Йован Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йован Володимир
Jovan Vladimir, Greek icon.jpg
Князь Дуклі
Правління 10001016
Попередник Петріслав
Наступник Драгомир
Інші титули князь сербів
Біографічні дані
Релігія Східне християнство
Національність серби
Народження бл. 990
невідомо
Смерть 22 травня 1016
Преспа
обезголовлювання
Дружина Теодора Косара
Династія Воїславовичі
Батько Петріслав
Медіафайли у Вікісховищі?

Йован Володимир (чорн. Јован Владимир; *бл.990 — †22 травня 1016) — князь Дуклі у 10001016 роках. Святий православної церкви.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Воїславовичів. Син князя Петріслава, архонта Діоклеї (Дуклі). Після смерті батька Йован Володимир успадкував батьківські володіння, що складалися з Зенти і Подгорії. Своєю резиденцією зробив місто Краліч біля Шкодерського озера.

Йован продовжив політику батька, спрямовану на союз із візантійським імператором Василем II. Йован Володимир надав війська для боротьби проти болгарського царя Самуїла I. Дукляни з візантійцями поєдналися біля міста Діррахій.

У відповідь останній у 1009 році атакував Дуклю. Йован вимушений був відступити у зміцненні міста. Зрештою основні сили князя зосередилися у фортецях Ульциня та Облік. Зрештою Йован Володимир вимушений був здатися. Його запроторено до в'язниці у м. Преспа. Водночас держава Воїславовичів була приєднана до Болгарії.

Невдовзі Самуїл I оженив Володимира на своїй доньці — Теодорі Косарі, повернувши тому князівство Дуклю, а іншу частину володінь — Травун'є і Захумл'є — князю Драгомиру, стрийку Йована. Обидва визнали зверхність болгарського царя.

Після смерті царя Самуїла I у 1014 році й загибелі спадкоємця останнього — Гаврило Радомира — від свого родича Івана Владислава у 1015 році, князя Дуклі було запрошено до столиці Болгарії. У 1016 році Йован Володимир прибув до Преспи, де було схоплено й страчено. Владу успадкував його стрийко Драгомир.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Fine, John Van Antwerp (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor, Michigan: The University of Michigan Press. ISBN 0-472-08260-4.
  • Živković, Tibor (2006). Портрети српских владара (IX—XII век) (in Serbian). Belgrade: Zavod za udžbenike. ISBN 86-17-13754-1.