Йоганн Генріх Роберт Гепперт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йоганн Генріх Роберт Гепперт
нім. Johann Heinrich Robert Göppert
Heinrich Göppert.jpg
Народився 25 липня 1800(1800-07-25)
Шпротава
Помер 18 травня 1884(1884-05-18) (83 роки)
Бреслау
Громадянство Німеччина Німеччина
Галузь наукових інтересів ботаніка, палеонтологія
Заклад Вроцлавський університет
Член Леопольдина, Петербурзька академія наук, Silesian Society for Patriotic Culture[d], Баварська академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук і Нідерландська королівська академія наук
Нагороди

CMNS: Йоганн Генріх Роберт Гепперт на Вікісховищі
Göpp. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Йоганн Генріх Роберт Гепперт.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Йоганн Генріх Роберт Гепперт (25 липня 1800 — 18 травня 1884) — німецький ботанік та палеонтолог.

Він народився у Шпротаві, Нижня Сілезія, та помер у Бреслау. У 1831 році він став професором ботаніки, а також куратором ботанічного саду у Бреслау. У 1852 році він став директором ботанічного саду.

Він особливо відомий роботами в галузі палеоботаніки, як автор багатьох статей в цій області. Гепперт досліджував утворення вугілля та бурштину, а також провів порівняння між існуючою та викопною флорою. У 1840 році він продемонстрував існування рослинних клітин у мікроскопічних препаратах кам'яного вугілля, яке завершило тривалі дебати про походження вугілля.[1] Його приватна колекція зразків викопної флори вважалася найкращою у світі.

Член-кореспондент Санкт-Петербурзької Академії Наук з 09.12.1853 по відділенню фізико-математичних наук (біологічний розряд).

Він був батьком відомого адвоката Генріха Роберта Гепперта та прадідом Марії Гепперт-Маєр (Нобелівська премія з фізики, 1963).

Окремі публікації[ред.ред. код]

  • Die fossilen Farnkräuter (1836).
  • De floribus in statu fossili (1837).
  • De coniferarum structura anatomica (1841).
  • Die Gattungen der fossilen Pflanzen, verglichen mit denen der Jetztzeit (1841-42).
  • Ueber die chemischen Gegengifte, zum Gebrauche für Ärzte, Wundärzte und Pharmaceuten, so wie für academische Vorlesungen: mit 1 Tab. . Max, Berlin 2. Ausg. 1843 Digital edition.
  • Der Bernstein und die in ihm befindlichen Pflanzenreste der Vorwelt (with Georg Karl Berendt, 1845).
  • Abhandlungen über die Entstehung der Steinkohlenlager aus Pflanzen (1848).
  • Abhandlung über die Beschaffenheit der fossilen Flora in verschiedenen Steinkohlenablagerungen eines und desselben Reviers (1849).
  • Monographie der fossilen Koniferen, verglichen mit denen der Jetztwelt (1850).
  • Beiträge zur Tertiärflora Schlesiens (1852).
  • Die Tertiärflora von Schoßnitz in Schlesien (1855).
  • Die Tertiärflora auf der Insel Java (1855).
  • Über die fossile Flora der silurischen, der devonischen und der untern Kohlenformation (1860).
  • Die fossile Flora der permischen Formation (1864-65).
  • Über Aphyllostachys, eine neue fossile Pflanzengattung, sowie über das Verhältnis der fossilen Flora zu Darwins Transmutationstheorie (1866).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Mirosław Syniawa, «Biograficzny słownik przyrodników śląskich.» (Bibliographical dictionary of Silesian natural scientists), Volume 1. Centrum Dziedzictwa Przyrody Górnego Śląska, Katowice, 2006.

Джерела[ред.ред. код]

  • Hugo Conwentz: Heinrich Robert Goeppert, sein Leben und Wirken. Gedächtnissrede… (Mit einem Portrait.) Schriften der Naturforschenden Gesellschaft in Danzig. Neue Folge. 6. Band, 2. Heft, Danzig 1885, Seite 253–285 Internet Archive
  • Norbert Willisch: Heinrich Robert Göppert (1800–1884) zum Gedächtnis, in: Schlesischer Kulturspiegel, Jg. 44, 2009, S. 54 f.
  • Jahrbuch des Schlesischen Forstvereins, 1870, S.480ff, Digitalisat Biographische Skizze


Липський Володимир Іполитович Це незавершена стаття про ботаніка.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.