Зібров Павло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зібров Павло Миколайович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 21 червня 1957(1957-06-21) (66 років)
Місце народження Червоне, Немирівський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Роки активності 1986 — тепер. час
Громадянство Україна Україна
Професії естрадний співак (баритон), композитор, музичний педагог, автор пісень, актор
Освіта Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Інструменти вокал[d]
Жанри поп
Заклад КНУКіМ
Лейбли Best Musicd[1]
Нагороди
Народний артист України Заслужений артист України
zibrov.com.ua
CMNS: Файли у Вікісховищі

Зібро́в Павло́ Микола́йович (нар. 21 червня 1957, Червоне, Немирівський район, Вінницька область) - український естрадний співак (баритон), композитор. Народний артист України.

Біографія та творчість[ред. | ред. код]

Павло Зібров народився 21 червня 1957 року в селі Червоне, Вінницької області в родині болгарина Миколи Івановича Зіброва і українки Ганни Кирилівни Зібрової. Мати працювала вчителькою, батько володів 40 спеціальностями, ятка майстром на всі руки.

В 9 років поступив поза конкурсом в музичну спецшколу-інтернат ім. Миколи Лисенко для обдарованих дітей, навчався за спеціальністю віолончеліст, контрабасист.

У 1974 році створив з однокласниками гурт Явір, який через рік став лауреатом Республіканського конкурсу в м. Керч.

В 20 років поступив в Київську консерваторію ім Чайковського по класу контрабас. Будучи ще студентом став працювати в Державному естрадно-симфонічному оркестрі України.

Після закінчення консерваторії служив в лавах радянської армії, а саме, Ансамбль пісні та танцю київського військового округу. У 1982 році прийшлося побувати в гарячих точках, зокрема в Афганістані.

В 27 років поступив вдруге в консерваторію на класичний вокальний факультет.

У 1986—1993 рр. — соліст Державного естрадно-симфонічного оркестру України[2].

У 1986 році став лауреатом Республіканського конкурсу, а ще через рік, у 1987 році став лауреатом всесоюзного конкурсу та вже був солістом Державного симфонічного оркестру. З гастролями побував практично у всіх республіках радянського союзу.

У 1993 році було присвоєно почесне звання Заслужений артист України.

1993 р. — розквіт творчої праці з Юрієм Рибчинським, з під пера якого вийшли хіти «Хрещатик», «Мертві Бджоли не гудуть» і «День Народження».

1994 р. — створили разом з дружиною Мариною перший приватний театр пісні в Україні ім Павла Зіброва. Директор, художній керівник.

У 1996 році отримав почесне звання Народний артист України.

З 1999 почав плідно працювати з Петром Магою, з під його пера вийшло багато пісень, з останніх хіт «Вуса Бренд».

У 43 роки отримав Орден «За заслуги» З-го ступеня.

Професор, викладач кафедри естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв.

З 2005 року по теперешній час — брав участь в щорічній премії «Шлягер року», має понад 20 нагород як співака та композитора.

Друга молодість у 2016 році вихід пісні та кліпу «Польська Залізниця» разом з Плюшевим Брукліном[3][4].

У 2016—2017 роках виступав на фестивалі гумору «Ліга сміху» у ролі 3ібрембо.

З 2017 року по теперешній час веде активну діяльність ді-джея, дискотеки хітів 80х-90х.

У 2017 році брав участь у шоу «Голос країни» з легендарною арією Містера Х.

У 2018 році брав участь у шоу «Танці з зірками» з партнеркою Марією Шмелевою.

2018 року знімався в головних ролях у повному метрі «Інфаголік» та «Продюсер».

У 2018 році перетворився на професора Дамблдора у кліпі пародії «Цвет настроения Хогвардс».

13 грудня 2019 року випустив хайпову пісню та кліп «Вуса бренд». Цього ж року отримав нагороду «Найкраща пісня року» та «Українська пісня» року за композицію[5].

25 серпня 2019 року гучно відсвяткували разом з дружиною Мариною срібну річницю весілля. Було проведено справжню весільну церемонію.

12 листопада 2019 року брав участь у «Вечорі прем'єр з Катериною Осадчею».

21 листопада 2019 року отримав нагороду «Pop star» від українського журналу «ViVa».

9 липня 2019 року виступив на одному з найбільших музичних фестивалів України Atlas Weekend.

У січні 2020 р. став героєм коміксу «Кібер край».

11 грудня 2020 р. отримав нагороду «Пісня року» від Музичної платформи за пісню «Дівчина XL».

