Йога

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Статті на тему
Індуїзм

Aum

Історія ·  Пантеон

Вайшнавізм ·  Шайвізм
Шактизм ·  Смартизм

Дхарма ·  Артха ·  Кама
Мокша ·  Карма ·  Самсара
 ·  Яджня ·  Мантра
Йога ·  Тантра · Бгакті ·  Бгакті-йога · Майя
Пуджа ·  Мандір ·  Санскрит ·  Тримурті

Веди ·  Упанішади
Рамаяна ·  Махабхарата
Бгаґавад-Ґіта ·  Пурани
 ·  Веданґа
інші

Близькі теми

Космологія
Філософія
Міфологія
Індуїзм за країнами
Ґуру і святі
Календар ·  Свята Термінологія
Аюрведа ·  Джйотиша

Портал «Індуїзм»

Велика статуя в Бангалорі із зображенням Шиви, який медитує

Йо́га[1] (від санскр. योग — «єднання» «підкорення», «запрягання»)[2][3] — психопрактики, духовні, ментальні та фізичні практикі зміни свідомості, тіла, та психіки; сукупність різноманітних індійських духовних і фізичних методів. Йогу практикують як не релігіозні люди так и учасники різних напрямах індуїзму та буддизму з метою керування психікою та психофізіологією індивіда задля досягнення обраного психічного й духовного стану.

Напрямки[ред.ред. код]

У вужчому сенсі йога — одна з шести ортодоксальних шкіл (даршанів) філософії індуїзму, за вченням якої людина може практиковати саморозвіток шляхом самопізнання, самозаглибленням, та шляхом свідомих видносин з зовнішншм світом. Йога виникла близько 2 ст. до н. е. як вчення ідеалістичного спрямування. Вища мета йоги — зміна онтологічного статусу людини у світі.

Основні напрями йоги:

Крім чотирьох основних напрямків йоги, існує також багато інших, серед яких широко відома хатха-йога — шлях вплива тілесними практиками на психику.

У філософії індуїзму йогою вважають систему раджа-йоги, викладену в «Йога-сутрах» й тісно пов'язану з базовими принципами санкх'ї. Йога обговорюється в різноманітних джерелах індуїзму, таких як Веди, Упанішади, «Бгагавад-Гіта», «Хатха-йога-прадипіка», «Шива-самхіта» і «Тантри». Кінцева мета йоги може бути абсолютно різною — від поліпшення фізичного здоров'я до досягнення мокші.

Йоготерапія — лікування хвороб і запобігання їм методами йоги.

Етимологія[ред.ред. код]

Санскритське слово йога має багато значень. Воно походить від кореня योग, юдж, що означає «контролювати», «підкорювати» «запрягати», «об'єднувати», і виводиться від пра-і.е. *yeug- («приєднатися»; звідки також прасл. *jъgo, «ярмо», «іго»)[3]. Воно може перекладатися як «єднання», «союз», «спряження» та «засіб». За межами Індії слово йога здебільшого асоціюється з хатха-йогою як формою фізичних вправ.

Історія йоги[ред.ред. код]

Відповідь на питання про те, коли зародилася йога, губиться в давнині. Уже у ведичних самхітах йдеться про аскетизм, а аскетична практика (тапас) згадується в ранніх коментарях до Вед Брахманах. Однак, йога могла зародитися ще раніше, у доведичній Індії. На початках часів Індської цивілізації, знайдених у Пакистані, є зображення, що нагадують людей в позах медитації, які можна розцінювати як свідчення на користь такої гіпотези, хоча вирішальних доказів немає.

Техніка досягнення вищих станів свідомості розвивалася в традиціях шраманів та Упанішад.

Чакри

Беззаперечних свідчень існування медитації в добуддійських брахманічних текстах не існує. Перші тексти, які описують техніку медитації, належать буддійській літературі. В індуїстських текстах термін йога вперше зустрічається в Катха-упанішаді, де мова йде про контроль над почуттями і вищий стан, в якому діяльність свідомості припиняється. Подальший розвиток поняття йоги зустрічається в Упанішадах середнього періоду, в Махабхараті, зокрема в Бхагавад-гіті та в Йога-сутрах Патанджалі.

