Йоганнес Аавік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йоганнес Аавік
Аавік Йоганнес.jpg
Народився 8 грудня 1880(1880-12-08)
острів Сааремаа, Естонія
Помер 18 березня 1973(1973-03-18) (92 роки)
Стокгольм, Швеція
Національність естонець
Галузь наукових інтересів лінгвістика
Alma mater Тартуський університет
Ніжинський університет
Відомий завдяки: створення сучасної літературної естонської мови

Йога́ннес Аа́вік (ест. Johannes Aavik, *8 грудня 1880, острів Сааремаа, Естонія — 18 березня 1973, Стокгольм, Швеція) — естонський мовознавець, реформатор і стандартизатор сучасної естонської мови. Псевдонім — Й. Рандвере (J. Randvere). Соратник Густава Суйте, засновника літературної організації «Молода Естонія».

Біографія[ред.ред. код]

1888–1902 закінчив школу в Курессааре, німецькомовну гімназію.

У 1902–1903 роках навчався у Тартуському університеті. Знайомиться з науковцями Ґуставом Суйтсом (Gustav Suits) і Фрідебертом Тугласом.

1903–1905 український період в житті вченого. Навчається в Ніжинському інституті (Україна). 1904 листується з Ґеоргом Брандесом відносно ідей модернізації естонської мови.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Сучасну естонську мову сформовано у 19101920 роках стараннями геніального вченого-мовознавця Йоганнеса Аавіка. Він запровадив спрощену структуру речень, а також винайшов низку нових коренів слів, які позичав із естонських та фінських діалектів. В цілому Аавік — ініціатор унікального експерименту з реконструкції та радикального оновлення естонської мови, яке зачепило навіть її граматичні основи. Науковий досвід Аавіка є дивовижним і, разом з тим, потрібним у всьому світі.

Ааавік не боявся створювати нові основи слів, виходячи з асоціативності звуків і смислових значень. Разом із поетом і перекладачем Віллемом Рідала (випускник Гельсінського університету), зумів впровадити в сучасну естонську мову понад 300 нових слів. Серед найпоширеніших граматичних винаходів Аавіка — i-superlatiiv.

Робота зі стандартизації естонської мови тривала і після Другої світової війни як вченими в умовах радянськоїй окупації, так і в еміграції. Було видано: атлас діалектів естонської мови, концептуальний словник, етимологічний словник, граматика наукової мови.

На острові Сааремаа в місті Курессааре створено музей Аавіка.

Наукові праці[ред.ред. код]

  • Eesti kirjakeele täiendamise abinõudest (1905)
  • Ruth (Erzählung unter dem Pseudonym J. Randvere, 1909)
  • Keele kaunima kõlavuse poole In: Eesti Kirjandus 1912, S. 451–484
  • Eesti rahvusliku suurteose keel (1914)
  • Eesti kirjakeelse stiili arenemise järgud In: Noor-Eesti V, Tartu 1915, S. 216–229
  • Eesti luule viletsused (1915)
  • Keel ja kirjandus In: Sõna, Tartu 1918, S. 72-78.
  • Uute sõnade sõnastik (Neologistisches Wörterbuch, 1919)
  • Uute ja vähem tuntud sõnade sõnastik (Wörterbuch, 1921)
  • Puudused uuemas eesti luules (Poetologie, 1922)
  • Keeleuuenduse äärmised võimalused (1924)
  • Kuidas suhtuda «Kalevipojale» (1933)
  • Eesti õigekeelsuse õpik ja grammatika (Orthographie und Grammatik, 1936)

Джерела[ред.ред. код]


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.