Йоганнес Ніколаус Брьонстед

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йоганнес Ніколаус Брьонстед
дан. Johannes Nicolaus Brønsted
Johannes Brønsted.jpg
Народився 22 лютого 1879(1879-02-22)
Варде, Данія
Помер 17 грудня 1947(1947-12-17) (68 років)
Копенгаген, Данія
Громадянство
(підданство)
Flag of Denmark.svg Данія
Діяльність хімік, викладач університету
Alma mater Копенгагенський університет
Галузь фізична хімія
Заклад Копенгагенський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Член Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Данська королівська академія наук
Відомий завдяки: теорія Брьонстеда — Лоурі
рівняння Брьонстеда

Йога́ннес Нікола́ус Брьо́нстед[1] (дан. Johannes Nicolaus Brønsted, 22 лютого 1879(18790222), Варде, Данія — 17 грудня 1947, Копенгаген, Данія) — данський фізико-хімік, автор теорії кислот і основ (спільно з Т. Лоурі), професор хімії Копенгагенського університету.

Біографія[ред.ред. код]

У 1897 році вступив до Копенгагенського університету, котрий закінчив у 1902 році зі ступенем магістра. З 1905 року працював у своєму університеті, де в 1908 році отримав ступінь доктора наук і звання професора.

У 1926 році Брьонстеда запросили до США для читання лекцій у кількох навчальних закладах, зокрема Єльському та Колумбійському університетах. Там він у 1929 році став членом Американської академії мистецтв і наук.

Із 1930 до 1947 рік Брьонстед обіймав посаду директора Фізико-хімічного інституту Вищої технічної школи в Копенгагені.

Наукова робота[ред.ред. код]

Основні роботи Брьонстеда присвячені хімічній кінетиці, каталізу і термодинаміці розчинів.

У 1920-х роках Брьонстед разом із Дьєрдем де Гевеші працював над розділенням ізотопів шляхом фракційної перегонки, а також над визначенням атомних мас ртуті і хлору.

Спираючись на зібрані у дослідженнях розчинів солей дані, у 1923 році Брьонстед запропонував нове трактування терміну кислота. Він виділяв кислоти й основи в залежності від тієї ролі, яку відіграє йон H+ у системі кислота-основа:

кислота основа + H+

Згідно його бачення кислотно-основна теорія описувалася такими положеннями:

  • кислота є донором протону, а основа — акцептором;
  • кислоти та основи існують лише як спряжені пари;
  • протон у водних розчинах перебуває лише у формі гідроксонію H3O+.

Цю думку, незалежно від Брьонстеда, також висловив англійський хімік Томас Мартін Лоурі. Подальшим розвитком водневої теорії Брьонстеда і Лоурі є визначення кислоти, запропоноване радянським науковцем Михайлом Усановичем.

Також Брьонстед приділяв увагу вивченню реакцій, що каталізуються кислотами й основами, він встановив кількісне співвідношення між силою кислот чи основ та їхньою каталітичною активністю (рівняння Брьонстеда)

Примітки[ред.ред. код]

  1. У сучасний літературі також застосовується написання Бренстед.

Джерела[ред.ред. код]

  • Биографии великих химиков / Под ред. Г. В. Быкова. — М. : Мир, 1981. — 329 с. (рос.)
  • Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. . Выдающиеся химики мира. — М. : Высшая школа, 1991. — 656 с. — ISBN 5-06-001568-8. (рос.)