Йові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йові
Yowie
Yowie-statue-Kilcoy-Queensland.JPG
Статуя Йові в Кілкої, Квінсланд (Австралія)
Міфологія австралійська
Місцевість Австралія, зокрема Квінсланд, Австралійська столична територія, Новий Південний Уельс
Частина від Вірування аборигенів
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Йові — одне з імен міфічного гомініда, що, вважається, живе у австралійській цілині. Історія чудовиська походить з усних переказів аборигенів. У декількох районах Квінсленду його називають кінкін (quinkin), чи джугабіна (joogabinna).[1] У деяких місцях Нового Південного Уельсу її звуть джуравара, мингавін, путікан, губба, дулага, гулага та тулагал (jurrawarra, myngawin, puttikan, gubba, doolaga, gulaga and thoolagal).[1] Зустрічаються ще такі імена, як яху, ярома, нукуна, ваві, пакарлангу, джимбра та тжангара (yahoo, yaroma, noocoonah, wawee, pangkarlangu, jimbra and tjangara).[1][2][3]

Багато хто вважає, що йові є продуктом містифікації, фольклору та помилкових впізнань. Істоти, схожі на йові, є частими героями легенд австралійських аборигенів, особливо тих, що мешкають у східних штатах Австралії.[4]

Опис[ред. | ред. код]

Зазвичай йові описують як волохатих і мавпоподібних істот, що мають зріст від 2,1 м до 3,6 м.[5][6][7] Ноги йові більші, ніж у людини, але за даними свідків, знайдені сліди, що нібито належать йові, мають дуже різні розмір, форму та кількість пальців,[8] Ніс йові описують як широкий та плоский. [9]

Щодо поведінки йові, деякі кажуть, що вони боязкі або сором'язливі. Інші описують їхню поведінку як іноді насильницьку або агресивну.

Походження назви[ред. | ред. код]

Точне походження імені «йові», що описує непізнаних гомінідів, поки невідомо. Деякі письменники ХІХ століття припускали, що воно виникло з легенд аборигенів.

Але є інша версія, що ґрунтується на даних, отриманих від самих аборигенів. Вона передбачує, що йові з'явилися протягом Часу сновидінь .

Є також версії, які стверджують, що єгу з Мандрів Гуллівера Джонатана Свіфта та європейські оповіді про диких волохатих людей, теж могли бути джерелом виникнення йові.[10]

Випадки спостережень[ред. | ред. код]

ХІХ століття[ред. | ред. код]

1870х у пресі з'являлися згадки про «тубільних мавп». В одній з газет навіть було таке повідомлення: «Якщо хто ще не знає, чорношкірі кажуть про якихось неземних тварин, чи то нелюдей … про єгу-диявола, чи волохату людину з дерева …»[11]

У своїй статті «Австралійські мавпи» аматорський натураліст Генрі Джеймс Mак-Куї стверджував, що бачив на південному узбережжі Нового Південного Уельсу «тубільну мавпу», яка [12]

« "... мала зріст приблизно 5 футів. Вона була безхвоста та покрита дуже довгим чорним волоссям, що на горлі та грудях було брудного червоного або темно-жовтувато-коричневого кольору ..." «

Наступний спалах повідомлень про мавпоподібних істот стався в 1912 році. Йові з'явилися в збірнику творів Дональда Френда про копальні в районі Хілл-Енд в Новому Південному Уельсі. Френд відносив йові до одного з видів бун'їпів (австралійське чудовисько, що мешкає у воді).[13]

Сьогодення[ред. | ред. код]

Австралійська столична територія[ред. | ред. код]

У 2010 році чоловік з Канберри помітив істоту, схожу на йові, у своєму гаражі. За словами чоловіка, істота була вся покрита волоссям, мала вигляд підлітка з довгими руками, та намагалася спілкуватися.[14]

Новий Південний Уельс[ред. | ред. код]

У Новому Уельсі люди повідомляли про випадки виявлення йові чисельну кількість разів. Деякі приклади:

  • У 1996 році подружжя з Н'юкаслу повідомило, що вони бачили волохату тварюку, що була прямохідня, та мала зріст не менше 2,1 м, з непропорційно довгими руками і без шиї. За їх словами, це трапилось біля Брейвуду.
  • 2000 року Стів Пайпер зняв на камеру невідому двоногу тварину під час знаходження у буші. Фільм став відомим як 'Piper Film'.
  • [15]

Квінсленд[ред. | ред. код]

На південному сході штату Квінсленд було більше доповідей про йові, ніж де-небудь ще в Австралії. У 1977 році колишній сенатор Квінсленду Білл О'чі повідомив в пресі, що він бачив йові під час шкільної подорожі до Спрінгбруку. O'Чі порівняв істоту, яку він бачив, з Чубаккою з «Зоряних воєн», сказавши журналістам, що істота була більша за 3 метри у висоту.[16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Healy та Cropper, 2006.
  2. Joyner, Graham C. (1977). The Hairy Man of South Eastern Australia. ISBN 0908127006. 
  3. Layers of significance – Reconciliation Place and the Acton Peninsula, Canberra. National Museum of Australia. 28 August 2009. Архів оригіналу за 13 December 2013. 
  4. Healy та Cropper, 2006, с. 6.
  5. Willis, Paul (13 June 2002). Yowie. Catalyst. ABC Television. Архів оригіналу за 28 October 2013. 
  6. Gilroy, Rex (7 August 1980). Why Yowies are Fair Dinkum. Australasian Post. Архів оригіналу за 17 October 2013. 
  7. Sydney Morning Herald article, 1912. Dean Harrison's Australian Yowie Research. 23 October 2012. Архів оригіналу за 17 October 2013. 
  8. Clark, 2012, с. 227.
  9. Tim the Yowie Man, 2001, с. 41-48.
  10. Holden, 2001, с. 39-49.
  11. Milburn Creek. Australian Town and Country Journal. 18 November 1876: 811. , cited in Holden, 2001, p. 70
  12. Campbell, Ian (9 December 2014). Batemans Bay yowie sighting an Australian first. Australian Broadcasting Commission. Архів оригіналу за 10 January 2015. 
  13. Holden, 2001, с. 77-79.
  14. Crick, Ritchie (26 September 2010). The truth is out there. Sunday Herald Sun. Процитовано 17 March 2013. 
  15. Brown, Jamie (15 June 2013). Yowie sighted at Bexhill - witness asks to stay anonymous. The Northern Star (APN Australian Regional Media). Архів оригіналу за 19 August 2013. 
  16. Bill O'Chee becomes Brisbane Times blogger. The Brisbane Times (Fairfax Media). 17 February 2014. Архів оригіналу за 17 March 2014.