Перейти до вмісту

Йоганн Вільгельм (герцог Саксен-Веймару)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йоганн Вільгельм
нім. Johann Wilhelm von Sachsen-Weimar
Ім'я при народженнінім. Johann Wilhelm I. Maria von Sachsen-Weimar
Народився11 березня 1530[1]
Торгау, Німеччина[1]
Помер2 березня 1573[1] (42 роки)
Веймар, Священна Римська імперія[1]
ПохованняSt. Peter und Pauld
КраїнаНімеччина
Діяльністьаристократ
Знання мовнімецька[2]
ТитулDuke of Saxe-Weimard
Конфесіялютеранство
РідЕрнестинська лінія Веттінів
БатькоЙоганн Фрідріх I (курфюрст Саксонії)
МатиСибілла Клевська
Брати, сестриЙоганн Фрідріх II (герцог Саксонії) і John Frederick III, Duke of Saxonyd
У шлюбі зДоротея Сусанна Пфальцька
ДітиФрідріх Вільгельм I (герцог Саксен-Веймару)d, Йоганн III (герцог Саксен-Веймару)d, Maria, Abbess of Quedlinburgd і Sybil Marie von Sachsen-Weimard[3]

Йоганн Вільгельм (нім. Johann Wilhelm von Sachsen-Weimar; 11 березня 1530 — 2 березня 1573) — перший герцог Саксен-Веймарський у 15541573 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з Ернестинської гілки Веттінів. Другий син Йоганна Фрідріха I, курфюрста Саксонії, та Сибілли Клевської. Народився 1530 року в Торгау. Виховувався в лютеранському дусі.

У 1547 році після поразки батька у Шмалькальденській війні разом родиною до 1552 року перебував у полоні імператора Карла V. По звільненню Йоганн Фрідріх I отримав невеличке герцогство Саксонське. У 1554 році після смерті останнього Йоганн Вільгельм розділив з братами спадок, отримавши Веймар.

У 1565 році, коли його брат Йоганн Фрідріх III, герцог Саксен-Гота, помер, не залишивши спадкоємців, уклав договір зі старшим братом Йоганном Фрідріхом II, герцогом Саксен-Кобурга, щодо поділу володінь Саксен-Готи: його брат отримав місто та округ (амт) Готу, а Йоганн Вільгельм отримав невеличкі володіння з селами. План поділу також передбачав, що два брати повинні кожні три роки міняти свої регіони між собою.

1567 року не підтримав старшого брата під час конфлікту з імператором Максиміліаном II, а навпаки долучився до виконання рішення про імперську опалу Йоганн Фрідріха II. В результаті герцогство Саксен-Коберг і Гота було передано Йоганну Вільгельму, який 1570 таким чином став єдиним правителем та єдиновладним володарем усіх ернестинських володінь герцогства Саксонія.

Проте незабаром сам Йоганн Вільгельм потрапив у немилість до імператора, коли вступив на службу до Карла IX, короля Франції як генерал у його кампанії проти гугенотів. Це також спричинило конфлікт герцога з його протестантськими підданцями. Як наслідок у 1572 році імперською комісією в Ерфурті герцогство Саксонія було поділено між Йоганн Вільгельмом та його небожами Йоганном Казимиром і Йоганном Ернстом на три частини: Саксен-Кобург, Саксен-Айзенаха, Саксен-Веймар. Останнє отримав Йоганн Вільгельм, а також амти Альтенбург, Гота та Мейнінген. Намагався залагодити протиріччя з Даніелем Брендель фон Гомбургом, курфюрстом Майнца. Помер 1573 року.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Доротея Сузанна, донька Фрідріха III, курфюрста Пфальцу

Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Thomas Klein: Johann Wilhelm, Herzog von Sachsen-Weimar. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, S. 530 f