Зіґберт Тарраш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зігберт Тарраш
нім. Siegbert Tarrasch
Народився 5 березня 1862(1862-03-05)
Бреслау
Помер 17 лютого 1934(1934-02-17) (71 рік)
Мюнхен, Німеччина Німеччина
Поховання Північний цвинтар (Мюнхен)d
Країна  Німеччина
 Пруссія
Діяльність Шахіст
Відомий завдяки Шахіст
Alma mater Університет Мартіна Лютера
Науковий ступінь докторський ступінь[1]
Знання мов німецька[2]

Зігберт Тарраш (нім. Siegbert Tarrasch, 5 березня 1862, Бреслау17 лютого 1934, Мюнхен) — один з найвизначніших шахістів і теоретиків шахів в історії. Найактивніший послідовник позиційної школи Стейніца.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в заможній німецькомовній єврейській родині (в ті роки Бреслау, нині Вроцлав, був частиною Німеччини). Закінчив Елізабет-гімназію. Вивчав медицину та багато років практикував як лікар у Нюрнберзі, потім у Мюнхені. Згодом цілком присвятив себе практичній і теоретичній шаховій діяльності. Значно доповнив і переробив учення Стейніца. Автор численних книг про шахи. Основна праця — «300 шахових партій», де викладені, в доступній для звичайних людей формі, принципи позиційної гри. Доктор Тарраш (саме так його всі й називали) фактично поставив хрест на шахах як на азартній грі. З приходом Тарраша шахи встали на наукову основу, а «доктор» став першим «всесвітнім учителем».

Як і в кожного вченого, у Тарраша з'явилися й свої «вороги». Найвідомішим з них був Арон Німцович, який постійно критикував Тарраша та навішував на нього всілякі принизливі ярлики. З подачі Німцовича Тарраш увійшов в історію як «педантичний догматик, нездатний зрозуміти віянь нової шахової думки».

Тарраш не був шаховим професіоналом і до боротьби за титул чемпіона світу ставився легковажно. У найкращі свої роки віддавав перевагу медицині й грав лише під час відпустки. Попри це, журналісти надали йому звання «Чемпіон Європи».

Турнірні та матчеві результати[ред. | ред. код]

Рік Найменування турніру + - = Очки Місце
1885 Гамбург, IV конгрес Німецького шахового союзу 11 5 1 11½ з 17 2-6
1887 Франкфурт-на-Майні, V конгрес Німецького шахового союзу 11 7 2 12 з 20 5-6
1888 Нюрнберг, турнір німецьких майстрів (двоколовий) 6 з 10 1
1889 Лейпциг, турнір німецьких майстрів 2 з 7 7
Бреславль, VI конгрес Німецького шахового союзу 9 0 8 13 з 17 1
1890 Манчестер, V конгрес Британської шахової асоціації 15½ з 19 1
1892 Дрезден, VII конгрес Німецького шахового союзу 9 1 6 12 з 16 1
1893 Петербург, матч проти М. Чигоріна 9 9 4 11 з 22  
Нюрнберг, матч проти К. Вальбродта 7 0 1 7½ з 8  
1894 Лейпциг, IX конгрес Німецького шахового союзу 13 3 1 13½ з 17 1
1895 Гастінгс, міжнародний турнір 12 4 4 14 з 21 4
1896 Нюрнберг, міжнародний турнір 9 3 6 12 з 18 3-4
Будапешт, міжнародний турнір 4 4 4 6 з 12 8
1898 Відень, міжнародний турнір (двоколовий)
Матч за 1-е місце Г. Н. Пільсбері
21
2
2
1
13
1
27½ з 36
2½ з 4
1
 
