Йоганнес Еліас Тейсманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганнес Еліас Тейсманн
нід. Johannes Elias Teijsmann
Teijsmann, Johannes Elias.jpg
Народився 1 червня 1808(1808-06-01)
Арнем, Нідерланди
Помер 22 червня 1882(1882-06-22) (74 роки)
Богор, Голландська Ост-Індія
Місце проживання
Громадянство Нідерланди
Діяльність ботанік
Сфера інтересів ботаніка
Член Нідерландська королівська академія наук
Відомий завдяки: дослідник флори Індонезії

CMNS: Йоганнес Еліас Тейсманн у Вікісховищі

Йоганнес Еліас Тейсманн (нід. Johannes Elias Teijsmann, 1 червня 1808 — 22 червня 1882) — голландський ботанік XIX століття, на протязі 39 років директор Богорського ботанічного саду. Відомий дослідженнями флори Індонезії, у той час — Голландської Ост-Індії.

Тейсманн прибув на Яву у 1830 році як садівник генерал-губернатор Йоганнеса ван ден Боша. Вже в наступному 1831 році він стає директором ботанічного саду у Богорі (у період нідерландської колонізації Індонезії називався Національний бейтензорзький ботанічний сад, нід. S'Lands Plantentiun te Buitenzorg), цю посаду він займав до 1869 року. Тейсман брав участь у багатьох ботанічних експедиціях по островах Південно-Східної Азії, він також входив до складу голландської місії в Сіам (нині Таїланд).

Тейсманн відомий тим, що ввів маніоку (рослина з острова Бантам поблизу Суматри) як джерело їжі, щоб зменшити голод в тогочасній Голландської Ост-Індії. Разом зі своїм співробітником Юстусом Карлом Хасскарлом, який таємно вивіз паростки хінного дерева з Перу, він став культивувати цю рослину на Яві для виробництва хініну, який використовувався для лікування малярії. Незважаючи на багато труднощів і конфліктів були проведені успішні експерименти з цією рослиною в новій філії ботанічного саду у Чібодасі, які врешті-решт зробили Яву найбільшим виробником кори хінного дерева.

Завдяки Тейсманну із Західної Африки була завезена олійна пальма для отримання пальмової олії, яка досі є значною статтею експорту Індонезії. Крім того він запропонував нові методи штучного запилення ванілі, завдяки чому врожай став набагато більше. Але головною турботою Тейсманна залишався ботанічний сад, в результаті діяльності ботаніка число рослин в саду зросло з 900 у 1822 році до 10 000 у 1863 році.

Тейсманн також зіграв велику роль в відділенні Ботанічного саду від сусіднього Бейтензорзького палацу 30 травня 1868 року, завдяки чому громадськість і вчені отримали більш широкий доступ до ботанічного саду.

У 1869 році Тейсманн пішов у відставку з поста директора, однак і після цього він продовжував привозити в ботанічний сад нові рослини з різних куточків Індонезії.

Йоханнес Еліас Тейсманн помер в Богорі у 1882 році.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Спеціалізацією Йоганнеса Еліаса Тейсманна були папоротеподібні і насінні рослини.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. IPNI.  Teijsm..