Зілов Петро Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зілов Петро Олексійович (нар. 1850(1850) — 1921) — російський фізик.

Закінчив Московський університет у 1873. Вдосконалював знання в Гейдельбергському та Берлінському університетах.

У 1877–1884 викладав у Московському технічному училищі, з 1884 — у Варшавському університеті, був його ректором.

Протягом 1905–1912 був на посаді попечителя Київського навчального округу. Проживав у цей по вул. Архітектора Городецького, 9 (Будинок Гінзбурга). Активно підтримував урядовий курс П. Столипіна.

Зробив значний внесок у розвиток експериментальної фізики. Займався дослідженнями та вимірами для підтвердження теоретичних співвідношень фізичних величин, зокрема, теорії Максвелла. У 1877 першим виміряв діелектричну проникність деяких рідких діелектриків. Визначив залежність проникності рідин від напруги магнітного поля.

Видавав журнал «Физическое обозрение».

Джерела[ред. | ред. код]

  • Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.

Посилання[ред. | ред. код]