Патанджалі вважається засновником філософії йоги. Хоча сам Патанджалі не вживає терміну «раджа», описана ним система відома як раджа-йога (королівська йога). Суть йоги дається в другій сутрі:

Йога — це заборона зміни свідомості. (потрібно додати посиляння на автора перекладу)

Використання слова ніродха (заборона) свідчить про те, що Патанджалі був обізнаний із буддійськими ідеями і включив їх у свою систему, та не доводить приналежність Патанджалі до будь-якого релігійного напрямку. Існують також інші переклади, та комментарі Йога-сутри Патанджалі[4].

Сутри Патанджалі стали основою системи, яку називають аштанга-йога (йога восьми щаблів): ями, ніями, асан, пранаями, пратьягари, дгарани, дг'яни та самадхі.

З точки зору цієї школи найвищий досяжний стан свідомості не відкриває ілюзорності різноманітності світу. Раджа-йога вважає буденний світ дійсним, а тому найвищий стан свідомості є тільки відкриттям самого себе, а не єдиного для всіх людей універсального абсолюту.

У «Бхагавад-гіті» термін йога використовує в багатьох значеннях. Її шостий розділ повністю присвячений практикуванню йоги, включно з медитацією. «Бхагавад-гіта» описує три системи йоги: шлях діянь (карма-йога), шлях відданості (бгакті-йога) та шлях знань (джняна-йога).

Визначення йоги[ред.ред. код]

Визначення йоги описане у Сутрі 1.2 Йога-Сутри Патанджалі

योगश्चित्तवृत्तिनिरोध:

yogaścitta vṛtti nirodha:

Існує більше 20 варіантів[5] перекладу цього визначення, наприклад:

Йога є утримання матерії думки (Чітта) від «одягнення» у різні образи. (Вівекананда).

Йога є придавлення Врітті (станів, видозмін) в Чітті (свідомості). (Рігін)

Йога є здатність спрямовувати розум виключно на об єкт і утримання у цьому напрямку, не відволікаючись. (Крішнамачарья и Десікачар).

Йога — припинення функцій чітти. (Загуменнов). Та інші[6].

Також існують інші визначення йоги, котрі зустрічаються у Сутрах і потребують контекстного прочитання.

Хатха-йога[ред.ред. код]

Хатха-йога — система, описана Йогі Сватмарама в трактаті Хатха-йога-прадипіка в 15 столітті. В основному вона відрізняється від раджа-йоги Патанджалі тим, що робить наголос на очищенні фізичного тіла (шаткарма) як шляху до очищення розуму та життєвої енергії прани. В порівнянні із сидячою позою раджа-йоги, призначеною для медитації, хатха-йога розвинула систему поз для всього тіла — асан та дихальних вправ — пранаями. Саме хатха-йога та її сучасні різновиди зазвичай асоціюється зі словом йога в сучасному світі.

Йога в інших традиціях[ред.ред. код]

Група людей, що практикує йогу в 2012 році.

Буддизм[ред.ред. код]

Практикування станів медитативного занурення входило в практику раннього буддизму. Будда в своїх ранніх проповідях висловлював ідеї, схожі на вчення йоги. Однак, відмінність ідеології буддизму в тому, що медитативні стани ще не є звільненням. Буддизм підкреслює необхідність пробудженої думки навіть в найглибших станах медитації. На відміну від брахманістської думки, що звільнення можливе тільки після смерті, буддизм шукає звільнення при житті.

В 5-4 століттях до нової доби в Індії розвинувся буддистський напрям йогачара, який використовує йогу, як шлях до просвітлення, стану бодисатви.

Близький до йоги за ідеологією дзен-буддизм, одна із форм махаяни. Корені медитативної практики дзен виходять із йоги.

Джайнізм[ред.ред. код]

Джайнізм та йога настільки взаємопов'язані, що деякі дослідники стверджують, що джайнізм є йогою, яка виросла до рівня релігії[7]. Іконографія джайнів зображує просвітлених (тіртханкарів), що медитують в йогівських позах для медитації. За переказом Магавіра досяг стану абсолютного знання, сидячи в мулабандхасані. З іншого боку п'ять приписів ями аналогічні п'яти основним обітницям джайнізму.

