Йоганн Генріх Абіхт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Йоганн Генріх Абіхт
нім. Johann Heinrich Abicht

J.H. Abicht.jpg

німецький філософ, кантіанець, професор Віленського університету
Народився 4 травня 1762
Фолькштедт під Рудольштадтом, Німеччина
Помер 28 квітня 1816
Вільно
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Flag of Russia.svg Російська імперія[1]
Діяльність філософ, викладач університету
Alma mater Ерлангенський університет
Сфера інтересів філософія
Заклад Віленський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософії
Аспіранти, докторанти Шаблон:Аспіранти-докторанти

Йо́ганн Ге́нріх А́біхт (нім. Johann Heinrich Abicht, лит. Johanas Heinrichas Abichtas; 4 травня 1762, Фолькштедт під Рудольштадтом — 28 квітня 1816, Вільно) — німецький філософ, кантіанець, професор Віленського університету; батько вченого-медика Адольфа Абіхта.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Ерлангенський університет. У 1786 р. отримав ступінь магістра філософії, в 1790 р. — доктора філософії. В тому ж році був призначений ад'юнктом, пізніше став екстраординарним професором у відділенні філософії, а з 1796 р. — професором ординарним. В 1804 р. був призначений професором логіки і метафізики у імператорському Віленському університеті.

Знаходився під впливом філософії Канта і Рейнгольда.

Твори[ред. | ред. код]

  • De philosophiae Kantianae ad theologiam habitu, 1788
  • Versuch einer Metaphysik des Vergnügens nach Kantischen Grundsätzen zur Grundlegung einer systematischen Thelematologie und Moral 1789
  • Philosophie der Erkenntnisse, 1791
  • Hermias, oder Auflösung der die gültige Elementarphilosophie betreffenden Aenesidemischen Zweifel, 1794
  • Neues philosophisches Magazin zur Erläuterung und Anwendung des Kantischen Systems, 1789—1790, zusammen mit Friedrich Gottlob Born.
  • Philosophisches Journal, 4 Bände, 1794—1795, Mitarbeit

Посилання[ред. | ред. код]

  • Абихт, Иоганн Генрих // Русский биографический словарьСанкт-Петербург: 1896. — Т. 1. — С. 7–8.