Йоганн-Георг III
| Йоганн-Георг III | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 червня 1647[1][2] Дрезден, Саксонія, Священна Римська імперія[3] |
| Помер |
12 вересня 1691[1] (44 роки) Тюбінген, Німеччина[3] |
| Поховання | Freiberg Cathedral[d] |
| Діяльність | правитель |
| Титул | маркграф |
| Посада | Курфюрст |
| Військове звання | генерал |
| Конфесія | лютеранство |
| Рід | Веттіни |
| Батько | Йоганн-Георг II |
| Мати | Margravine Magdalene Sibylle of Brandenburg-Bayreuth[d] |
| Брати, сестри | • Erdmuthe Sophie of Saxony[d] |
| У шлюбі з | Princess Anna Sophie of Denmark[d] |
| Діти | Йоганн-Георг IV, Август II Фрідріх[4] і Johann Georg Maximilian Fürstenhoff[d] |
| |
Йоганн-Георг III (нім. Johann Georg III; 20 червня 1647, Дрезден — 12 вересня 1691, Тюбінген) — курфюрст саксонський з 1680 року, представник Альбертинської лінії Веттинів.
Біографія[ред. | ред. код]
Йоганн-Георг III — єдиний син Йоганна-Георга II і Магдалени Сібілли Бранденбург-Байрейтської, тому його з дитинства виховували як спадкоємця престолу. У 1680 році після смерті батька він успадкував титул курфюрста Саксонії; також він став маршалом Священної Римської імперії. За свою любов до військової справи отримав прізвисько «Саксонський Марс».
Йоганн-Георг III нагадував свого батька любов'ю до задоволень, музики, італійських співаків. У 1685 році він зустрів венеціанську оперну співачку Маргариту Саліколу і привіз її в Дрезден (не тільки як співачку, а й в якості офіційної фаворитки). Маргарита Салікола розпочала нову еру в дрезденської опері, в якій до цього домінували кастрати. У 1686 році капеланом при дрезденському дворі став Філіп Якоб Шпенер, але не прижився, і у 1691 році перебрався до Берліна.
Тим часом герцогство поступово відновлювалося після Тридцятирічної війни. У 1685 році старе місто Дрездена було майже повністю знищений пожежею, і курфюрст найняв відомих скульпторів Вольфа Каспара і Бальтазара Пермозера для перебудови міста в новомодному стилі бароко.
Ставши курфюрстом, Йоганн-Георг знизив витрати на утримання двору і приступив до створення постійної армії з 12 тисяч осіб за зразком маркграфства Бранденбург. В якості вищої військової керуючої структури була створена Таємна військова канцелярія («geheime Kriegskanzlei»). Заради армії курфюрст майже повністю закинув домашні справи.
У зовнішній політиці Йоганн-Георг припинив двозначні відносини з Францією, намагався зблизитися з курфюрстом бранденбурзьким, допомагав імператору у війні з турками, особисто брав участь у Віденській битві і подальших походах. У 1686 році він не став вступати в Аугсбургску лігу, але в березні 1688 року особисто прибув до Гааги, щоб обговорити з Вільгельмом Оранським, Георгом Вільгельмом Брауншвейг-Люнебургским і Фрідріхом Вільгельмом Бранденбурзьким можливі кроки з протидії Людовику XIV. Коли в 1689 році почалася війна, він прийняв на себе, незважаючи на хворобу, командування імперської армією. Помер на початку військових дій.
Сім'я[ред. | ред. код]
Йоганн-Георг III одружився на Ганні Софії Датської (1647—1717), дочці датського короля Фредеріка III. Весілля відбулося в Копенгагені 9 жовтня 1666 року. Дружина подарувала Йогану двох синів: Йоганн-Георг IV (18 жовтня 1668 року — 28 травня 1694 роки) — курфюрст Саксонії та Фрідріх Август (22 травня 1670 року — 1 лютого 1733 року) правитель Саксонії, король Польщі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ The Peerage
- ↑ а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #102117470 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Август II // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — Санкт-Петербург: Брокгауз—Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 70.
|
| Попередник Йоганн-Георг II |
|
Курфюрст Саксонії 1680-1691 |
|
Наступник Йоганн-Георг IV |