Іслам[ред.ред. код]

Індійські йогічні практики помітно вплинули на розвиток суфізму[8]. Древнєіндійський текст з йоги, «Амрітакунда», («Озеро нектару») ще в XI столітті був перекладений арабською та перською мовами[9].

У 2008 році лідери ісламського духовенства в Малайзії видали фетву проти мусульман, що займаються йогою. В ній стверджувалося, що в йозі містяться елементи індуїстського релігійного вчення і, відповідно, практика йоги для мусульман є богохульною і харамною. Мусульманські учителя йоги Малайзії критикували це рішення, оцінивши його як образливе[10]. У фетві дозволяється практика йоги як фізичні вправи, але забороняються такі практики, як повторення мантр[11].

Християнство[ред.ред. код]

Абрахам Ооммен (Індійське товариство проповідування християнського знання) зазначає, що одним з головних заперечень проти практики йоги християнами є аргумент про те, що йога є складовою частиною індуїзму. Він вказує на некоректність цього аргументу, оскільки існують численні історичні свідчення того, що йога практикувалася на території Індії ще в доарійську епоху, тобто до виникнення індуїзму. За словами Ооммена, сама по собі йога не є ні релігією, ні складовою частиною будь-якої релігії, вона являє собою психосоматичну техніку, яку індуїсти використовують як практичний інструмент. Ооммен вважає, що багато ідей, на яких заснована йога, близькі християнським віровченням, а тому християни цілком можуть практикувати свою власну йогу, яка відповідає їхньому світогляду[12].

Фітнес-йога[ред.ред. код]

У західному світі великої популярності набув особливий вид фітнесу, який використовує йогічні асани — фітнес-йога або постуральна йога.

Галерея асанів[ред.ред. код]

Міжнародний день йоги[ред.ред. код]

11 грудня 2014 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй у складі 193 членів, прийняла консенсусом резолюцію про призначення 21 червня Міжнародним днем йоги. Оголошення цього дня відбулося після заклику призначити 21 червня Міжнародним днем йоги прем'єр-міністром Індії Нарендра Моді під час його виступу на Генеральній Асамблеї ООН 27 вересня 2014 р. Пропонуючи дату 21 червня, яка є одним з двох сонцестоянь, як Міжнародний день йоги, Нарендра Моді сказав, що ця дата є найдовшим днем у році в північній півкулі і має особливе значення в багатьох частинах світу.

