Йоганн-Георг III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн-Георг III
1647 Johann Georg.JPG
Народився 20 червня 1647(1647-06-20)[1]
Дрезден, Саксонія, Священна Римська імперія[1]
Помер 12 вересня 1691(1691-09-12)[1] (44 роки)
Тюбінген, Німеччина[1]
Поховання Freiberg Cathedral[d]
Посада Курфюрст
Конфесія лютеранство
Рід Веттіни
Батько Йоганн-Георг II
Мати Margravine Magdalene Sibylle of Brandenburg-Bayreuth[d]
Брати, сестри  • Erdmuthe Sophie of Saxony[d]
У шлюбі з Princess Anna Sophie of Denmark[d]
Діти Йоганн-Георг IV
Август II Фрідріх[2]
Johann Georg Maximilian Fürstenhoff[d]

Йоганн-Георг III (нім. Johann Georg III; 20 червня 1647, Дрезден — 12 вересня 1691, Тюбінген) — курфюрст саксонський з 1680 року, представник Альбертинської лінії Веттинів.

Біографія[ред. | ред. код]

Йоганн-Георг III — єдиний син Йоганна-Георга II і Магдалени Сібілли Бранденбург-Байрейтської, тому його з дитинства виховували як спадкоємця престолу. У 1680 році після смерті батька він успадкував титул курфюрста Саксонії; також він став маршалом Священної Римської імперії. За свою любов до військової справи отримав прізвисько «Саксонський Марс».

Йоганн-Георг III нагадував свого батька любов'ю до задоволень, музики, італійських співаків. У 1685 році він зустрів венеціанську оперну співачку Маргариту Саліколу і привіз її в Дрезден (не тільки як співачку, а й в якості офіційної фаворитки). Маргарита Салікола розпочала нову еру в дрезденської опері, в якій до цього домінували кастрати. У 1686 році капеланом при дрезденському дворі став Філіп Якоб Шпенер, але не прижився, і у 1691 році перебрався до Берліна.

Тим часом герцогство поступово відновлювалося після Тридцятирічної війни. У 1685 році старе місто Дрездена було майже повністю знищений пожежею, і курфюрст найняв відомих скульпторів Вольфа Каспара і Бальтазара Пермозер для перебудови міста в новомодному стилі бароко.

Ставши курфюрстом, Йоганн-Георг знизив витрати на утримання двору і приступив до створення постійної армії з 12 тисяч осіб за зразком маркграфства Бранденбург. В якості вищої військової керуючої структури була створена Таємна військова канцелярія («geheime Kriegskanzlei»). Заради армії курфюрст майже повністю закинув домашні справи.

У зовнішній політиці Йоганн-Георг припинив двозначні відносини з Францією, намагався зблизитися з курфюрстом бранденбурзьким, допомагав імператору у війні з турками, особисто брав участь у Віденській битві і подальших походах. У 1686 році він не став вступати в Аугсбургску лігу, але в березні 1688 року особисто прибув до Гааги, щоб обговорити з Вільгельмом Оранським, Георгом Вільгельмом Брауншвейг-Люнебургским і Фрідріхом Вільгельмом Бранденбурзьким можливі кроки з протидії Людовику XIV. Коли в 1689 році почалася війна, він прийняв на себе, незважаючи на хворобу, командування імперської армією. Помер на початку військових дій.

Сім'я[ред. | ред. код]

Йоганн-Георг III одружився на Ганні Софії Датської (1647—1717), дочці датського короля Фредеріка III. Весілля відбулося в Копенгагені 9 жовтня 1666 року. Дружина подарувала Йогану двох синів: Йоганн-Георг IV (18 жовтня 1668 року — 28 травня 1694 роки) — курфюрст Саксонії та Фрідріх Август (22 травня 1670 року — 1 лютого 1733 року) правитель Саксонії, король Польщі.

Примітки[ред. | ред. код]

Попередник
Йоганн-Георг II
Coat of arms of Saxony.svg Курфюрст Саксонії
1680-1691
Coat of arms of Saxony.svg Наступник
Йоганн-Георг IV