Зірочки низенькі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зірочки низенькі
Gagea pusilla (Zwerg-Gelbstern) IMG 7173.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Лілієцвіті (Liliales)
Родина: Лілійні (Liliaceae)
Підродина: Lilioideae
Рід: Зірочки (Gagea)
Вид: Зірочки низенькі
Біноміальна назва
Gagea pusilla
(F.W.Schmidt) Sweet, 1826
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Gagea pusilla
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Gagea pusilla
EOL logo.svg EOL: 1088754
IPNI: 535630-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 359340

Зірочки низенькі[1][2][3] (Gagea pusilla) — вид трав'янистих рослин родини лілійні (Liliaceae), поширений у пд.-сх. Європі й зх. Азії. Етимологія: лат. pusillus — «малесенький»[4].

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина 3–15 см заввишки. Підсуцвітних листків найчастіше 3(2–7), голих. Суцвіття з 2–3(7) квіток; листочки оцвітини довгасто-лінійні, 8–12 мм завдовжки. Прикореневий лист 1.5–2 мм завширшки[2]. Цибулина одиночна, рідко 2. Стебло голе. Коробочка яйцеподібно-куляста. Насіння субкулясте[5].

Поширення[ред. | ред. код]

Європа: Австрія, колишня Чехословаччина, Угорщина, Росія, Албанія, Болгарія, колишня Югославія, Греція, Італія (пн.), Румунія; Азія: Казахстан, Росія — Краснодар, Західний Сибір. Населяє сухі трав'янисті та кам'янисті землі[6][7][5].

В Україні зростає на трав'янистих степових схилах — у Поліссі, Лісостепу й на півночі Степу звичайний; на півдні Степу і в пн. Криму рідко[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на території Київської області[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Gagea pusilla // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 395. (рос.)(укр.)
  3. а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 20.04.2018.  (англ.)
  5. а б eMonocot 1.0.5. Архів оригіналу за 22.01.2014. Процитовано 207.04.2018.  (англ.)
  6. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 20.04.2018.  (англ.)
  7. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 207.04.2018.  (англ.)