Перейти до вмісту

Йоахим Лелевель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йоахим Лелевель
пол. Joachim Lelewel Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнірос. Иоахим Йозеф Бенедикт Лелевель Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 березня 1786(1786-03-22)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Варшава, Річ Посполита[4][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер29 травня 1861(1861-05-29)[1][2][…] (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж, Франція[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняцвинтар Расу Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРіч Посполита[7]
Королівство Польське[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьhistorian of cartography, геральдист, нумізмат, політик, письменник, викладач університету, історик, славіст, бібліограф Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІмператорський віленський університетd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГалузьІсторія Польщі, нумізматика, історія[8][7], слов'янознавство[8], бібліографія[8], спеціальні історичні дисципліни[8] і політика[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІмператорський віленський університетd[7]
Вільний університет Брюсселя
Варшавський університет[7]
Вільнюський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПознанське товариство приятелів наук
Philanthropic Society for the Acceleration of Jewish Emancipation throughout the Worldd
Карбонарії
Краківське наукове товариство[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідHouse of Lölhöffel von Löwensprungd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоKarol Maurycy Leleweld Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриProt Adam Leleweld Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

Йоахи́м Ле́левель (пол. Joachim Lelewel; 1786(1786)1861) — польський історик та політичний діяч-демократ, один з організаторів польського листопадового повстання.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1815—1824 роках — професор Віленського університету. Серед тодішніх його слухачів був Адам Міцкевич.

Т. Г. Шевченко ознайомився з історіософічними й політичними концепціями Лелевеля через Демського, що тільки посилило Шевченкову українську національну ідентичність.

Український історик Василь Верига стверджував, що Й. Лелевель доводив тезу: «Українці — це тільки інша відміна поляків»[9].

Твори

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]