Йоганна Шопенгауер
| Йоганна Шопенгауер | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Johanna Schopenhauer | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | нім. Johanna Henriette Trosiener | |||
| Народилася |
9 липня 1766[1][2] Гданськ, Поморське воєводство, Великопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита | |||
| Померла |
16 квітня 1838[2][1] (71 рік) Єна | |||
| Поховання | Johannisfriedhofd | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Пруссія | |||
| Діяльність | письменниця, господиня літературного салону, мистецтвознавиця | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Батько | Christian Heinrich Trosienerd | |||
| Мати | Elizabeth Trosienerd | |||
| У шлюбі з | Генріх Флоріс Шопенгауерd | |||
| Діти | Артур Шопенгауер і Адель Шопенгауер | |||
|
| ||||
 Йоганна Шопенгауер у Вікісховищі | ||||
Йоганна Шопенгауер (нім. Johanna Schopenhauer, уродж. Йоганна Трозінер; (9 липня 1766, Гданськ, Корона Королівства Польського — 16 квітня 1838, Єна)) — німецька письменниця і власниця літературного салону. Мати філософа Артура Шопенгауера та письменниці Аделі Шопенгауер.
.jpg)
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася Йоганна Генрієтта Шопенгауер 9 липня 1766 року в домі гданського купця, комерсанта Христіана Генріха Трозінера та його дружини Елізабет (дівоче прізвище Леман) в, так званому, Будинку під Черепахою, що розташовувався на вулиці Св. Духа, 81. Тепер нумерація змінилася і будинок знаходиться під номером 111[3]. У 18-річному віці під тиском батька Йоганна вийшла заміж за 37-річного комерсанта Генріха Флоріса Шопенгауера (1747-1805). Разом із чоловіком Йоганна об'їздила всю Європу. Після окупації Данцига Пруссією в 1793 році Шопенгауери, як і багато інших ліберально налаштованих представників вищих кіл, переїхали до вільного ганзейського Гамбурга . Після смерті чоловіка Йоганна Шопенгауер стала спадкоємицею третини його статку (дві третини відійшли дітям, Артуру та Аделі) та здобула фінансову незалежність.
У 1806 році разом із дочкою 39-річна Йоганна перебралася до Веймара, де її щотижневі чайні прийоми відразу опинилися в центрі культурного життя міста. Завдяки цьому Йоганна познайомилася з Йоганном Вольфгангом Гете .
В 1819 році торговельний дім «Abraham Ludwig Muhl & Co.», куди Йоганна Шопенгауер вклала всі свої кошти, збанкрутував . Йоганні повернулося лише 30 відсотків її статків. Її син Артур, який отримав батьківську спадщину, запропонував допомогу матері, але вона з гордощів відмовилася, щоб не потрапити у залежність від сина. Йоганні довелося самостійно заробляти життя. Важливим джерелом засобів для існування стало її вигадування. Йоганна публікувала розповіді про подорожі, романи та новели . Разом із Софією фон Ларош, Софією Меро та Кароліною Августою Фішер Йоганна Шопенгауер була серед перших жінок, які заробляли на життя літературною працею.
На вимогу дочки Йоганна переїхала до Бонна . Але життя в Бонні виявилося для них дуже дорогим, тому вони переїхали до Ункеля на Рейні. Стан здоров'я Йоганни погіршувалося, вона могла більше займатися літературою, і фінансове становище ускладнювалося. Незадовго до смерті Йоганна переїхала до Єни, де за кілька тижнів померла в бідності 16 квітня 1838 року на 72-у році життя.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie — Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 1953. — doi:10.1163/9789004337862_LGBO_COM_140215
- ↑ а б verschiedene Autoren Allgemeine Deutsche Biographie / Hrsg.: Historische Commission bei der königl. Akademie der Wissenschaften — L: Duncker & Humblot, 1875.
- ↑ Йоганна Шопенгауер - авторка однієї з найвідоміших книг про Гданськ, яку варто прочитати кожному, хто цікавиться містом - gdanski.pro (укр.). 22 серпня 2022. Процитовано 31 серпня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Йоганна Шопенгауер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
|
