Зігфрід Ленц
| Зігфрід Ленц | |
|---|---|
нім. Siegfried Lenz  | |
 | |
| Народився | 17 березня 1926[1][2][…] Елк, Східна Пруссія, Пруссія, Німецький Рейх[1] |
| Помер | 7 жовтня 2014[2][1][…] (88 років) Гамбург, Німеччина[1] |
| Поховання | Friedhof Groß Flottbekd |
| Країна |  Німеччина[5] |
| Діяльність | сценарист, письменник, журналіст, дитячий письменник, драматург |
| Alma mater | Гамбурзький університет |
| Заклад | Дюссельдорфський університет імені Генріха Гейне |
| Знання мов | німецька[2][6] |
| Роки активності | 1956 — 2014 |
| Magnum opus | Урок німецької |
| Членство | PEN Germanyd, Німецька академія мови і поезії і Берлінська академія мистецтв |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
| У шлюбі з | Liselotte Lenzd і Ulla Lenzd |
| Автограф |  |
| Учасник | Друга світова війна |
| Нагороди | |
| Сайт: siegfried-lenz.de | |
 Зігфрід Ленц у Вікісховищі | |
Зі́гфрід Ленц (нім. Siegfried Lenz; 17 березня 1926, Елк — 7 жовтня 2014, Гамбург) — німецький письменник.
Зігфрід Ленц народився в родині митника. Після закінчення гімназії 1943 року був призваний до вермахту й служив на флоті. 12 липня 1943 року вступив до НСДАП[7]. Незадовго до закінчення Другої світової війни Ленц, перебуваючи в Данії, дезертирував з німецького війська, згодом він був арештований представниками британської військової адміністрації у Шлезвіг-Гольштайні. Після чого Ленц працював для британців як перекладач. По закінченні війни Ленц вступив до Гамбурзького університету, де вивчав філософію та історію літератури. Згодом він покинув навчання в університеті й узявся до журналістської праці в газеті «Die Welt», у 1950—1951 роках був редактором цього видання. В газеті він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Лізелоттою, з якою одружився 1949 року.
З 1951 року Ленц працював у Гамбурзі як незалежний письменник.
Ленц був одним з найвідоміших сучасних авторів романів оповідання німецької літератури після Другої світової війни. Одним з його найважливіших творів є роман «Deutschstunde» («Урок німецької») опублікований 1968 року. В ньому Ленц критично осмислює історію Німеччини під владою Гітлера та під час Другої світової війни.
У березні 2009 року Ленц був нагороджений премією імені Лева Копелева, з яким його пов'язувала багаторічна дружба.[8]
Книги Ленца перекладено на 30 мов світу, і їх загальний тираж становить близько 25 мільйонів примірників.
Ленц помер 7 жовтня 2014 року в Гамбурзі.
- Романи
- Шуліки в небі (1951)
- Улюблена їжа гієн (1958)
- Хліба й видовищ (1959)
- Урок німецької (1968)
- Син диктатора (1960)
- Живий приклад (1973)
- Краєзнавчий музей (1978)
- Хвилина мовчання (нім. Schweigeminute, 2008)
- Повісті
- Das Feuerschiff (1960)
- Stimmungen der See (1962)
- Lehmanns Erzählungen (1964)
- Der Spielverderber (1965)
- Leute von Hamburg (1968)
- Wie bei Gogol (1973)
- Der Geist der Mirabelle (1975)
- Ein Kriegsende (1984)
- Das serbische Mädchen (1987)
- Ludmilla (1996)
- Zaungast (2004)
- Der Ostertisch (2010)
- Die Ferne ist nah genug (2011)
- Die Maske (2011)
- Küste im Fernglas (2012)
- Збірки оповідань і новел
- So zärtlich war Suleyken: masurische Geschichten (1955)
- Das Kabinett der Konterbande (1956)
- Jaeger des Spotts. Geschichten aus dieser Zeit (1958)
- Lukas, sanftmütiger Knecht (1958)
- Einstein überquert die Elbe bei Hamburg (1975)
- Die Erzählungen (2006)
- П'єси
- Das schönste Fest der Welt (1956)
- Zeit der Schuldlosen. Zeit der Schuldigen. (1961)
- Das Gesicht (1964)
- Haussuchung (1967)
- Die Augenbinde (1970)
- Drei Stücke (1980)
- Есе
- Beziehungen (1970)
- Elfenbeinturm und Barrikade (1983)
- Geschichte erzählen — Geschichten erzählen (1986)
- Über den Schmerz (1988)
- Mutmaßungen über die Zukunft der Literatur (2001)
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118571680 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2014.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Die Welt: Dieter Hildebrandt soll in NSDAP gewesen sein [Архівовано 26 червня 2009 у Wayback Machine.] 30 червня 2007
- ↑ Schriftsteller Lenz mit Friedenspreis geehrt(нім.)
- Зігфрід Ленц [Архівовано 28 травня 2009 у Wayback Machine.] на сайті «Німецької хвилі»
- Фантастичні твори Зігфріда Ленца на сайті Amazon [Архівовано 11 березня 2018 у Wayback Machine.]
| 1950-ті |
|
|---|---|
| 1960-ті | |
| 1970-ті |
|
| 1980-ті | |
| 1990-ті | |
| 2000-ті | |
| 2010-ті | |
| 2020-ті |
|
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
- Народились 17 березня
- Народились 1926
- Уродженці Елка
- Померли 7 жовтня
- Померли 2014
- Померли в Гамбурзі
- Випускники Гамбурзького університету
- Члени Німецької академії мови і поезії
- Члени НСДАП
- Лауреати премії Гете
- Лауреати Премії миру німецьких книгарів
- Лауреати премії Манеса Шпербера
- Німецькі письменники-романісти
- Німецькі прозаїки
- Німецькі есеїсти
- Німецькі драматурги
- Німецькі дитячі письменники
- Письменники-фантасти Німеччини
- Німецькомовні письменники-фантасти