Йоахім Патінір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоахім Патінір
Patenier A Durer 1521.JPG
Народився бл. 1480
Бовіне-сюр-Мес
Помер 5 жовтня 1524
Антверпен
Громадянство
(підданство)
Південні Нідерланди[d]
Діяльність художник
Членство Антверпенська гільдія святого Луки[d]
Жанр Історичний живопис
Magnum opus Landscape with Charon Crossing the Styx[d], The Temptations of Saint Anthony the Abbot[d] і Rest on the Flight to Egypt[d]
Конфесія католицтво
У шлюбі з Франсуаза Бюст
Діти 1 донька
Автограф Signature de Joachim Patinier.jpg

Йоахім Патінір (*Joachim Patinir, бл. 1480 —†5 жовтня 1524) — нідерландський художник Антверпенської школи, представник Північного Відродження.

Життєпис[ред. | ред. код]

Про життя Патініра відомо замало. Народився у м. Бовіне-сюр-Мес (графство Намюр). Ймовірно перші знання отримав у Брюгге в майстерні Герарда Давида. У 1511 році відвідав Італію (відомо про його перебування у Генуї). Оженився на Франсуазі Бюст, що походила з родини художників. Від цього шлюбу мав 1 доньку.

У 1515 році стає членом гільдії Святого Луки в Антверпені. У 1515 або 1520 році побував у м. Ле-Бо-де-Прованс. Зустрічався із Альбрехтом Дюрером під час перебування останнього в Антверпені у 1520–1521 роках. У 1521 році одружився вдруге. Помер у 1524 році.

Творчість[ред. | ред. код]

З доробку Й.Патініра відомо про 20 картин. У своїх ранніх роботах, створених в Брюгге, помітний вплив Ієроніма Босха і Герарда Давида.

Патінір став одним із родоначальників жанру пейзажу в європейському живописі, перетворив природу в головній композиційний і сенсовий елемент своїх творів. Пейзажні фони в них, зображені з високої точки зору і умовно розділені на три плани за допомогою колірних зон. Водночас вони мають характер величних напівфантастичних панорам, що включають химерні скелі, ліси, річки і моря («Відпочинок на шляху до Єгипету»; «Втеча до Єгипту»; «Хрещення Христа», 1515, Відень, Музей історії мистецтв; «Святим Ієронімом у скелястому пейзажі»; «Спокуса святого Антонія»).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Paul Dupouey, Le Temps chez Patinir, le paradoxe du paysage classique: thèse de doctorat, Université de Nancy II,‎ 2007—2008, 533 p
  • Babette Ball-Krückmann: Landschaft zur Andacht. Die Weltlandschaften Joachim Pateniers. Dissertation, Universität München 1997
  • Falkenburg, Reindert. Joachim Patinir: Landscape as an Image of the Pilgrimage of Life. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 1988.