Перейти до вмісту

Йоахим Лелевель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йоахим Лелевель
пол. Joachim Lelewel
Ім'я при народженнірос. Иоахим Йозеф Бенедикт Лелевель
Народився22 березня 1786(1786-03-22)[1][2][…]
Варшава, Річ Посполита[4][5][…]
Помер29 травня 1861(1861-05-29)[1][2][…] (75 років)
Париж, Франція[4][5]
Похованняцвинтар Расу
КраїнаРіч Посполита[7]
Королівство Польське[7]
Діяльністьhistorian of cartography, геральдист, нумізмат, політик, письменник, викладач університету, історик, славіст, бібліограф
Alma materІмператорський віленський університетd[7]
ГалузьІсторія Польщі, нумізматика, історія[8][7], слов'янознавство[8], бібліографія[8], спеціальні історичні дисципліни[8] і політика[8]
ЗакладІмператорський віленський університетd[7]
Вільний університет Брюсселя
Варшавський університет[7]
Вільнюський університет
ЧленствоПознанське Товариство приятелів наукd
Philanthropic Society for the Acceleration of Jewish Emancipation throughout the Worldd
Карбонарії
Краківське наукове товариствоd[5]
РідHouse of Lölhöffel von Löwensprungd
БатькоKarol Maurycy Leleweld
Брати, сестриProt Adam Leleweld
Автограф

Йоахи́м Ле́левель (пол. Joachim Lelewel; 1786(1786)1861) — польський історик та політичний діяч-демократ, один з організаторів польського листопадового повстання.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1815—1824 роках — професор Віленського університету. Серед тодішніх його слухачів був Адам Міцкевич.

Т. Г. Шевченко ознайомився з історіософічними й політичними концепціями Лелевеля через Демського, що тільки посилило Шевченкову українську національну ідентичність.

Український історик Василь Верига стверджував, що Й. Лелевель доводив тезу: «Українці — це тільки інша відміна поляків»[9].

Твори

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Benezit Dictionary of ArtistsOUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  3. а б Encyclopædia Britannica
  4. а б Лелевель Иоахим // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. а б в http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/lelewel-joachim/
  6. Большая российская энциклопедияМосква: Большая российская энциклопедия, 2004.
  7. а б в г д е Мякотин В. А. Лелевель, Иоахим // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIа. — С. 515.
  8. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  9. Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.). — Львів : Світ, 1996. — 448 с. — С. 32. — ISBN 5-7773-0359-5.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]