Йовіан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Божественний
Йовіан I

лат. Flavius Claudius Iovianus
Jovian1.jpg
Римський Імператор
27 червня 363 — 17 лютого 364
Попередник: Юліан ІІ Відступник
Наступник: Валентиніан I
Авґуст
Цезар
Rex
Pontifex Maximus
 
Народження: 331[1][2][…]
Сінгідун, Белград
Смерть: 17 лютого 364(0364-02-17)[4][5][3]
Dadastanad
Поховання: Церква Дванадцяти апостолів
Країна: Стародавній Рим
Батько: Q4103978?
Шлюб: Харіто
Діти: Флавій Варроніан

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Божественний Йовіан (лат. Flavius Jovianus, грец. Ἰοβιανός) , *331 Сінгідунум (сьогодні Белград) — †17 лютого 364, Дадастана (сьогодні Туреччина) — імператор Римської імперії з 363 по 364 роки.

Походження[ред. | ред. код]

Йовіан народився 331 року у Сінгідунум (сьогодні Белград). Його батько Варроніан був командиром військового корпусу (comes domesticorum) і виховав сина у християнській вірі. Йовіан, як і його батько, почав військову кар'єру у тому ж корпусі, та у 363 при Юліані теж обіймає посаду comes domesticorum. Під час походу проти сассанідів, 26 червня 363 гине імператор Юліан і того ж дня Йовіана вибрано військами новим імператором. Йовіан сприяє перевезенню тіла Юліана до Константинополя.

Правління[ред. | ред. код]

Правління Йовіана було коротким — одну зиму між 363 та 364 роками. Оскільки він був християнином, він припинив антихристиянську політику попередника і у 363 році уклав мир з Державою Сасанідів. Мир був тяжким для Риму. Перси забрали під свій вплив 5 провінцій з другої сторони Тигру та Вірменію.

Перебуваючи в Антіохії, Йовіан широко проводить внутрішні реформи, підтримує християнський рух, дозволяє християнам вчителювати, скасовує деякі едикти попередників. Одночасно було дозволено й інші релігії, окрім чаклування та пророцтва.

У Галлії в той час вибухнуло проти нього повстання, яке, однак, успішно було придушене, і він був визнаний також і там новим імператором. 1 січня 364 року Йовіан в Анкірі зустрівся зі своїм сином Варроніаном вже як консул.

Йовіан далі направляється у Константинополь. Однак дорогою 17 лютого 364 року раптово помирає. Його знайдено мертвим у ліжку, без слідів насильства.

Похоронений він у Константинополі в імператорському мавзолеї. Валентиніан I, до цього невідомий офіцер охорони, став наступником трону.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Thomas Banchich:Біографія у De Imperatoribus Romanis(англ.)

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #102396337 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Національна бібліотека Іспанії — 1711.
  3. а б Bibliothèque interuniversitaire de Santé — 2011.
  4. Енциклопедія Брокгауз
  5. Diccionario biográfico españolReal Academia de la Historia, 2011.