Йоганнес Віролайнен

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Віролайнен.

Йоганнес Віролайнен
фін. Johannes Virolainen
Народився	31 січня 1914(1914-01-31)  Свердлово (Ленінградська область), Viipurin maalaiskuntad, Vyborgsky Uyezdd, Виборзька губернія, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія або Viipurin maalaiskuntad, Vyborgsky Uyezdd, Виборзька губернія, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія
Помер	11 грудня 2000(2000-12-11) (86 років)  Лог'я, Lohja sub-regiond, Уусімаа, Південна Фінляндія, Фінляндія
Країна	Фінляндія
Діяльність	політик, дипломат
Alma mater	Гельсінський університет
Знання мов	фінська
Учасник	Друга світова війна
Посада	депутат Едускунта, депутат Едускунта, Speaker of the Parliament of Finlandd, Speaker of the Parliament of Finlandd, прем'єр-міністр Фінляндії, міністр фінансів Фінляндіїd, Leader of the Centre Partyd, міністр закордонних справ Фінляндії і Minister of Agriculture and Forestryd
Партія	Фінляндський центр
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Йоганнес Віролайнен (фін. Johannes Virolainen; 31 січня 1914(19140131), поблизу Виборга — 11 грудня 2000, Лог'я) — державний і політичний діяч Фінляндії, член партії Фінляндський центр.

Біографія

Народився поблизу Виборга, в 1938 закінчив Гельсінський університет, в 1951 здобув ступінь доктора сільськогосподарських наук і лісівництва. З 1932 — член партії Аграрний союз (з 1965 — Фінляндський центр). У 1942–1944 — начальник канцелярії «Комісії з управління повернутою територією», в 1944–1948 — завідувач відділу переселенців міністерства внутрішніх справ Фінляндії. У 1945–1954 голова молодіжної організації партії Аграрний союз; з 1946 (з перервами) — член Центрального правління, з 1964 голова партії. Депутат парламенту Фінляндії в 1945–1983 і 1987–1991, в 1962–1964, 1966–1968 і 1979 — 1982 рр. — спікер парламенту. У 1950–1951 рр. — міністр внутрішніх справ, міністр освіти в 1953–1954, 1956–1957 і 1968 — 1970 рр.; міністр закордонних справ в 1954–1956, 1957 і 1958 рр.; заступник прем'єр-міністра в 1957, 1958, 1962–1963, 1968–1970 і 1977–1979, міністр сільського господарства в 1961–1962, 1962–1963, міністр фінансів в 1972–1975 рр., а також міністр сільського господарства та лісового господарства в 1976–1977 і 1977 — 1979 рр.. З 1962 р. — голова фінської групи Міжпарламентського союзу і з 1967 р. член його Ради і Виконкому.

Прем'єр-міністр Фінляндії в 1964 — 1966 рр., очолював коаліційний уряд, куди входили представники Фінляндського центру, Національної коаліції, Шведської народної партії та інших. Вважається одним з найавторитетніших фінських політиків в післявоєнний період, поступаючись тільки Урго Кекконену.

Після того як Кекконен пішов у відставку в жовтні 1981 року, Віролайнен став кандидатом в президенти від партії Фінляндський центр, але зазнав поразки на президентських виборах 1982 р від соціал-демократичного кандидата Мауно Койвісто. Після відходу від активної політичної діяльності іноді давав інтерв'ю на актуальні теми, написав кілька томів політичних мемуарів.

Особисте життя

Був двічі одружений. Перший шлюб (1939–1981) з Кааріною Віролайнен (до шлюбу Пяйвеля), другий шлюб (1981–2000) — з Кілліккі Віролайнен (до шлюбу Салоярві).

Посилання

• Профіль на сайті Едускунти