково-редакційної підготовки Юридичної енциклопедії.

Енциклопедична діяльність[ред. | ред. код]

Останніми роками у видавництві «Українська енциклопедія» вийшли такі капітальні праці як 3-томна Географічна Енциклопедія України, 6-томна Юридична енциклопедія, енциклопедія «Українська мова», 1-й том енциклопедії «Мистецтво України», «Кореневий гніздовий словник української мови» та інші. Здійснюється великий видавничий проект — Звід пам'яток історії і культури України (26 томів у понад 100 книгах), розпочата робота над Малою національною енциклопедією України, багатотомною «Енциклопедією міст і сіл України». У цих виданнях — велика частка праці М. П. Зяблюка як керівника і розробника багатьох видавничих проектів, відповідального редактора, автора.

Відзнаки, нагороди[ред. | ред. код]

Самовіддана праця, висока професійна майстерність пошанована державою, громадськістю. Він нагороджений кількома медаллями, Грамотою Верховної Ради України, почесними відзнаками Київської міської держадміністрації та Українського фонду культури.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Зяблюк Михайло Павлович / Юридична екциклопедія, Київ. — С. 651.
  • Зяблюк Михайло Павлович //Буковина. Імена славетних сучасників. — Київ: ТОВ «Світ Успіху», 2004. — С. 152–153.
  • Зяблюк Михайло Павлович // Ю. Гусар. Дністровий зорепад. Штрихи до ециклопедичного довідника «Літературно-мистецька Сокирянщина» / Юхим Гусар. — Чернівці: Місто, 2010. — С. 43-44.
  • Гусар Ю. Рядок в анкеті: вони працювали в нашій газеті [є про Михайла Зяблюка] /Юхим Гусар // Дністрові зорі. — 1974. — 28 грудня (№ 155). — С. 2.
  • Гусар Ю. 17 січня народився видавець, правознавець, журналіст Михайло Зяблюк (1939) / Юхим Гусар // Вечірні Чернівці. — 2007. — 11 січня. — С. 6. — (Зі скрині чернівецького літописця (15-21 січня).