2 серпня 2021 року брав участь у шоу «Мастер Шеф. Селебріті»[6].

20 березня 2021 року брав участь у телешоу «Ліпсінг батл в образі» Фредді Мерк'юрі[7].

У травні 2021 року отримав нагороду «Родина Року».

10 травня 2021 року брав участь в благодійному концерті «Дует із зіркою» на підтримку інклюзивних дітей.

21 травня 2021 року випустив пісню та кліп «Є BASS» у колаборації з молодими виконавцями зі Львова GLOVA&MANIN.

26 травня 2021 року отримав нагороду за пісню «У нас є все» в номінації «Легенда Української пісні», Національної музичної премії «Українська пісня року».

У червні 2021 року був одним із суддів шоу «Співають всі» на телеканалі Україна[8].

8 червня 2021 року польська компанія азартних ігор «Promatic» випустила гру на автомати «Zibrov king», героєм якої став артист[9].

17 вересня 2021 отримав Орден Святого Михайла Архістратига II ступеня, за заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та побожним народом від Митрополита Київського і всієї України.

12 жовтня 2021 року отримав «Орден за розбудову України».

Восени 2021 р. зробив колаборацію з відомою українською співачкою Анною Трінчер. Нова пісня отримала назву «Мертві бджоли&Метелики». У лютому 2022 року отримали нагороду «Українська пісня року»[10].

У грудні 2021 року Зібров взяв участь у шоу «Маска» на каналі «Україна»[11]. Він ховався за маскою «Порося».

8 грудня 2021 р. отримав нагороду «Найкраща пісня року» за пісню «Є BASS» у колаборації з GLOVA&MANIN.

7 лютого 2022 року — випустив оновлену Latina версію легендарної пісні «Хрещатик».

1 квітня 2022 року брав участь у онлайн марафоні «Save Ukraine» від Atlas Festival на підтримку України.

6 червня 2022 року випустив пісню «Я так хочу додому», присвячену всім українським біженцям, які через підступну війну росії проти України, були вимушені покинути свої домівки[12].

15-17 липня 2022 року брав участь на підтримку України у місті Кергонксон (штат Нью-Йорк) на найбільшому фестивалі США, української культури «Союзівка».

Особисте життя[ред. | ред. код]

  • Перша дружина — Тетяна Самофалова пішла до свого студента, тоді Павлові було 27 років.
  • Друга дружина — Марина Володимирівна Зіброва (народ. 25 серпня 1959, одружилися 25 серпня 1994 року), працює директором, режисером і художником костюмів у театрі Павла Зіброва.
  • Син — Сергій Зібров (народ. 18 червня 1983) (син Павла від першого шлюбу).
  • Донька — Діана Зіброва (народ. 21 лютого 1997), працює SMM та PR менеджером Павла Зіброва.
  • пасинок — Олександр Зібров (народ. 1982) (син Марини від першого шлюбу).
  • Старший брат — Володимир Миколайович Зібров (народ. 1954) заслужений діяч мистецтв України, полковник у відставці, служив в ансамблі пісні і танцю, працює в театрі Павла Зіброва.

Дискографія[ред. | ред. код]

  • 1994 — «Хрещатик»
  • 1995 — Душі криниця
  • 1995 — Блудний син
  • 1996 — «Очі любові»
  • 1996 — Очі дівочі;
  • 1997 — У нас є все!;
  • 1998 — Золоті шлягери;
  • 1998 — Нам пела скрипка…;
  • 1999 — Женщина любимая;
  • 2001 — «Так, щоб гай шумів»[13]
  • 2002 — Мелодії душі;
  • 2002 — Прошу пані…;
  • 2002 — Мій шлях;
  • 2003 — Золота колекція;
  • 2004 — Шахтёрские жены;
  • 2005 — Странная любовь;
  • 2006 — Найкраще;
  • 2007 — Дорогая;
  • 2009 — Гори, гори, моя звезда;
  • 2010 — Единственная;
  • 2010 — Чорногузова весна[14];
  • 2011 — Во благо любви;
  • 2013 — Кукушка;
  • 2017 — Наречена;
  • 2020 — Вуса Бренд.
  • 2023 - Хрещатик (with KOLABA)

Відеокліпи[ред. | ред. код]