1902 Монте-Карло, міжнародний турнір (двоколовий) 11 5 3 12½ з 19 5-7
1903 Монте-Карло, міжнародний турнір (двоколовий) 17 3 6 20 з 26 1
1905 Остенде, міжнародний турнір (двоколовий) 14 4 8 18 з 26 2-3
Нюрнберг, матч проти Ф. Маршалла 8 1 8 12 з 17  
1906 Нюрнберг, XV конгрес Німецького шахового союзу 3 4 9 7½ з 16 9-11
1907 Остенде, міжнародний турнір (чотирикруговий) 8 3 9 12½ з 20 1
1908 Дюссельдорф — Мюнхен, матч проти Ем. Ласкера на першість світу 3 8 5 5½ з 16  
1910 Гамбург, XVII конгрес Німецького шахового союзу 5 5 6 8 з 16 9-10
1911 Сан-Себастьян, міжнародний турнір 3 2 9 7½ з 14 5-7
Кельн, матч проти К. Шлехтера 3 3 10 8 з 16  
1912 Сан-Себастьян, міжнародний турнір (двоколовий) 11½ з 20 4
Бреславль, XVIII конгрес Німецького шахового союзу 9 4 4 11 з 17 4-5
1914 Петербург, міжнародний турнір
попередній
фінал

4
1

1
5

5
2

6½ з 10
2 з 8

2
4
Мангейм, XIX конгрес Німецького шахового союзу 4 4 3 5½ з 11 8-9
1916 Берлін, матч проти Ж. Мізеса 7 2 4 9 з 13  
Берлін, матч проти Ем. Ласкера 0 5 1 ½ з 6  
1918 Берлін, турнір гросмейстерів (двоколовий) 0 3 3 1½ з 6 4
1920 Гетеборг, міжнародний турнір 5 3 5 7½ з 13 4-7
Берлін, міжнародний турнір 4 4 1 4½ з 9 5-7
1922 Бад песто, міжнародний турнір 5 6 7 8½ з 18 9-11
Гастінгс, міжнародний турнір (двоколовий) 1 3 6 4 з 10 5
Тепліц-Шенау, міжнародний турнір 1 4 8 5 з 13 11-13
Відень, міжнародний турнір 6 2 6 9 з 14 4-6
1923 Карлсбад, 3-й міжнародний турнір 5 6 6 8 з 17 11
Острава Моравська, міжнародний турнір 6½ з 13 7-8
Трієст, міжнародний турнір 5 2 4 7 з 11 4
1924 Меран, міжнародний турнір 2 3 8 6 з 13 10
1925 Баден-Баден, міжнародний турнір 3 8 9 7½ з 20 16-17
Бреславль, XXIV конгрес Німецького шахового союзу 1 5 5 3½ з 11 10
1926 Земмеринг, міжнародний турнір 8 5 4 10 з 17 6-7
1927 Лондон, турнір націй (I Олімпіада) 4 2 9 8½ з 15  
1928 Бад-Кіссінген, міжнародний турнір 0 3 8 4 з 11 11

Тарраш автор захисту Тарраша й варіанта Тарраша у французькому захисті.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Тарраш був одружений з Ганною Розалією нар. Рудольф (18651940). Вони мали п'ятеро дітей, три хлопчики і дві дівчинки. Пауль (15 квітня 18929 вересня 1912, Гамбург), Фрідріх («Фріц») Макс (11 березня 188814 травня 1915), Ганс Ріхард (6 липня 18901916). 1924 року розлучився зі своєю першою дружиною й одружився з Гертрудою нар. Шредер (18921966). 28 травня 1909 хрестився [3].

Книги[ред. | ред. код]

  • «Триста партій» 1895
  • «Сучасна шахова партія» 1912
  • «Шахи» 1931

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118620843 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. CONOR.Sl
  3. Chess Notes 5997 [Архівовано 9 листопада 2017 у Wayback Machine.] by Edward Winter

Література[ред. | ред. код]

  • Нейштадт Я. І. Зігберт Тарраш. М.: Фізкультура та спорт, 1983. 272 с. (Видатні шахісти світу). (рос.)
  • Романов И. Незнакомый Тарраш. // «64 — Шахматное обозрение». — 1987. — № 6. — С. 22—23.
  • Крогиус Н. Тарраш — публицист. // «64 — Шахматное обозрение». — 1990. — № 7. — С. 24—25.

Посилання[ред. | ред. код]