Перший Міжнародний день йоги світ спостерігав 21 червня 2015 року. Приблизно 35 000 чоловік, в тому числі прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді і велика кількість високопоставлених осіб, виконали 21 асан йоги (пози йоги) протягом 35 хвилин в Нью-Делі. День, присвячений йозі, спостерігали мільйони людей по всьому світу. Подія в Нью-Делі встановила два рекорди Гіннеса — найбільший йога клас з 35985 людей і рекорд за кількістю національностей, що брали у ньому участь у кількості вісімдесят чотири.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Apte, Vaman Shivram (1965). The Practical Sanskrit Dictionary. Delhi: Motilal Banarsidass Publishers. ISBN 81-208-0567-4.  (fourth revised & enlarged edition).
  • Patañjali (2001). Yoga Sutras of Patañjali. 
  • Chatterjee, Satischandra; Datta, Dhirendramohan (1984). An Introduction to Indian Philosophy (вид. Eighth Reprint Edition). Calcutta: University of Calcutta. 
  • Flood, Gavin (1996). An Introduction to Hinduism. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-43878-0. 
  • Gambhirananda, Swami (1998). Madhusudana Sarasvati Bhagavad_Gita: With the annotation Gūḍhārtha Dīpikā. Calcutta: Advaita Ashrama Publication Department. ISBN 81-7505-194-9. 
  • Harinanda, Swami. Yoga and The Portal. Jai Dee Marketing. ISBN 0978142950. 
  • Jacobsen, Knut A. (Editor); Larson, Gerald James (Editor) (2005). Theory And Practice of Yoga: Essays in Honour of Gerald James Larson. Brill Academic Publishers. ISBN 9004147578.  (Studies in the History of Religions, 110)
  • Keay, John (2000). India: A History. New York: Grove Press. ISBN 0-8021-3797-0. 
  • Michaels, Axel (2004). Hinduism: Past and Present. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. ISBN 0-691-08953-1. 
  • Müller, Max (1899). Six Systems of Indian Philosophy; Samkhya and Yoga, Naya and Vaiseshika. Calcutta: Susil Gupta (India) Ltd. ISBN 0-7661-4296-5.  Reprint edition; Originally published under the title of The Six Systems of Indian Philosophy.
  • Possehl, Gregory (2003). The Indus Civilization: A Contemporary Perspective. AltaMira Press. ISBN 978-0759101722. 
  • Radhakrishnan, S.; Moore, CA (1967). A Sourcebook in Indian Philosophy. Princeton. ISBN 0-691-01958-4. 
  • Taimni, I. K. (1961). The Science of Yoga. Adyar, India: The Theosophical Publishing House. ISBN 81-7059-212-7. 
  • Vivekananda, Swami (1994). Raja Yoga. Calcutta: Advaita Ashrama Publication Department. ISBN 81-85301-16-6.  21st reprint edition.
  • Zimmer, Heinrich (1951). Philosophies of India. New York, New York: Princeton University Press. ISBN 0-691-01758-1.  Bollingen Series XXVI; Edited by Joseph Cambell.
  • Arya, Usharbudh; Swami Veda Bharati (1985). Philosophy of Hatha Yoga. Pennsylvania: Himalayan Institute Press. ISBN 089389088X. 
  • Feuerstein, Georg (1996). The Shambhala Guide to Yoga. Boston & London: Shambhala. ISBN 157062142X. 
  • Анатолій Пахомов (2017). Хатха Йога. Коректний підхід до хребта. Київ: ТОВ НВП Інтерсервіс ISBN 978-6176-696-588-6
  • Офіційний сайт Українська Федерація Йоги : http://www.yoga.net.ua[13]
  • Офіційний сайт Міжнародної федерації Ваджра Йоги http://www.skrutok.net/
  • Офіційний сайт Киїської школи Йоги http://www.ukryoga.com/
  • Олександр Кропивко (2017). Корректный подход к позвоночнику в повседневной жизни и асанах йоги. ISBN 978-5-4483-5801-2

Примітки[ред.ред. код]

  1. санск. योग Yoga Йоґа
    палі. योग Yoga Йога
    кит. 瑜伽 Yújiā Юцзя
    яп. 瑜伽 ゆが Юґа
  2. *yeug- | Origin and meaning of root *yeug- by Online Etymology Dictionary. www.etymonline.com (en). Процитовано 2018-02-07. 
  3. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
  4. Сафронов, А.Г. (13.03.2018). О пяти переводах Йога- Сутры. http://www.yoga-sutra.org/2018/03/blog-post.html. 
  5. Сафронов, А.Г. Сутра 1.2. Определения йоги. 
  6. Визначення йоги. 
  7. Zydenbos, Robert. Jainism Today and Its Future. München: Manya Verlag, 2006. p.66
  8. Situating Sufism and Yoga [недоступне посилання — історія]
  9. Carolina Seminar on Comparative Islamic Studies [недоступне посилання — історія]
  10. Top Islamic body: Yoga is not for Muslims — CNN
  11. "Malaysia leader: Yoga for Muslims OK without chant [недоступне посилання — історія], " Associated Press
  12. Abraham Oommen. A Christian Outlook on Yoga. — New Delhi : Indian Society for Promoting Christian Knowledge, 2008. — xiii + 84 p. — ISBN 978-81-8458-034-1.
  13. Йога :: Украинская Федерация Йоги :: Новости :: Всеукраїнська акція: Тиждень Донора Крові на честь міжнародного Дня Здоров’я.. www.yoga.net.ua. Процитовано 2016-04-13.