№ Назва Режисер Оператор
1 «Ах, Люба, Люба, Любовь» В'ячеслав Пронін
2 «Еще, еще, еще» В'ячеслав Пронін
3 «Марина [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]» Сергій Тартишніков
4 «Женщина любимая» Володимир Балкашинов
5 «Казино [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]» Юрій Звягінцев
6 «Маленькая женщина» Семен Горов
7 «Новорічна ніч» Петро Мага
8 «Нателла [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.]» Семен Горов
9 «Любимая» Юрій Звягінцев
10 «Істамбул» Борис Небієрідзе[15] Павло Небера[15]
11 «Шахтерские жены [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.]» Максим Паперник
12 «Жене» з Іваром Калнишем Марина Зіброва
13 «Странная Любов [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.]» з Анастасією Волочковою Марина Зіброва
14 «Александра [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.]» з Оленою Коріковою Марина Зіброва
15 «Остання ніч кохання»
16 «У нас є все [Архівовано 4 квітня 2020 у Wayback Machine.]»
17 «Хрещатик [Архівовано 1 листопада 2019 у Wayback Machine.]»
18 «А на дворі такий мороз»
19 «Холода, холода»
20 «Викраду [Архівовано 4 квітня 2020 у Wayback Machine.]»
21 «Білий цвіт на калині [Архівовано 13 червня 2021 у Wayback Machine.]»
22 «Мамина казка»
23 «Захід і Схід»
24 «Польська Залізниця Лова-Лова (PKP -Polskie Koleje Państwowe) [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.]» з Плюшевий Бруклін Мамахохотала
25 «Цвет настроения Хогвартс [Архівовано 2 липня 2019 у Wayback Machine.]» (Пародія на «Цвет настроения чёрный») ND Production
26 «Вуса Бренд» Олена Вінярська
27 «Дівчина XL» Діана Зіброва
28 «Є BASS» Володимир Никифорук
29 «Жеребки» Олександр Філатович
30 «Я так хочу додому» Діана Зіброва

Фільмографія[ред. | ред. код]

Факти[ред. | ред. код]

— легенда «Української пісні року»;

— близько 500 написаних пісень за всю творчу діяльність;

— більше 10 різних шоу програм було проведено у Палаці Україна;

— пісні, як композитора, співають близько 20 відомих артистів;

— має більше 15 альбомів та більше 20 кліпів;

— отримав понад 20 нагород як співака та композитора «Шлягер року»;

— 9 разів брав участь у Слов'янському базару (Вітебськ, Одеса, Київ);

— знімався у відео кліпах гурту Плюшевий Бруклін, Олі Горбачової, Джері Хеіл, Генадія Вітера.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://bestmusic.com.ua/artists/pavlo-zibrov
  2. ↑ Павло Зібров [Архівовано 17 червня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑  Плюшевый Бруклин feat Павло Зібров — Польська Залізниця Лова-Лова (PKP -Polskie Koleje Państwowe) на YouTube
  4. ↑ Укрзалізниця закликає Павла Зіброва не ходити по коліях. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.
  5. ↑ "Вуса-бренд" Павла Зіброва відзначили нагородою. gazeta.ua. 13 лютого 2020.
  6. ↑ Легенди українського шоу-бізнесу та молоді зірки. Хто переміг у восьмому випуску проєкту МастерШеф. Селебріті. life.nv.ua. НВ. 25 липня 2021.
  7. ↑ "Ліпсінк батл": Нікітюк з'явиться в образі Адель, а Зібров - Фредді Мерк'юрі. tsn.ua. ТСН. 16 березня 2021.
  8. ↑ Мила Дончук (16 серпня 2021). Стали известны имена всех звездных судей шоу «Співають всі». viva.ua.
  9. ↑ Antoni Zubek (23 листопада 2021). Promatic Group na Gaming Industry Expo w Kijowie. silesion.pl.
  10. ↑ «Пісня — об’єднує!»: відбулася грандіозна музична премія «Українська пісня року 2021». fakty.ua. Факти та коментарі. 17 лютого 2022.
  11. ↑ «Нарешті схуд». Павло Зібров розповів про участь в шоу Маска. life.nv.ua. НВ. 5 грудня 2021.
  12. ↑ Концерти під час війни та сила однієї пісні: інтерв'ю з Павлом Зібровим. kanaldom.tv. Телеканал Дом. 5 липня 2022.
  13. ↑ Павло Зібров. Архів оригіналу за 29 грудня 2010. Процитовано 14 вересня 2010.
  14. ↑ Павло Зібров. Дискографія. Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 27 серпня 2011.
  15. ↑ а б Зибров наконец стал султаном. Пресс-бюро «2000» (рос.). 5 травня 2000. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 18 червня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зібров_Павло_Миколайович&oldid=42278996